Апеляційна палата повернула три скарги на вирок за угодою між прокурором та колишньою начальницею департаменту Державної фіскальної служби України Оленою Мазуровою.

Про це повідомляє  «Судовий репортер [2]» із посиланням на ухвалу [3] від 27 липня.

Скаргу на вирок подав, зокрема, адвокат Петро Бойко, який представляє ексміністра екології Миколу Злочевського.

На його думку зміст вироку недвозначно вказує на те, що злочин, за який визнано винуватою та засуджено Мазурову, вчинено в інтересах та на користь Злочевського, чим порушується презумпція невинуватості і встановлюється винуватість Злочевського у статусі фактичного організатора злочину. 

Але суд із цим не погодився. Посилання захисника на те, що Злочевського можна ідентифікувати шляхом співставлення даних із вироку з відомостями зі ЗМІ суд вважає необґрунтованими. Відомості з таких джерел не можуть вважатись безумовно достовірними і такими, що достеменно ідентифікують певну особу. Крім того, це потребує певного часу та пошукових дій, що не відповідає поняттю ознак, які безсумнівно прямо вказують на конкретну особу. Із одного лише тексту вироку без судового розгляду та дослідження доказів немає змоги ідентифікувати особу, в інтересах якої діяла обвинувачена, а всі наведені дані є лише елементом кокретизації обвинуачення.

У цьому вироку оцінка дій Злочевського не давалась. На цьому наголошено безпосередньо в тексті самого вироку, що обставини викладеного обвинувачення не можуть бути використані на підтвердження вини інших осіб.

Апеляційна палата ВАКС вирішила, що вирок Злочевського не стосується, тому адвокат не може в його інтересах оскаржувати цей вирок.

У червні минулого року правоохоронні органи задокументували спробу передати керівництву антикорупційних органів 5 млн доларів хабара. Йшлося про закриття кримінального провадження за підозрою колишнього міністра екології Миколи Злочевського.

Поряд із експодатківкою Мазуровою підозрюваними стали також колишній перший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві Микола Ільяшенко і адвокат Андрій Кіча, який раніше працював у компанії Burisma Злочевського. 

Ще дві скарги, подані в інтересах двох інших осіб, отримали аналогічну оцінку. В одному з рішень суд зазначив, що вказівка на посаду фігуранта є лише елементом конкретизації обвинувачення [4]. У вироку зазначено про залишення співучасником Мазурової 1 млн. доларів. Суд аналогічно вважає це елементом конкретизації обвинувачення, а не констатацією неправомірності дій інших осіб. 

За версією слідства, всі троє були довіреними особами ексміністра екології Миколи Злочевського і сприяли йому у передачі 5 млн доларів за закриття справи керівнику антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому і керівнику НАБУ Артему Ситнику. Ще мільйон учасники оборудки нібито мали розподілити між собою.

7 червня у підготовчому засіданні з’ясувалося, що Мазурова хоче укласти угоду з прокурором про визнання винуватості [5]. Обвинувачені Ільяшенко і Кіча та їх адвокати сказали, що здивовані, і хотіли чути умови угоди. Матеріали щодо Мазурової виділили в окреме провадження, попри протести інших обвинувачених. 17 червня 2021-го суд у закритому засіданні затвердив угоду [6], звільнивши жінку з іспитовим строком 2 роки.

Йшлося про хабар за закриття провадження №42014000000001590 щодо заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку України, який виділявся «Реал-банку», підконтрольному Сергію Курченку, де підозрюваним також є колишній міністр Злочевський.

Посередником у передачі коштів Холодницькому був Євген Шевченко, залегендований під Романа Харченка, відомий своєю неодноразовою роллю викривача [7] у корупційних справах. Шевченко звернувся у правоохоронні органи і діяв надалі з їх відома з метою викриття злочину.

Сам Злочевський, за останньою інформацією, перебуває за кордоном і поки не досяжний для українського правосуддя.

«Аргумент» [8]