Верховну Раду просять ліквідувати «чорну діру» ковідних закупівель

Версия для печати

 Верховна Рада вже півроку не може розглянути законопроєкт, що дозволяє заощадити мільярди бюджетних гривень при закупівлі товарів і послуг, призначених для боротьби з епідемією коронавірусу.

Видання ZN.UA ще у вересні 2020 року порушувало питання щодо необхідності як повернення тендерів під час закупівлі засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), так і перевірки державою якості придбаного за бюджетні гроші для боротьби з ковідом.

Зараз «ковідні» товари та послуги закуповуються за спрощеною процедурою, без обов'язкового проведення тендерів. Спецумови закупівель прописані в новій статті закону «Про державні закупівлі», що з'явилася в документі навесні 2020 року. Повний список того, що можна купити без проведення обов'язкового аукціону, своєю постановою визначив Кабмін.

До нього потрапив  широкий перелік медичних препаратів і апаратури, включно з  кисневими концентраторамии і ШВЛ; тестсистемами та реагентами для проведення аналізів; транспорт; ЗІЗ, включно з бахілами і масками; послуги для пацієнтів і персоналу лікарень, від забезпечення харчування і до підвозу медиків на роботу.

Але законодавча ініціатива, покликана швидко забезпечити вітчизняну медицину всім необхідним для боротьби з пандемією, перетворилася на «чорну діру». Така процедура закупівлі створює серйозні корупційні ризики і призводить до закупівель відверто неякісних товарів, пише «Обозреватель».

Одним із прикладів є закупівля Міністерством охорони здоров'я костюмів біозахисту для медиків. Купівля 71 тисячі китайських по 400 грн кожен коштувала б 22 млн гривень. ДП «Медичні закупівлі України», якому було доручено провести процедуру, домовилося з українським виробником «Текстиль-Контакт» про купівлю 90 тисяч костюмів по 245 грн за штуку.

Економія при купівлі костюмів біозахисту в Україні становила б 13,5 млн грн - і на ці гроші можна було б придбати додатково 50 тисяч комплектів захисту. Але в МОЗ змінили вимоги до костюмів біозахисту таким чином, щоб українські виробники їм не відповідали. Закупівлю відклали, медики на старті епідемії залишилися без необхідних засобів індивідуального захисту.

В одній з лікарень Одеси за спрощеною процедурою закупили меблі на 6 мільйонів гривень, хоча в постанові Кабміну про такі закупівлі не було й мови, у Сумах - апарати ШВЛ у виробника з доставкою протягом трьох місяців і дорожче, ніж у посередників. За завищеними цінами закуповувалися і маски, ціни на які злетіли навесні 2020-го.

«Лазівка, яку створили законодавці для недобросовісних розпорядників бюджетних коштів, вже за кілька місяців дії нових правил закупівель коштувала бюджету мільйони гривень», - ідеться в матеріалі.

Станом на 1 вересня 2020 роки без аукціону було укладено майже 55 тисяч договорів на загальну суму 6,15 мільярда грн. До кінця року ці цифри зросли в рази - і станом на 13 січня 2021 року система електронних закупівель Prozorro фіксувала 129 996 угод на загальну суму 26 мільярдів 889 мільйонів гривень.

Водночас ефективність використання цих коштів викликає сумніви. За даними громадського контролю закупівель Dozorro, порушення фіксуються в більш ніж чверті проаналізованих «ковідних» закупівель. Зазвичай через процедуру прямих договорів в Україні намагаються купити те, чого немає в постанові Кабміну або витрачають бюджетні кошти на товари, що пропонуються за значно завищеними цінами.

Повернення конкуренції у «ковідні» закупівлі очікувано сприятиме поліпшенню якості товарів, що закуповуються, та економії бюджетних коштів, вважає директор Програми інноваційних проєктів Transparency International Іван Лахтіонов.

«Вже зараз уряд своїм рішенням може зробити закупівлі для боротьби з COVID-19 конкурентними. Досить внести зміни до постанови. Наступним кроком може бути внесення відповідних змін до закону «Про державні закупівлі»», - зазначає він.

Період паніки і невизначеності весни 2020 року минув, більшість опорних лікарень забезпечені засобами індивідуального захисту на кілька місяців навіть за найгіршого сценарію - повної завантаженості. Частину закупівель централізували, їх успішно здійснює ДП «Медзакупівлі».

На початку січня 2021 року Громадська спілка «БіоМедЗахіст» направила до Верховної Ради звернення, в якому звертала увагу парламентарів на неприпустимість ситуації, коли понад півроку частина закупівель проводиться без забезпечення здорової конкуренції і контролю за ціною та якістю товарів, що закуповуються.

Своєю чергою ініціатори законопроєкту №3715, що передбачає скасування процедури закупівель в обхід ProZorro, обіцяють наполягати на терміновому внесенні цього питання до порядку денного ВР.

Втім, частина законодавців вважає, що прямі закупівлі все ж варто було б зберегти для певних груп товарів. «Через другу хвилю пандемії купувати лікарням треба багато і терміново. Можливо, виходом із ситуації був би поділ закупівель за категоріями: термінові - залишити через прямий договір», - каже народна депутака з групи «Довіра» Лариса Білозір.

За даними Міністерства фінансів, минулого року з Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією витратили 63,7 мільярда гривень, тобто, 89% із закладених до фонду 72 млрд. Водночас більшість коштів фонду витрачається не на медичні закупівлі, а на будівництво доріг.

«Аргумент»

В тему:

• Минздрав провалил тестирование на COVID-19
• COVID-19 в Украине: уже катастрофа
• Три промаха МОЗ которые ставят под угрозу медреформу, автономию больниц и здоровье пациентов
•  "53% средств "ковидного фонда” "ушло в "Укравтодор” на строительство и ремонт дорог"
•  Тут живет COVID-19. Один день больницы в "желтой" зоне: записки врача
• Похоже, министр-фантазер нас с вами считает идиотами…