Фото Кобзаря, вивезене під час Другої світової, повернули до Національного музею Шевченка

|
Версия для печатиВерсия для печати

У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві впродовж літа експонуватиметься світлина Тараса Шевченка, виконана в ательє Олександра Шпаковського у Санкт-Петербурзі та втрачена в роки Другої світової війни.

Фото експонуватиметься у залі виставки "Перепоховання = перетворення", повідомляє кореспондент Укрінформу.

До Національного музею Тараса Шевченка повернули світлину Кобзаря, втрачену під час Другої світової війни / Фото: Данііл Шамкін, Укрінформ

Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус назвав день повернення світлини Шевченка унікальним, адже, за його словами, до музею повертається фотографія, яка вже зберігалася у його фондах, а в часи Другої світової війни зникла з музею.

“Зараз стараннями небайдужих людей, стараннями Міністерства культури, міністра, ця фотографія повертається в наші фонди. Дуже символічно, що вона повертається у той час, коли ми відкрили експозицію, присвячену перепохованню, перетворенню і взагалі присвячену пам’яті”, - зазначив Стус.

Міністр культури Євген Нищук наголосив, що світлина “має справді неймовірну історію”.

“Департамент культурної спадщини і музейної справи відслідковує по базі різні предмети чи артефакти, які свого часу були вивезені (з України - ред.). В основному вивезені під час Другої світової війни. Вони вивезені в різні країни світу. Це питання і реституційних відносин між різними країнами. Міністерство культури є не просто членом реституційних комісій - моя перша заступниця Світлана Фоменко є їх співголовою з багатьма країнами”, - зазначив Нищук.

Він наголосив, що з 2016 року повернення цінностей в Україну було повністю заморожене.

“Нічого майже не поверталося. Я справді хочу подякувати своїм працівникам, які відслідковують, і на тих нелегалізованих сайтах, які є забороненими, що десь щось може з’явитися. Відразу в співпраці, не буду приховувати, з відповідними правоохоронними службами ми починаємо вести цю дослідницьку, я б сказав, роботу”, - зазначив міністр.

Він додав, що така робота дає можливість вийти на людей, котрі зберігають певні предмети, та пояснити їм, що ці предмети мають велике значення для України й не повинні бути в чиїхось приватних руках.

“Я вже сказав, що нині ведеться активний пошук 45 інших предметів. Не буду їх зараз перелічувати, але це дуже важливо для країни”, - додав Нищук.

Він також розповів, що робота над поверненням до музею світлини Шевченка велася протягом року.

“Колеги говорили, що близько року тому ця фотографія з’явилася на сайті Віоліті, потім зникла. Її почали активно відслідковувати... Буває, що активується процес, потім затихає, коли немає якоїсь паніки, і навіть у ЗМІ зумисно не з’являється інформація, щоб не злякати. І от коли вона (фотографія - ред.) з’явилася вдруге, почався вибудовуватися ланцюжок до того, до кого можна звернутися. І так виявилося, що ці люди чи відчули, чи ще щось, вони самі повернули світлину в ніч музеїв перед 22 травня, у день перепоховання Тараса Шевченка”, - розповів Нищук.

Він додав, що особи, котрі повернули світлину до музею, побажали лишитися анонімами.

Головний зберігач Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко зауважила, що презентована світлина - “одна з небагатьох прижиттєвих світлин Тараса Шевченка, яких існує 11, мається на увазі типи фотографій”.

“Ця фотографія, яка була зроблена Олександром Іллічем Шпаковським у Санкт-Петербурзі, фотографом і знайомим Тараса Шевченка, і те, що це предмет із будиночку-музею, має величезне значення”, - зазначила Шиленко.

Водночас завідувач літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка Надія Орлова припускає, що світлина Шевченка, яку дослідники датують 1858-1859 роками або 1860-1861 роками, могла потрапити до однієї зі скринь, яку в 1943 році вивіз із Будинку-музею Шевченка німецький професор.

“Ми допускаємо, що це одна з тих фотографій, яка потрапила в ці чотири скрині і 8 ящиків експонатів, які вивезені з Києва під час війни німцями у 1943 році. Тобто це припущення, бо на фото трикутний штамп будинку-музею. Трикутний штамп будинку-музею - це довоєнний штамп, який ставили на експонати”, - пояснила Орлова.

Дмитро Стус повідомив, що в Національному музеї Тараса Шевченка світлина буде експонуватися до кінця літа, а потім її передадуть у фонди будиночку-музею Шевченка, звідки вона зникла в 40-х роках.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com