Суд виправдав трьох підприємців, які перекривали центр Києва на знак протесту щодо знесення МАФів

Версия для печати

 Шевченківський суд Києва виправдав трьох підприємців від звинувачень в блокуванні транспортної комунікації, що порушило нормальну роботу транспорту. Обвинувачення визнано недоведеним.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 31 травня.

Йшлося про перекривання вулиць 23 липня 2015 року. За матеріалами справи, учасники акції протягом шести годин блокували проїжджі частини вулиць Хрещатик, Михайлівської та Інститутської. На дорогах розміщували людей з автомобільними шинами і транспаранти.

Декілька водіїв поскаржились на дії протестувальників у правоохоронні органи. Так, один чоловік повідомив у поліцію, що під час акції невідома особа залишила вм’ятину на правому задньому крилі його машини.

Через блокування доріг нібито утворився затор, що призвів до двох дорожньо-транспортних пригод, пошкодження автівки, зміни маршрутів і розкладу громадського транспорту, призупинення роботи автобусного маршруту №24 «Музей історії ВВВ-пл. Л.Толстого», що завдало КП «Київпастранс» матеріальної шкоди в розмірі 7400 гривень.

За блокування транспортних комунікацій (ч.1 ст.279 КККУ) підприємця могли призначити штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років.

Обвинувачені провину не визнали і розповіли, що брали участь у мирній акції з приводу позбавлення підприємців робочих місць – МАФів у метрополітені.

Один із трьох обвинувачених відмовився давати будь-які пояснення. Двоє інших запевнили, що організаторами акції не були.

Суд вирішив, що через низку порушень при проведенні розслідування значна частина доказів є недопустимими.

Наприклад, суд суд визнав недопустимими доказами дані протоколів перегляду відеозапису події, а також дані самих компакт-дисків, оскільки прокурором не доведено, що протоколи складено уповноваженою посадовою особою, а диски отримано у законний спосіб.

Відсутня інформація, що слідчий поліції, який склав два протоколи перегляду відеозапису, входив до групи слідчих, уповноважених на здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.

Крім того, прокурор не підтвердив джерела походження компакт-дисків з відеозаписом, зокрема, ким, коли та звідки отримано такий доказ.

Також суд забракував  протокол огляду місця події і фототаблиці до нього, бо там не було підпису спеціаліста.

Водії, які скаржилися на мітингувальників, не стали заявниками у справі і судом не допитувалося. Не доведено, що конкретно ці троє обвинувачених створювали перешкоди для цих водіїв.

З приводу двох ДТП інформація також не підтвердилася.

Одна потерпіла показала суду, її ДТП не пов’язана з цією справою, оскільки, коли трапився інцидент, то рух по вулиці Хрещатик не був заблокований повністю або частково, ніхто не заважав руху її автомобіля. ДТП сталася з вини іншого водія, який виїжджав з парковки та зачепив заднім ходом її машину, що зупинилась на світлофорі. Жінка не зверталась в правоохоронні органі з заявою про злочин та не вважає, що є потерпілою у цьому провадженні.

Інший потерпілий, який скаржився на вм’ятину на машині, за 5 років в жодне судове засідання не з’явився, не цікавився судовим розглядом і викликати в суд і допитати його не вдалося.

На підтвердження завдання обвинуваченими матеріальної шкоди КП «Київпастранс» у розмірі 7400 гривень надано єдиний доказ — лист комунального підприємства. Службові записки з цього питання не складались, жодні пояснення працівників КП «Київпастранс» не відбирались. Експерт для визначення розміру шкоди не залучався.

Листи КПК «Київпастранс» і Департаменту Транспортної інфраструктури КМДА, на думку суду, не є належними і достатніми доказами, щоб зробити висновок про розмір матеріальної шкоди, завданої КП «Київпастранс».

Насамкінець суд зазначив, що стаття 39 Конституції України визначає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори,мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. А за порушення встановленого порядку організації передбачена адміністративна відповідальність.

Суд виправдав трьох підприємців, пояснивши, що немає достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження скоєння ними вищеописаних злочинів.

«Аргумент»