Голова Наглядової ради ПАТ  «Українська інноваційна компанія» Володимир Клименко заявляє, що ФГВФО розповсюджує фейкові новини, які шкодять діловій репутації їх компанії.

Про це він заявив в ексклюзивному коментарів журналістам видання. 

«Фонд гарантування вкладів фізичних осіб знову на своєму сайті надрукував новину, зміст якої спаплюжує реальні факти. Вони звинуватили «Укрінком» у тому, що ми пішли у контрольоване банкрутство, щоб у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку. Це фейк! Й ми плануємо захищати своє добре ім’я у суді та вимагати від Фонду спростувати цю недостовірну інформацію», - заявив Володимир Клименко. 

Також він повідомив, що дійсно, 15 травня 2020 року господарський суд  Луганської області порушив провадження у справі про банкрутство  ПАТ «Українська  інноваційна  компанія» за заявою  ТОВ «ЮС-Металл». Однак ці дії опосередковано були викликані саме діями ФГВФО та зміною українського законодавства у частині процедури банкрутства банків. 

«До чого тут контрольоване банкрутство? ТОВ «ЮС-Металл» жодним чином не пов'язаний з ПАТ «Укрінком» крім господарських відносин по наданню послуг по ремонту нашого приміщення. Тобто  говорити про контрольоване банкрутство – неправомірно. Це свідоме поширення недостовірної інформації», - підкреслив Володимир Клименко. 

Юридичний радник ПАТ «Укрінком» Олексій Богушко зі свого боку доповнює: «Укрінком»  не розпочинав процедуру банкрутства. Цю процедуру розпочато одним з його кредиторів.  Основна причина скрутного фінансового становища в якому опинилось  ПАТ «УКРІНКОМ»  постанова Великої Палати Верховного суду [2] по справі № 925/695/16  , яка фактично унеможливила роботу компанії щодо стягнення заборгованості зі свої позичальників . В свою чергу це призвело до затримок розрахунків із кредиторами, оскільки основним джерелом погашення зобов’язань  ПАТ «УКРІНОКМ» є  портфель кредитів, наданих ПАТ «УКРІНБАНК» в період його функціонування як банківської установи.

С кредиторами проводилась робота щодо реструктуризації заборгованості перед ними ПАТ «УКРІНКОМ» , були досягнуті певні  домовленості, але не всі кредитори мали бажання чекати , що й призвело до ініціювання ними процедури банкрутства.  Це їх законе право згідно КодексуУкраїни з процедур банкрутства. В свою чергу ми на засіданні суду заперечували проти відкриття справи про банкрутство, кожен має можливість ознайомитись із нашою аргументацією , викладеною в ухвалі Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року по справі № 913/266/20,    ця ухвала розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Більшо того – ПАТ «Укінком»готується подача апеляційної скаргу на зазначену ухвалу , оскільки вважає, що підприємство може розрахуватися з кредиторами в повному обсязі й процедура банкрутства може цим планам завадити». 

Алексій Богушко також акцентує увагу на тому, що згадане рішення Великої палати досить суперечливе й не є остаточним.

«Ми очікуємо що за півроку ситуація може кардинально змінитися . Вже зараз деякі суди не вважають постанову Великої палати  преюдиційною при розгляді інших  справ за участю ПАТ «УКРІНКОМ»  , а саму постанову Великої палати вважають такою , що не містить остаточних висновків , оскільки справа булу направлено на новий розгляд. І це ще не приймаючи дор уваги наявність окремої думки ,складеною 9 суддями Великої палати. 

   У свою чергу ПАТ «Укрінком» 6 травня цього року подав скаргу до Конституційного суду. На цей час вона розподілена судді-доповідачу. Суть скарги у тому, що Велика палата, скористалась можливістю, наданою їх відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, і не вирішила спір по суті (детальніше у матеріалі тут [3]), а направила справу на новий розгляд, фактично перекладаючи функції суду касаційної інстанції на суд першої інстанції. Враховуючи це, ми вважаємо відповідні норм Господарського процесуального кодексу таким, що суперечать Конституції України. Більше того, усуваючи прогалину у банківському законодавстві при вирішенні зазначеної справи, Велика палата  усунула таку прогалину не шляхом тлумачення та застосування діючих норм права, а фактично створивши нову норму права, тим самим перебравши на себе функцію Верховної ради . Якщо Конституційний суд підтримає нашу позицію й визнає відповідні норми Господарського процесуального кодексу України не конституційними – це буде підставою для перегляду зазначеної Постанови Великої палати за виключними обставинами  та як наслідок  до її скасування, - розказує юридичний радник ПАТ «Укрінкому».

Голова Наглядової ради ПАТ  «Українська інноваційна компанія» також заявив, що у Фонда нема жодних підстав стверджувати у своєму повідомлені про те, що «Укрінбанк» у 2016 році вивив на свою користь усі активи фінансової установи, щоб привласнити кошти вкладників банку, кредиторів і держави. 

«Цинізм ситуації в чому? У нас на руках є 11-ть актів, які були підписані двадцятьма уповноваженими співробітниками Фонду гарантування вкладів, які у 2016 році передали представникам ПАТ «Укрінком» всі матеріальні цінності та документи. Ми нічого нікуди не виводили. Й ці акти – це підтверджують. Я наголошую, ми зацікавлені виконати всі свої зобов’язання перед кредиторами та вкладниками банку у повному обсязі. Більше того, ми це робимо на протязі всіх чотирьох років.Про це говорять факти. Адже повернув  завдяки рішенню суду свої пасиви та активи, «Укрінком» вже виплатив вкладникам 1 млрд 470 млн грн, та зберіг всі свої активи загальна оціночна вартість яких складає   2 млрд. 321 млн. грн. При цьому пов’язаним особам- не виплачено жодної копійки.  Про що це говорить? Ми готові виконати всі свої зобов’язання перед кредиторами та вкладниками, якщо нам дозволять відновити роботу з стягнення заборгованості з позичальників «Укрінбанку», - наголосив Володимир Клименко. 

Й ще, щодо заборгованості перед самим Фондом гарантування вкладів, якою завжди дорікають бенефіціарів«Укрінбанку». За словами Клименко, ПАТ «Укрінком» неодноразово запрошувало сісти за стіл переговорів з представниками ФГВФО. 

«Ми наполягаємо на переговорному процесі з керівництвом ФГВФО. Наша мета – максимальне погашення заборгованості «Укрінкома» перед вкладниками» та Фондом- резюмував Володимир Клименко.

«Аргумент» [4]