Команди українських старшокласників гідно виступили на міжнародних олімпіадах із математики (три золоті медалі, дві срібні та одна бронзова), фізики (одне золото, одне срібло і три бронзи), та інформатики (одна золота і дві срібні медалі).

Редакторка відділу освіти і науки ZN.UA Оксана Онищенко [2] аналізує, де вчаться переможці олімпіад, чи залишаються в Україні? Оскільки відстежити всіх медалістів за десять років складно, авторка обмежилася тими, хто привіз золото. Багато з них уже за кордоном. Особливо ті, хто старший, хто відзначався на олімпіадах давно.

Наука в Україні не в ціні. І майбутнє там, за кордоном, набагато перспективніше.

«Усі, хто їде вчитися за кордон, не повернуться, – каже тренерка української команди з біології Олена Соляник. – А їдуть багато. З моїх біологів-олімпіадників в Україні не залишилося нікого старшого за другий курс. Усі виїхали. А що їм тут робити? Біологія в Україні відстала від світової настільки серйозно, що безглуздо вчитися тут. Діти хочуть бути в топі, зростати, розвиватися, іноді сперечатися з викладачем, вони добре знають іноземну мову й можуть читати публікації в зарубіжних виданнях. Але в наших вишах їх нічого вчити. І вже зараз діти з мого гуртка біології (а це в основному олімпіадники) подають мотиваційні листи до провідних університетів світу».

У математиків і хіміків ситуація краща. Народний учитель, завуч київського ліцею «Поділ» Світлана Вест зазначає: «Хіміки частіше залишаються тут. З молодших курсів у них є можливість працювати. Вчаться в основному в Інституті високих технологій (там конкурсний бал вищий, ніж на міжнародні відносини) або на хімфаках КНУ ім. Шевченка, ХНУ, ЛНУ. Працюють у науково-виробничому об'єднанні «ЄНАМІН», розвиваються й отримують пристойні гроші».

Керівник команди математиків Богдан Рубльов каже: «Я не сказав би, що всі математики їдуть. Деякі починають навчання в Україні, а вже потім переводяться за кордон або поступають там у магістратуру. Там їм допомагають студенти – вихідці з України та наші колишні «міжнарівці». Але я знаю й тих, хто повернувся з-за кордону. Ось зараз двоє моїх вихованців – сімейна пара – приїхали знову до України, хочуть допомагати готувати дітей до олімпіад».

Говорячи про причини від’їзду, сама молодь наголошує на тому, що це можливість займатися наукою ще в університеті, слухати сучасні курси відомих професорів із усього світу.

Настя Альохіна, яка закінчила бакалаврат Массачусетського технологічного інституту (МІТ) та поступила на PHD у Технологічний інститут Джорджії, розповідає: «У МІТ є одна дуже потужна фішка: крім навчання, тут можна відчути справжню науку. Навіть на бакалавраті можна взяти участь у справжній дослідницькій роботі як помічник аспіранта або навіть професора. А крутих досліджень у стінах цього університету проводиться, як відомо, дуже багато. Плюс є численні можливості для розвитку крім навчання».

Студенткою МІТ Настя стала не одразу, спочатку вступила на прикладну математику до КНУ. А після першого курсу поїхала до США.  За словами матері молодої науковиці Ірини Алабушевої, це дуже поширена практика.

«У МІТ дуже котируються олімпіади. І щороку з усього світу туди беруть 18–20 олімпіадників – вихідців з інших країн. Вони зараховуються за переведенням (трансфером). Багато учасників міжнародних олімпіад користуються з цієї можливості: поступають тут на перший курс, а через рік-два трансфером переводяться в МІТ. Три українці-математики так виїхали цього року», - пояснює Алабушева.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Светлана Хутка: "Утечка мозгов" — это лучшее, что случилось с Украиной за последние 30 лет [4]
• Доктор Линчевский: Медуниверситет ежегодно выпускают 8000 человек с лицензией на убийство [5]
• Остановить «утечку мозгов». Реформа науки в Украине возможна? [6]