Рада ухвалила закон про референдум

|
Версия для печатиВерсия для печати

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про референдум, який впроваджує процедуру народовладдя та затверджує теми, які можуть чи не можуть бути винесені на всенародне опитування.

За документ проголосували 255 нардепів. Голоси за дали 226 "слуг народу", 20 нардепів "Довіри" і 9 позафракційних. 

Відповідно до закону, на референдум можуть бути винесені:

  • затвердження закону про внесення змін до розділів Конституції I (Загальні засади), III (Вибори. Референдум), XIII (Внесення змін до Конституції України);
  • питання загальнодержавного значення;
  • питання про зміну території України;
  • питання про втрату чинності законом або його окремими положеннями.

У Конституції затверджено, які питання не можуть бути винесені на референдум. "Референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії", - йдеться у статті 74 Конституції.

Але цей закон розширює обмеження таких питань.

Не можуть бути предметом референдуму питання, які:

  • суперечать Конституції і загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
  • спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози нацбезпеці, розпалювання ворожнечі;
  • законопроєкти з питань бюджету, податків та амністії;
  • віднесені законодавством до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.

У законопроєкті запропоновано, щоб на референдум могло бути винесено тільки одне питання і були передбачені відповіді "так" або "ні".

Референдум, згідно з законом, може проводитися як шляхом голосування у бюлетні (як на виборах), так і в електронному форматі. 

Щоб референдум відбувся, на ньому повинні проголосувати не менш ніж 50% виборців. Для затвердження питання, винесеного на референдум, його повинні підтримати більш ніж половина виборців. Референдум не можуть проводити водночас з виборами. 

Право голосу на всеукраїнському референдумі мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років і які не визнані у встановленому законом порядку недієздатними. 

Призначити всеукраїнський референдум можуть президент, Верховна Рада та президент за народною ініціативою. Останнє передбачає проголошення референдуму на вимогу не менш ніж 3 млн українців, які мають право голосу за умови, що підписи зібрано хоча б у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць і не менш ніж по 100 000 підписів у кожній. 

Участь громадян України у всеукраїнському референдумі є добровільною. Всеукраїнський референдум не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Зазаначимо, що редакція законопроєкту викликала критику декілької фракції, зокрема ОПЗЖ і "Голосу". Народний депутат фракції "Голос" Сергій Рахманін заявив, що ухвалення документу в чинній редакції "надає фактичну можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку". Лдіерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко також зазначила, що народ фактично не матиме права впливати на рішення з таким законом через складність процедури. Зокрема, ЦВК та президент можуть вирішувати, чи варто виносити конкретне питання на референдум. 

Фракція "Євросолідарності" також критично висловилася щодо положень законопроєкту, зокрема дозволу скасовувати уже ухвалені закони шляхом голосування на референдумі. 

Ухвалили правки "слуги народу" Кальченка щодо заборони збору підписів Центральною виборчою комісією. Правки представників інших фракцій відхилили. Також ухвалили правку Разумкова, що відхиляє замороження ресурсів з бюджету кожного року для проведення референдуму. Це близько 2 млрд гривень. Гроші виділятимуть з резервного фонду тільки тоді, коли референдум будуть проводити, а не "про запас". 

Нагадаємо, що народним депутатам з фракції "Слуга народу" пригрозили виключенням з неї, якщо вони не голосуватимуть за законопроєкт президента про процедуру референдуму.

Сучасна історія України налічує два референдуми. Перший, 1991 року, став доленосним, адже на ньому громадяни засвідчили бажання жити в незалежній державій. 

Другий було проведено у 2000 році президентом Леонідом Кучмою. Він стосувався чотирьох питань – обмеження депутатської недоторканості, скорочення парламенту до 300 нардепів, формування двопалатного парламенту та розширення переліку підстав для розпуску Ради. 

Керувалися обидва референдуми законом Української РСР "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", який втратив чинність у 2012 році – за часів президентства Віктора Януковича було затверджено новий закон про референдум. Його положення викликали критику Венеціанської комісії, а Конституційний суд визнав його невідповідним Основному законові. Відтоді процедура референдуму в Україні законодавчо незатверджена. 

У червні 2020 року президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт про всеукраїнський референдум. Впровадження процедури народовладдя постало особливо гостро на тлі відкриття ринку землі, адже питання продажу українських сільськогосподарських земель іноземцям влада обіцяла виносити на референдум. Фактично цей документ є другим етапом земельної реформи. 

У червні ж парламент підтримав документ у першому читанні, а от ухвалення в цілому затягнулося на довгі сім місяців. Наприкінці жовтня Рада отримала висновок Венеціанської комісії щодо законопроєкту про референдум. Спікер парламенту Дмитро Разумков допустив, що Рада ухвалить закон про референдум у листопаді. За його словами, цей документ був пріоритетним.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com