Фракцію «Батьківщини» у Вінницькій обласній раді очолює кримінальний авторитет «Монгол»

|
Версия для печатиВерсия для печати

Нещодавно фракцію партії «Батьківщини» у Вінницькій обласній раді очолив депутат обласної Ради, маловідомий вінничанин Олег Мейдич. Але ця людина добре відома у кримінальних колах та правоохоронцям за прізвиськом «Монгол», який після замаху на вбивство та перебування у розшуку за важкі злочини декілька років тому змінив прізвище, зачистив по максимуму інформацію про себе в міліцейських базах та успішно легалізувався вже під новим прізвищем та майже новою біографією у місцевому бізнесі і, навіть, політиці.

Про це журналістам ІНФОРМАТОРа стало відомо з власних джерел на правах анонімності.

Олег Погорельський – «Монгол» – Олег Мейдич

В обласні депутати «Монгол» балотувався вже під новим прізвищем – Олег Леонідович Мейдич (прізвище дружини – ред.), хоча від народження до певних резонансних подій носив прізвище Погорельський.

В електронній декларації Олега Ленідовича Мейдича можна знайти цьому підтвердження.

В даному документі в співласниках житлового будинку фігурує батько «Монгола» – Погорельський Леонід Йосипович.

Хто ж такий Монгол і як йому вдалось заплутати вінничан і партійне керівництво?

Ось цитати вінницької періодичної преси 2000 – 2005 років:

«Кришування» базарників під виглядом охоронної фірми, збір чорного налу з парковок, незаконне зберігання зброї і навіть вбивство».

Видання «33 канал» у 2005 році повідомило про замах на «Монгола» в якому навела факт про смерть людини на ринку «Урожай», якого до смерті забив «Монгол», разом зі спільником на прізвисько «Бик».

Вже після зміни прізвища з Погорельського на Мейдича і часткової легалізації, в якості бізнесмена та директора Калинівського молокозаводу, «Монгол» і до сьогодні вважається лідером ОПГ «борців», яка здійснювала декілька рейдерських захоплень підприємств у Вінницькій області. Останнім і найгучнішим було захоплення відомого на весь світ лікеро-горілчаного заводу «Nemirof».

Але найбільш резонансним в бурхливій біографії «Монгола» стало вбивство його товариша «Кабана», який на момент замаху знаходився разом з ним в одному автомобілі «Шкода-Октавія». Тоді це замовне вбивство і розстріл у центрі Вінниці посеред білого дня брав на особистий контроль міністр МВС, сьогоднішній генпрокурор Юрій Луценко.

Як пише газета «Місто» №30 за 20 липня 2005 року:

«За однією з версій убити мали власника іномарки – відомого у Вінниці кримінального авторитета на прізвисько «Монгол».

Правоохоронці одразу ж затримали Монгола-Мейдича. Бо окрім того, що на нього був вчинений замах, з його автомобіля вилучили зброю. Згодом “Монгола” було оголошено у розшук.

Ось ще декілька заголовків тодішньої преси:

Газета «Ріа»: На Вишенке расстреляли спортсмена в машине. Есть версия, что “заказ” был на водителя иномарки.

Видання 20 хвилин: Известного спортсмена убили в перестрелке на Вишенке.

Газета «Місто»: Стріляли не в «Монгола». А за те, що він зараз у розшуку, треба подякувати судді.

Газета «33 канал»: На 600-річчя вбили “Бика”, хоча стріляли в “авторитета” “Монгола”?

Так прокоментував цю подію тодішній голова МВС у Вінницькій області Василь Дремлюга для газети «Місто»:

«Монгол» був затриманий за зберігання зброї і за скоєння кількох інших злочинів (!) Але суддя прийняв рішення про те, щоб його звільнити. Я хотів би звернутися до судді, щоб він тепер допоміг нам його шукати.

Тут варто зауважити, що легалізований Мейдич-Монгол якщо і відомий під новим прізвищем в статусі бізнесмена – директора Калинівського молокозаводу та обласного депутата, простим людям та виборцям, зате добре відомий тому ж генерал-майору Василю Дремлюзі, який нещодавно очолив Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, що об’єднує декілька областей з центром у Вінниці.

Добре відомий народний обранець і своїм колегам по фракції: Мейдич-Монгол сидить в обласній раді поруч з депутатом обласної ради Тетяною Редько, засновником видання «33 канал», яка свого часу писала і публікувала статті про подвиги авторитета «Монгола» і звісно ж відомий з усією своєю біографією обласному керівництву «Батьківщини».

Але, як бачимо, після зміни прізвища та зачистки в міліцейських базах даних інформація про «Монгола» залишилась лише в підшивці місцевих газет та лише на деяких сайтах, які в ті буремні часи тільки починали працювати в електронному форматі. Більшість політичних опонентів «Монгола» воліють не згадувати його прізвище для преси та в публічному просторі, так як банально бояться за власне життя, а колегам по партії начебто була дана вказівка голови обласного осередку припинити будь-які згадки про минуле Мейдича-Монгола, так як це людина, яку особисто Юлія Тимошенко ввела членом обласного бюро і погодила на посаду керівника фракції в обласній раді. Але є й інша версія такої гри в мовчанку, за старою доброю традицією на місцевому рівні продовжують торгувати депутатськими мандатами та партійними посадами, прикриваючись дорученнями Тимошенко, яких вона могла ніколи і не давати - пише видання.

Нагадаємо також, що відомий київський кримінальний авторитет Ігор Фадєєв на прізвисько "Москва" був депутатом від "Батьківщини" у Житомірській обласній раді.

«Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]