У Держкосмосі розповіли про три сценарія майбутнього першого українського супутника, який лежить недобудованим в РФ

Версия для печати

Суд відмовив повернути "Укркосмосу" кошти, які були витрачені на створення першого українського телекомунікаційного супутника "Либідь". На його будівництво уряд отримав кредит на 292 мільйона доларів. Наразі є три варіанти сценарію майбутнього супутника.

Про це повідомив голова Державного космічного агентства Володимир Усов в інтерв'ю для ЕП.

"Договір на отримання супутника зараз недійсний. Ми повинні якось фізично отримати супутник. Є три сценарії розвитку подій", - пояснює Усов.

У 2007 році Кабінет міністрів схвалив постанову про створення першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника "Либідь". У 2009 році ДП "Укркосмос" під гарантії уряду України отримав від Канадського експортного агентства кредит на 292 млн дол для створення супутника.

Як виявили слідчі НАБУ, значну частину цих коштів вкрали посадовці "Укркосмосу", а напівготовий супутник "Либідь" з 2014 року лежить на російському підприємстві "Інформаційні супутникові системи" в Красноярську.

В кінці 2019 року Кабмін закінчив виплачувати з бюджету Канадському експортному агентству кредит, який в еквіваленті перевищив 6 млрд грн.

Сценарій перший. Держава розуміє, що для запуску супутника проєкт треба докапіталізувати. Потрібні гроші на створення ракети, тестування супутника, його доопрацювання і подовження гарантійних строків. Сума велика – 50-60 млн дол.

Держава може докапіталізувати цю суму, якимось чином отримати від Росії супутник, якимось чином добудувати ракету, де використовувалися російські деталі та двигуни, і запустити цією ракетою наш супутник з "Байконуру".

Вірогідність такого розвитку подій, як ви розумієте, доволі низька. Дуже багато невідомих складових, дуже багато політичних факторів, які унеможливлюють співпрацю з Росією. Тому перший варіант найскладніший.

Сценарій другий. Ми знаходимо інвестора, який може реалізувати проєкт. Як це може запрацювати? Інвестор розуміє, на яку суму йому треба докапіталізувати проєкт, щоб зібрати ракету і запустити супутник. За це інвестор отримує частину потужності супутника. Потужність буде розподілена між Україною та інвестором.

Цей сценарій більш реалістичний. Не скажу, що в нас є черга з інвесторів, які у 2020 році прийдуть інвестувати в супутник з такою складною історією і який перебуває на території Російської Федерації. Однак теоретично це можливо.

Сценарій третій. Ми розуміємо, що не зможемо самі або з інвестором запустити супутник і використовувати його для наших потреб. Причина – це супутник зв'язку і спецзв'язку. Використовувати супутник, який ми повинні запустити з підконтрольного РФ "Байконуру", небезпечно з точки зору національної безпеки.

Тоді ми можемо продати третій стороні наші права на витребування супутника з РФ і вже на отримані гроші розробити власний український супутник.

"Це три сценарії: від найменш реалістичного до найбільш реалістичного", - резюмує Усов.

«Аргумент»

На цю тему:

• Вищий антикорсуд розгляне справу щодо збитків, завданих Укркосмосу