Газові переговори між Україною, ЄС і Росією зрушили з місця

|
Версия для печатиВерсия для печати

 Газові переговори між Україною, ЄС і Росією зрушили з місця. Росія погодилася на контракт за газовими правилами ЄС, але є ще немало розбіжностей, які можуть зірвати домовленість. Деталі - в репортажі DW з Брюсселя.

Газові переговори між Україною, ЄС і Росією 19 вересня в Брюсселі стали разючим контрастом до попередніх раундів, повідомляє Deutsche Welle. Якщо в січні керівники делегацій з Києва та Москви обмінювалися закидами у "маразмі", "сюрреалізмі" та "абсурдній" позиції, то зараз усі три сторони дружно заявили, що зустріч була конструктивною.

Те, як переговори проходили, не віщувало успіху. Адже сама тристороння зустріч розпочалася приблизно на годину пізніше, ніж планувалося, а завершилася більш ніж на пів години раніше. Утім, навіть півтори години сторонам вистачило, аби досягнути першого прогресу.

Першим з будівлі Єврокомісії вийшла російська делегація на чолі з міністром енергетики Олександром Новаком. Він одразу заявив журналістам, що на зустрічі було "дуже конструктивно". Також він повідомив, що російська сторона "готова працювати за європейським законодавством".

Лише за півгодини брифінг дав голова делегації ЄС, віцепрезидент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович. Він заявив, що сторони змогли зблизити позиції щодо "більшості" питань, які обговорювали. "Що я побачив у російської сторони, і це позитивно: вони цілковито приймають, що майбутній транзитний контракт має засновуватися на європейському законодавстві", - повідомив Шефчович.

Це те, на чому вже давно наполягає Україна. Єврокомісія це підтримувала, а Росія утримувалася від конкретних коментарів. Можливо, причина зрушення в тому, що в Україні після кількох років невизначеності та затягування нарешті визначилися з моделлю анбандлінгу. Це одна з ключових вимог газового законодавства ЄС. Згідно з нею, компанія, котра добуває та продає блакитне паливо, не може його транспортувати. І тому зі структури нинішнього "Нафтогазу" мають виділити окрему компанію, котра стане оператором газотранспортної системи (ГТС) України.

Україна має завершити анбандлінг до кінця року

Тож у Брюссель новий голова української делегації, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель приїхав не з порожніми руками, а з рішеннями уряду про анбандлінг "Нафтогазу", ухваленими напередодні, 18 вересня.

В України на це залишається дуже мало часу, адже незалежність оператора ГТС ще слід сертифікувати - це робить український регулятор, а підтверджує європейська сторона. Нинішній контракт "Нафтогазу" з "Газпромом", який не передбачає анбандлінг, завершується 31 грудня. Оржель надав ЄС і Росії дорожню карту того, як в Україні впроваджуватимуть цю вимогу законодавства Євросоюзу до 1 січня.

Новак, у свою чергу, застеріг, що якщо до цього часу сертифікації не буде, то Росія пропонує або подовжити нинішній контракт, або підписати додаткову угоду. Марош Шефчович підтвердив, що російська сторона попросила Єврокомісію забезпечити впровадження законодавства ЄС в Україні належним чином. Оржель при цьому пообіцяв бути "максимально ефективними", аби підписати контракт з 1 січня.

Камені спотиканні

Водночас невирішеними залишилися інші проблемні питання. Головне з них - це Стокгольмський арбітраж. За підсумками його рішень, "Газпром" залишився винен "Нафтогазу" за двома позовами понад 2,5 мільярда доларів США. Російська компанія не погодилася з цим рішенням і подала апеляцію.

Цього разу Новак знову заявив про бажання врегулювати ці спори "за нульовим варіантом, у рамках мирової угоди". "Це дуже важливий момент для того, аби забезпечити економічно доцільні поставки газу через ГТС України", - заявив він. У Києві навіть чути не хочуть про те, аби відмовитися від понад 2,5 мільярда доларів. "Арбітраж не є предметом поточних переговорів", - наголошує Оржель, хоча і визнає, що Росія тему порушувала. 

Друга проблема - питання постачання російського газу в Україну. У РФ регулярно наголошують, що для них це - головне питання. Як відомо, у листопаді 2015 року Україна припинила купувати газ у Росії, і з того часу імпортує блакитне паливо з ЄС. Пріоритет "Нафтогазу" натомість - це підписання двох угод. Перша - це так званий "interconnection agreement", тобто контракт між "Газпромом", як оператором газотранспортної системи (ГТС) Росії, і українським оператором ГТС. Друга угода - також між двома операторами - про бронювання потужностей. І лише на третьому місці для "Нафтогазу" - підписання контракту з "Газпромом" про постачання газу в Україну.

Утім, поки неясно, чи вдасться Україні політично розвести ці питання. Як заявив Шефчович, відповідаючи на запитання кореспондента DW, результат переговорів буде поєднувати три фактори: тривалість нового контракту, рівень тарифів і обсяги, включно з обсягами продажу російського газу Україні.

Всі готові до непідписання контракту

Напевно, через ці камені спотикання голови усіх трьох делегацій говорили про можливість, що контракт до кінця року не підпишуть. Утім, представники Брюсселя та Києва наголошували на своїй готовності до різних сценаріїв. Адже цього року в Європі активно запасаються газом.

Згідно з європейською системою розкриття інформації про газову інфраструктуру, сховища в ЄС 15 вересня взагалі були заповнені на понад 95 відсотків. Загальний об'єм сховищ у ЄС становить близько 100 мільярдів кубометрів, а річне споживання - 474 мільярди кубометрів.

В українських же підземних сховищах, за даними "Укртрансгазу", блакитного палива було вже 19,4 мільярда кубометрів. І це приблизно за місяць до початку опалювального сезону. Для порівняння, річне споживання 2018 року в Україні становило трохи більше 32 мільярдів кубометрів газу, а власний видобуток - 21 мільярд кубометрів.

"Газпром" також не сидів, згорнувши руки. Його керівництво заявляло про плани закачати в підземні сховища в країнах ЄС 11,4 мільярда кубометрів газу.

Тож Європа добре підготувалася, аби уникнути повторення сценарію газової війни початку 2009 року. Однак поки учасники налаштовані на досягнення домовленості. Наступного, четвертого, раунду переговорів вже не доведеться чекати восьми місяців. Адже сторони домовилися зустрітися на такому самому рівні вже до кінця жовтня.

«Аргумент»


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

16:24
Голову райсуду на Дніпропетровщині взяли на хабарі
16:15
Антитютюнові активісти заплуталися у власній бухгалтерії і не хочуть звітувати за отримані гранти
14:18
ПЦУ спростувала міф про те, що жінкам неможна перебувати у церква в брюках і з непокритою головою
12:59
Щільність застосування дронів на бахмутському напрямку небачена раніше — військовий
10:55
Шабунін: Офіс Генпрокурора закрив понад 1,2 тис. проваджень щодо бізнесу, проте лише 2 з них належать БЕБ, яке "стриже" підприємців
09:02
Офіс генпрокурора після аудиту закрив кожну п'яту справу проти бізнесу, найбільше "туфти" плодить ДБР "імені Татарова"
08:27
Українські чоловіки 18-60 років не зможуть отримати паспорти за кордоном – постанова КМУ
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 25 квітня
20:00
У четвер дощитиме на Правобережжі, на півдні та на сході до +26°С
18:04
Випробування солідарністю - воно ще тільки чекає на Україну

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]