Водій, який відвіз збитого пішохода помирати у безлюдне місце, відсидить 5 років за ґратами

|
Версия для печатиВерсия для печати

 Марганецький міський суд Дніпропетровської області призначив тюремне покарання чоловіку, який покинув без допомоги збитого пішохода.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 24 листопада.

У жовтні 2018-го близько 5.30 ранку в смт. Томаківка автомобіліст наїхав на пішохода. Спершу він просто поїхав далі, але за 5 хвилин повернувся подивитися, що з потерпілим. Збитий пішохід від травм втратив свідомість. Переконавшись, що потерпілий не зможе його впізнати водій завантажив його в машину на заднє сидіння і повіз у сусіднє село, де скинув тіло за кіоском кафе, в траві, на березі річки.

Тіло через дві години знайшов випадковий перехожий, який викликав медиків. Після 12 години дня пішохід помер. Лікарі повідомили, що було втрачено багато часу і якби медичну допомогу надали раніше, то не виключається, що людина могла вижити.

Обвинувачений в судовому засіданні провину визнав повністю. Пояснив, що їхав по трасі Мирова-Томаківка. Назустріч рухався автомобіль із включеними фарами, як автомобіль минув, він одразу відчув удар. Здав назад 5-6 метрів, побачив, що збив людину, почав її грузити до свого автомобіля. Вийшли чоловіки із заправки, під’їхав та зупинився ще один водій. Мав намір відвезти до лікарні, їхав в сторону смт.Томаківка, але дорогою відчув від потерпілого запах алкоголю. Хлопець повторював “Мирова”, то вважав, що він звідти. Розвернувся та поїхав на до Мирової і на автобусній зупинці біля магазину залишив хлопця та поїхав. Близько 10 год. приїхали працівники поліції і він зізнався, що збив людину, а до лікарні не відвіз, бо злякався. Просив призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Втім, лікарі стверджують, що з такими тілесними ушкодженнями потерпілий не міг сам підвестися із сидіння в машині і пройти ще 99 метрів до місця, де його було виявлено.

Крім того, був роззутий і взуття стояло поряд, одяг було стягнуто під пахви. Виглядало, що потерпілого притягли туди за ноги.

Знайшлися свідки — водій КАМАЗу, який побачив лежачого пішохода на проїзній частині, але побоявся зупинятися, щоб не подумали на нього. Водій КАМАЗу зайшов на заправку і сказав працівнику про збиту людину. За пару хвилин зайшов ще один водій і сказав, що збитого пішохода грузить у свою машину якийсь чоловік. Усі троє свідків пішли на місце події і побачили обвинуваченого, який сказав, що повезе потерпілого до лікарні. На задньому сидінні машини лежав чоловік без рухів. Працівник автозаправки зателефонував знайомому інспектору поліції і продиктував номер автомобіля, сказав, що везуть людину до лікарні. 

Суд переконався, що обвинувачений збив потерпілого, усвідомлював скоєне і завантажив потерпілого до автомобіля, збрехавши свідкам, що везе його до лікарні, а відвіз в іншому напрямку і залишив на березі річки, хоча мав можливість надати допомогу.

Загиблому було 25 років. Його батьки вимагали для винуватця суворого покарання. Батько хлопця сказав, що вибачення обвинуваченого є вимушеними, щоб уникнути покарання, вину він не освідомлює. Вперше приїхав до них через понад рік з моменту ДТП, після того як було зареєстровано кримінальну справу, і мав єдине запитання, скільки дати грошей. Тому потерпілий просить призначити найсуворіше покарання, оскільки бажання уникнути відповідальності переважило життя молодої людини.

Суд дійшов висновку, що щире каяття обвинуваченого має формальний характер.

Каяття передбачає, окрім визнання факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки і т.п. Це має проявлятися у намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки та готовності нести покарання.

Після вчинення злочину в жовтні 2018 року обвинувачений справді вперше звернувся до батьків у грудні 2019-го, через місяць після того, як відкрили кримінальну справу. У березні 2021-го обвинувачений перерахував потерпілим якісь кошти, що, на думку суду, є не підтвердженням щирого жалю та осуду своєї поведінки, а спробою пом’якшити покарання.

Суд вважає, що обвинувачений, дбаючи насамперед про себе, продемонстрував крайню байдужість до життя травмованої ним людини.

Чоловіка засудили до 5 років тюремного ув’язнення, визнавши винним за ч. 3 ст.135 КК — залишення в небезпеці особи, яка не може сама собі допомогти, і потрапила в цю ситуацію з вини обвинуваченого, що закінчилося смертю потерпілого.

Порушення правил дорожнього руху, що призвели до смерті пішохода, водію не інкримінували. Очевидно, його вина у ДТП не була встановлена.

«Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Новини

Важливо

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]