Понад 30 вироків винесои українські суди за заклики до повалення влади в соцмережах

|
Версия для печатиВерсия для печати

Українські суди винесли уже 12 вироків щодо громадян за поширення в інтернеті матеріалів із закликами до насильницької зміни або повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади.

Про це минулого тижня заявив заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, повідомляє DW.COM. Він, однак, наголосив, що в Україні поки що немає чіткого визначення інтернет-простору та його регулювання, а також відсутнє законодавство, яке б вказувало на те, що у соціальних мережах люди не можуть або можуть виражати будь-яку свою позицію. 

Однак саме діяльність сепаратистських груп в російських соцмережах "Вконтакте" і "Однокласники" стала однією з підстав для рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо їх блокування в Україні, зазначили у відповіді Служби безпеки України (СБУ) на запит DW. За інформацією СБУ, проти адміністраторів таких груп тільки з цього початку року відкриті 28 кримінальних проваджень за поширення закликів до насильницького повалення конституційного ладу чи захоплення влади - злочину, передбаченого статтею 109 Кримінального кодексу України (ККУ).

Статтею 109 ККУ встановлюється кримінальна відповідальність як за публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, так і розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Видання знайшло у відкритому реєстрі судових рішень понад 50 вироків за даною статтею, винесених судами з весни 2014 року. Із них 36 так чи інакше пов'язані з поширенням відповідних закликів через соціальні мережі. Вироки винесені, зокрема адміністраторам відповідних сепаратиських груп в соцмережах, а також громадянам, які робили репости сепаратистських матеріалів на власних сторінках у "Вконтакте" або "Однокласниках". Наявність в обвинувачених від кількох десятків до кількох сотень друзів або підписників дозволила суду трактувати такі дії як "поширення закликів".

Однак проросійські та сепаратистські симпатики - не єдині, хто потрапляє на лаву підсудних за статтею 109 ККУ. Так, у лютому 2016 року Зарічний суд міста Суми розглядав справу 22-річного студента, який на своїй сторінці "ВКонтакте" під ніком "Богдан Мазепа" перепостив допис однієї з націоналістичних груп. "На добраніч, не дамо відродитись совку, не дамо толерантній Європі змусити нас прийняти біженців. Повалимо уряд і встановимо ОСОБА_3 на чолі із повстанцями", - цитується заклик у рішенні суду. Цей та ще кілька дописів були розцінені судом як заклики до повалення існуючого конституційного ладу, пише видання.

Предметом дослідження слідства стають навіть коментарі у публічних дописах. Прикладом може стати справа ужгородського музиканта Юрія Б., який у січні 2017 року прокоментував пост у Facebook-групі "Пересічка "Ужгород" із закликом зібратися на мітинг під Закарпатською облдержадміністрацією. "Якщо хочете порядку, то треба брати всі в руки зброю і валити ту всю братію, якщо ні, то для чого ці заклики", - написав Б. у коментарях, що було кваліфіковано слідством і судом як публічний заклик до захоплення влади.

Передбачене статтею 109 ККУ покарання за такі заклики - до трьох років позбавлення волі, а якщо вони вчинені особою, яка є пред­ставником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, то до п'яти років позбавлення волі.

У досліджених DW вироках щодо соцмереж майже усі покарання призначені умовно. Обвинувачені, як правило, укладали угоду зі слідством або визнавали вину в залі суду, тож суд і враховував це як пом'якшуючу обставину і звільняв від покарання з випробувальним терміном від одного року до трьох. Та навіть не визнаючи власної провини, Віктор Г., прикордонник з Черкащини, який у березні 2014 створив у "ВКонтакте" сепаратистську групу "НОД Черкассы", "відбувся" засудженням до одного року позбавлення волі умовно. Щоправда, вирок оскаржений прокуратурою і нині переглядається вищою судовою інстанцією.

Юристи пояснюють, що публічний заклик до зміни конституційного ладу і розповсюдження матеріалів із такими закликами є різними речами. Тому мають тягнути за собою різну ступінь відповідальності. "Публічним вважається заклик, коли його зблизька чує щонайменше три людини. А розповсюдження матеріалів - це поширення інформації через інтернет, листівки, газети тощо, - і не є закликом", - пояснив у коментарі DW директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, фахівець з кримінального права Микола Хавронюк.

Однак для суду немає різниці, чи написала людина пост про зміну конституційного ладу, чи просто зробила його репост. "Пост і репост є розповсюдженням матеріалу. Не важливо, чи ти сам його створив, чи хтось інший. В іншому випадку, усі б просто казали, що писали це не самі", - зазначає Микола Хавронюк.

Виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук у розмові з DW зазначає, що українське кримінальне законодавство у сфері інтернету сильно відстає від розвитку технологій. "Ще більше відстає юридична та технічна грамотність громадян. Тому правоохоронцям слід приділяти більшу увагу інформаційній роботі, пояснювати, чому репост сепаратистських закликів може вважатись кримінальним діянням", - пояснює вона.

«Аргумент»


 В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]