«Азовець» Олег толмачов розповів, чому не потис руку президенту (ФОТО)

Версия для печати

Під час нагородження учасників змагань ветеранів один з екс-бійців «Азова» відмовився потиснути руку президенту Петру Порошенку.

Цей випадок розділив користувачів соцмереж — одні підтримали вчинок «азовця» «за принциповість», інші засудили, адже сприйняли відмову вітатися з президентом та головнокомандувачем як неповагу до армії та держави в цілому.

BBC News Україна поговорила з Олегом Толмачовим — саме так звати ветерана «Азова» — про причини такого вчинку та про те, чи повторить він його, якщо випаде нагода ще раз потиснути руку главі держави.

BBC News Україна: Де ви воювали?

Олег Толмачов: Влітку 2014 року пішов з друзями до батальйону «Азов».

На війні пробув два з половиною місяці.

У серпні був поранений — під час розвідки у селі Сартана біля Маріуполя наше авто потрапило під обстріл.

BBC News Україна: Наскільки серйозне було поранення?

О.Т.: Роздроблені обидві кістки на лівій гомілці.

Зрощення проходило досить довго. Через програму біотех-реабілітація поранених вирощувалися нові клітини.

Так вдалося стати на ноги і повернутися до нормального життя...

Зараз тренувався і виступив на фінальному відборі Invictus Games («Ігри нескорених» — міжнародні змагання, у яких беруть участь люди, що отримали поранення під час бойвих дій. Під час цих змагань і сталася ситуація з відмовою потиснути руку президенту. — Ред.) до української збірної.

Отримав дві бронзи у веслуванні на тренажерах.

BBC News Україна: Чому не потисли руку президенту під час нагородження?

О.Т.: Вважаю, що Петро Порошенко не достойний бути присутнім на цих змаганнях.

Там були бійці, які отримали поранення на війні, яка ніяк не закінчиться.

Якби потис руку, то, думаю, таким чином принизив честь і гідність моїх побратимів, які загинули і які ще служать...

Я не підтримую діяльність Порошенка протягом його каденції — такий мій вибір.

Я просто пройшов повз. Не намагався ні образити його, ні дискредитувати. Просто не потис руку, і все.

BBC News Україна: Але на офіційній церемонії такий крок можна розцінити як неповагу до головнокомандувача та всієї армії, яку він представляє.

О.Т.: Я так не вважаю.

Я поважаю всі підрозділи ЗСУ і Нацгвардії, які беруть участь у бойових діях.

Яким чином цей вчинок може бути неповагою, я не розумію.

 

BBC News Україна: Критики ще кажуть — тоді можна було взагалі не виходити на церемонію нагородження.

О.Т.: А чому я маю не виходити на церемонію?

Мені медаль вручала призерка минулорічних Invictus Games Катерина Михайлова з «Айдару». Я її поважаю.

За свою медаль я тренувався і виборов її у чесних змаганнях.

І медаль я взяв, тому що хочу потрапити до збірної.

Якби мені її Порошенко вручав, то, можливо, я б її не взяв.

BBC News Україна: Ще опоненти вашого вчинку кажуть, що при Порошенку українська армія почала розвиватися.

О.Т.: Не знаю, як армія може не розвиватися під час війни, адже це першочергове завдання для держави і для президента.

Те, що він робив для армії, це, звісно, добре — якщо мова не лише про піар та перебільшення заслуг.

Але конфлікт вже затягнутий, хоча його можна було закінчити в рамках Антитерористичної операції набагато раніше...

Я особисто вважаю його частково винним у тій кількості поранених, які, зокрема, брали участь у цих змаганнях.

BBC News Україна: З Адміністрації президента вам після цього нічого не писали?

О.Т.: Ні.

BBC News Україна: А яка взагалі була реакція у людей? Вам пишуть щось у соцмережах?

О.Т.: Дуже багато людей пишуть мені в особисті повідомлення зі словами підтримки.

І одразу після нагородження на стадіоні підходили друзі і побратими, тиснули руку, фотграфувалися.

Я ні про що не жалкую, і вважаю, що таким чином висловив думку більшості українців.

BBC News Україна: Якщо ще буде така нагода — знову не потиснете руку Порошенку?

О.Т.: Не хочу загадувати, але, напевно, ні — не потисну.

BBC News Україна: У російських медіа цей випадок показали як свідчення непопулярності українського президента.

О.Т.: Російські медіа будь-що використовують для своєї пропаганди: чи то вчинки, схожі на мій, чи вчинки політиків.

Якщо ми будемо боятися засудження зі сторони країни, яка воює з нами, то навіщо ми тоді взагалі існуємо як українці?

BBC News Україна: Все ж, така демонстрація неповаги до глави держави — вона не може негативно впливати на Україну?

О.Т.: Можна й так міркувати. Але якщо боятися висловлювати свою позицію — то навіщо ми тоді живемо?

BBC News Україна: Чи були ветерани, які не підтримали ваш вчинок?

О.Т.: Таких, що прямо б мені таке сказали, не було.

Навпаки, наприклад, знайомий з Луцька казав: ти тут у нас герой, пишаюся, що з тобою знайомий.

Таке було приємно чути.

Звичайно, у Facebook було щось образливе, але я на це не звертаю увагу.

«Аргумент»

В тему:

• Журналист Шуклинов отказался от президенского ордена