Дніпропетровський окружний адмінсуд поновив на посаді прокурора Києва Сергія Юлдашева, якого звільнили у 2015 році згідно з законом про очищення влади.

Про це йдеться в повідомленні УП [2]з посиланням на Єдиний реєстр судових рішень [3]

"Визнати протиправним та скасувати наказ генпрокурора від 23.03.2015 р. про звільнення з посади прокурора міста Києва.  Поновити на посаді прокурора міста Києва з 24 березня 2015 року.

Стягнути з прокуратури міста Києва суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 37 097 гривень з вирахуванням розміру обов`язкових платежів" - йдеться у рішенні суду.

Судді у своєму рішенні посилаються на тлумачення Європейського суду з прав людини: "Колегія суддів вважає, що звільнення з займаної посади, засноване на колективній відповідальності, без з`ясування конкретних виконуваних функцій та особистої участі особи (прокурора – ред.) в узурпації влади президентом України...не може бути визнано прийнятним у демократичному суспільстві".

Крім того, судді звернули увагу, що керівництво Генпрокуратури не перевіряло, чи Юлдашев вчиняв дії, спрямовані на узурпацію влади Віктором Януковичем, підрив нацбезпеки чи порушення прав людей.

Міністерство юстиції [4] планує подати на розгляд парламенту законопроєкт, який створює комісію для розгляду скарг громадян щодо неправомірної люстрації.

24 березня 2015 року прокурор Києва Сергій Юлдашев був звільнений згідно з законом про очищення влади. Юлдашев підпадав під люстрацію, бо у 2013-2014 роках був заступником прокурора Луганської області.

17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення, за яким закон "Про очищення влади" порушив права українських чиновників.

Суд вирішив, що закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

У січні 2020 року Україна оскаржила [5] рішення ЄСПЛ, який визнав норми закону "Про очищення влади" порушенням Конвенції про захист прав людини. 

Велика палата Європейського суду не задовольнила запит української сторони. 25 лютого постанова ЄСПЛ набула чинності.

«Аргумент» [6]