Підставою для розробки документа стала ситуація в місті Києві у зв’язку з припиненням Угоди міста з ПАТ «Київенерго», у результаті якої новоствореному комунальному підприємству «Київтеплоенерго» мають перейти борги приватної компанії. Як стверджується в пояснювальній записці до проекту, гаряче водопостачання киянам відключили наприкінці квітня саме через ситуацію з боргами Київенерго.

Проект закону оприлюднено на сайті Верховної Ради [2].

Депутати пропонують доповнити статтю 22 Закону України «Про теплопостачання» таким положенням: «У випадку повернення цілісного майнового комплексу від суб’єкта господарювання назад власникові, якщо власником є органи державної влади чи місцевого самоврядування, їхні підприємства, установи, організації, передача боргів від суб’єкта господарювання до такого власника не здійснюється».

«Є очевидним фактом як у рамках правового поля, так і суспільних відносин, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київтеплоенерго“ не може відповідати за дії та/чи бездіяльність ПАТ „Київенерго“. Тобто, за такої ситуації порушуються принципи цивільного законодавства, коли за порушення, допущені особою, нестиме відповідальність третя особа (у наведеному вище випадку відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну оплату з боку попереднього власника нестиме територіальна громада)», — йдеться у пояснювальній записці до проекту.

З огляду на вищезазначене, проектом пропонується доповнити статтю 22 Закону України «Про теплопостачання» (щодо удосконалення умов повернення цілісного майнового комплексу)" положенням, в якому визначити, що у випадку повернення цілісного майнового комплексу від суб’єкта господарювання власникові, якщо власником є органи державної влади чи місцевого самоврядування, їхні підприємства, установи, організації, передача боргів від суб’єкта господарювання до такого власника не здійснюється.

«Територіальна громада чи держава не може нести відповідальність за неефективне використання об\’єктів теплопостачання суб’єктом господарювання. Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов\’язаннями», — наголошується в пояснювальній записці.

Як випливає з пояснювальної записки, гаряче водопостачання киянам було зупинене наприкінці квітня саме через ситуацію з боргами ПАТ «Київенерго».

«Яскравим прикладом станом на сьогодні є ситуація, що сталась у місті Києві в рамках взаємовідносин Київської міської державної адміністрації та ПАТ „Київенерго“ у зв’язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 року. Зокрема, НАК „Нафтогаз Україна“ відмовляється постачати газ на котельні в місті Києві до моменту, коли Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київтеплоенерго“ не визнає усіх боргів ПАТ „Київенерго“. Серед боргів є й штрафні санкції за несвоєчасну оплату газу з боку ПАТ „Київенерго“. У результаті жителі міста Києва залишилися без гарячої води, і потенційно є загроза теплопостачанню в опалювальний період, що ставить під загрозу функціонування усієї соціальної інфраструктури в місті Києві: лікарень, шкіл тощо», — наголошується в записці.

«Аргумент» [3]

В тему:

• Ахметов не смог разморозить свои зарубежные активы, сформированные из украденного в Украине [4]
• Герус: «Що ж такого запропонував Ахметов, що його вимоги виконані, а вимоги МВФ - ні?» [5]
• Ахметов шахрайськи формально позбувся власності на свою елітну лондонську квартиру [6]
• Крутой криминал: как российский композитор помогает Ахметову обходить санкции Запада [7]
• Олена Степова: Ахметов = война [8]