Наразі головне питання української влади навіть не в корупції, а в тому — чи забезпечать очільники держави право власності.
Про це в інтерв’ю Економічній правді [2]розповів Андерс Аслунд, шведсько-американський економіст і дипломат, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, який спеціалізується на вивченні перехідних економік і корумпованих держав.
«Я не думаю, що до президентських виборів 2019 року МВФ чи Євросоюз надаватимуть Україні фінансування. Я не думаю, що президент Порошенко чекає грошей МВФ», — заявив Аслунд. І в якості прикладу назвав розміщення Україною у вересні єврооблігації на 3 млрд дол під 7,375% річних, які не принесли жодних необхідних реформ. Експерт важає, що Україна буде розміщувати облігації на європейському ринку, доки не трапиться фінансова криза.
«Якщо ж Україну спіткає фінансова криза, вона буде повністю спричинена українськими можновладцями», — твердить Аслунд.
Вихід же України на зовнішні ринки без програми МВФ, на його думку, буде повторенням того, що робив Віктор Янукович у 2011 році. Янукович думав, що він зможе продавати облігації на ринку, і він це робив до 2012 року. Тоді процентна ставка збільшилася до 10%, а попиту на облігації не було.
«Така політика — це стратегія уникнення економічного зростання. Хтось запитає, чому високопосадовці можуть бути зацікавлені в уникненні економічного зростання. Відповідь така: вони живуть на прибутки з монополій. Вони отримують прибутки, бо контролюють економіку. Якщо в економіки багато інвесторів, топові чиновники матимуть менше контролю над економікою, тоді зникнуть прибутки і вони стануть біднішими», — вважає економіст.
І поточнює, що зазвичай в дуже бідних країнах дуже багаті керівники, бо вони не обмежені в доступі до фінансових ресурсів. Немає ніякого взаємозв’язку між багатством керівництва держави та багатством народу.
Це можна побачити на прикладі республік колишнього Радянського Союзу. Єдиною країною в регіоні, де гарантується право власності, є Грузія. Це те, що потрібно Україні.
Отже, головне питання — чи забезпечать очільники держави право власності, пише Аслунд.
В якості зацікавленого в топ-корупції чиновника, Андерс Аслунд навів приклад генпрокурора Луценка.«Генпрокурор Юрій Луценко, мабуть, отримує багато грошей за те, що не бореться з корупцією. Якби він боровся з корупцією, він би нічого не заробляв, крім своєї невеликої зарплати», — пише Аслунд.
«Аргумент» [3]
В тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/novosti/politika
[2] https://www.epravda.com.ua/publications/2018/02/2/633667/
[3] http://argumentua.com
[4] http://argumentua.com/stati/aslund-khotite-nastoyashchikh-reform-vykinte-von-vsekh-prokurorov-sudei-i-nalogovikov
[5] http://argumentua.com/stati/10-pozornykh-faktov-iz-finansovoi-zhizni-ukrainskikh-partii
[6] http://argumentua.com/stati/aleksandr-motyl-pochemu-reintegratsiya-donbassa-suitsid-dlya-ukrainy
[7] http://argumentua.com/novosti/rossii-ne-mesto-v-bolshoi-vosmerkeg-8-zapadnye-analitiki