Поділ Каспія: не море і не озеро - ЗМІ

Версия для печати

П\’ять прикаспійських країн після двох десятиріч сварок узгодили статус Каспійського моря — найбільшої у світі замкненої водойми. Це спрощує пошук, видобуток та транспортування нафти і газу в регіоні, який прославився як друга Перська затока.

Про це повідомляє ВВС.Україна.

Каспій ділили з часу розвалу колись єдиного сусіда Ірану по багатому осетрами та нафтою моря — СССР. Іран хотів розділити кордони за озерним принципом — все поділити порівну. Інші наполягали на морському праві: кожен отримує прибережний сектор шириною у кілька десятків кілометрів, а решта — спільне.

Врешті домовились фактично вважати морським тільки дно, а товщу води — озером. У неділю лідери п\’яти країн — Росії, Казахстану, Туркменістану, Ірану та Азербайджану — зібрались у прибережному казахському місті Актау та підписали конвенцію про правовий статус водойми.

«До Каспійського моря не застосовуються як положення Конвенції ООН про морське право 1982 року, так і принципи, що застосовуються щодо транскордонних озер: на сектори розмежовується тільки дно, суверенітет щодо водної товщі встановлюється на підставі інших принципів», — заявив напередодні заступник голови МЗС Росії Григорій Карасін в інтерв\’ю газеті «Коммерсант».

Як свідчить проект документу, який на деякий час з\’явився на сайті російського уряду, але потім знову зник, конвенція визначає головні принципи, але не містить деталей.

Основна ідея: статус Каспію більше не є предметом спору між п\’ятьма країнами, визначаються загальні принципи поділу моря-озера, і відтепер конфлікти між сусідами будуть предметом двосторонніх, а не п\’ятисторонніх договорів.

Кому це вигідно?

Єдиною країною, яка всі ці роки не погоджувалась на секторальний поділ за принципом моря, був Іран з його скромною береговою лінією. При морському поділу він отримував мінімальну ділянку — трохи більше 10%, а в озері він міг розраховувати на п\’яту частину — 20%. 

На багатому на нафту та газ шельфі Каспію, за приблизним оцінками американської Energy Information Administration (EIA), містяться до 6,5 млрд тонн доведених і можливих запасів нафти й газу в нафтовому еквіваленті та в півтора раза більше — прогнозних.

За поточними цінами це складає близько 8 трильйонів доларів США.

Кожна з прикаспійських держав досі без проблем розробляла родовища, належність яких при будь-якому поділу Каспію не викликала сумнівів. Проте перспективні блоки на прикордонних ділянках шельфу викликали жорсткі суперечки, і справа доходила навіть до погроз зброєю.

Тоді у країн був аргумент: статус Каспію невизначений, тому спірні питання повинні вирішити всі п\’ять держав. Тепер — це справа сусідів.

Поганий мир

У конвенції не будуть закріплені лінії розподілу, для цього потрібні окремі угоди. Між кількома країнами вони вже укладені. Не укладав угоди лише Іран, але зараз він фактично підписався під спільними правилами.

«Угоди, які раніше уклали між собою Росія, Казахстан і Азербайджан, а також Казахстан і Туркменістан, можуть служити прикладом і при делімітації в південній частині моря», — сказав представник МЗС Росії.

Більше 20 років Росія та Іран ділили Каспій з сусідами та жили в правовому вакуумі. Тепер вони вирішили спробувати поганий мир замість хороших сварок.

Іран вирішив піти на мирову угоду з сусідами по Каспію у момент, коли країна переживає серйозну внутрішню кризу і загострення відносин зі своїм суперником — США. Водночас, Іран зблизився з Росією на ґрунті сирійського конфлікту.

Тепер вони закріпили за собою плацдарм на задньому дворі та записали в конвенції заборону на присутність в регіоні військових сил третіх країн.

Москва теж пішла на компроміс.

Досі неврегульований статус Каспію був перепоною для підводного транскаспійського газопроводу з Туркменістану в Азербайджан, який дозволив би двом країнам постачати до 100 млрд кубометрів газу на рік на ключовий для російського «Газпрому» європейський ринок. Це приблизно складає чверть імпорту Євросоюзу.

Однак проект впирається не тільки в статус водойми, але і в конкуренцію за газ з боку Китаю та складнощі з фінансуванням і технологіями.

«Аргумент»

На цю тему:

• Россия теряет Каспий
• Россия перебазирует Каспийскую флотилию к нефтепромыслам Азербайджана и Казахстана
• Экспансия «русского мира»: Азербайджану приготовиться