Верховна Рада ухвалила законопроект 2386а-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров\’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині».

«За» проголосували 255 нардепів.

Цей документ дає дорогу впровадженню системи трансплантології в Україні, вводить посаду трансплант-координатора і запроваджує добровільну згоду на вилучення органів після смерті.

Тобто вилучити анатомічні матеріали (органи, їх частини, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали) можна, лише якщо людина за життя дала на це згоду.

За словами голови комітету з питань охорони здоров\’я Ольги Богомолець, цей законопроект підтримала Рада церков.

Дія документу на поширюється на:

• донорство крові та її компонентів і діяльність, пов\’язану з їх використанням
• трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів
• аутотрансплантацію
• імплантацію
• вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень
• діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ
• виготовлення біоімплантатів та ксеноімплантатів.

Документ передбачає, що трансплантація буде безкоштовною (крім гемопоетичних стовбурових клітин).

Фінансово трансплантацію забезпечує держава та інші джерела, не заборонених законодавством.

КОМУ МОЖНА РОБИТИ ПЕРЕСАДКУ

Якщо є медичні показники до трансплантації і людину по-іншому вилікувати неможливо, тоді консиліум лікарів вирішує, що пересадка потрібна.

А якщо людина у невідкладному стані, який становить пряму та невідворотну загрозу її життю, пересадку здійснюють без її згоди, згоди батьків дитини чи інших законних представників.

Якщо людина не хоче пересадки, і це може призвести до тяжких наслідків для її здоров\’я, лікуючий лікар зобов’язаний їй це пояснити.

Якщо і потім пацієнт відмовляється, щоб йому зробили пересадку, тоді лікар має право запропонувати йому написати письмову заяву про відмову. Якщо пацієнт не хоче її писати, тоді лікар у присутності свідків складає відповідний акт.

Якщо батьки відмовляються від пересадки своїй дитині, якій ще немає 14 років або вона визнана недієздатною, або якщо їхня відмова може призвести до тяжких для дитини наслідків, тоді керівник медзакладу негайно повідомляє про це орган опіки та піклування.

Цей орган не пізніше 24 годин з моменту звернення ухвалює рішення про надання згоди або незгоди на пересадку. Це рішення можна оскаржити у тому числі в суді.

Якщо живим донором є близький родич або член сім’ї пацієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалює консиліумом лікарів медзакладу за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта.

Цю інформацію вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Якщо консиліум лікарів вирішує, що неможливо провести трансплантацію від живого донора-родича чи члена сім’ї, консиліум може вирішити застосувати перехресне донорство.

Його застосовують між пацієнтами, які чекають на пересадку, і які включені до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Порядок застосування перехресного донорства затверджує Кабмін.

Якщо транплантувати мають матеріали від донора-трупа, пару донор-людина, яка отримає орган, визначає Єдина державна інформсистема трансплантації.

Пару донор-отримувач шукають під час кожного внесення відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів людини до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:

1. імунологічна сумісність пари донор-реципієнт
2. статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями)
3. наближеність медзакладу, де вилучають анатомічні матеріалів людини для трансплантації, до медзакладу, де можуть провести трансплантацію (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання)
4. першочерговість проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин)
5. збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації
6. антропометричні дані.

Коли пару донор-отримувач визначають, відповідальна особа негайно повідомляє про це:

• трансплант-координатора медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача
• трансплант-координатора медзакладу, де є донор-труп або анатомічний матеріал.

Коли пара уже визначена і матеріал для трансплантації розподілили, не можна змінювати дані, крім випадків перехресного донорства.

Коли пара утворилася, рішення про можливість трансплантації ухвалює консиліум лікарів медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача.

Якщо вирішують пересаджувати, про це кажуть пацієнту-отримувачу та отримують його згоду на процедуру і лікуючий лікар повідомляє про це трансплант-координатору.

Координатор терміново вносить дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Якщо лікарі вирішують, що пересадка неможлива від донора-трупа, чи якщо відмовився пацієнт, лікуючий лікар невідкладно повідомляє про це трансплант-координатора.

Координатор вносить дані в систему, щоб органи могли пересадити комусь іншому.

Вилучення органів у живих донорів

Живим донором може бути лише повнолітня дієздатна людина.

Вилучати в неї анатомічні матеріали можна лише, якщо це родинне або перехресне донорство.

Вилучати матеріали, які можуть самовідтворюватися, у тому числі гемопоетичні стовбурові клітини, можна у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

Не можна вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які:

• сидять у в\’язницях чи місцях попереднього ув’язнення
• є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
• страждають на тяжкі психічні розлади
• мають захворювання, що можуть передатися людині-отримувачу чи зашкодити її здоров’ю. Можна, хіба якщо такий пацієнт дасть свою згоду
• надали раніше орган або частину органу для трансплантації
• є вагітними.

ТРАНСПЛАНТ-КООРДИНАТОР

Трансплант-координатор повинен:

• виявляти потенційного донора
• встановлювати, чи є в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на посмертне донорство
• отримувати згоду вилучати з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів
• вносити дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації
• організовувати вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини
• співпрацювати з медзакладами, які мають стосунок до трансплантації
• інформувати у визначених законодавством випадках судово-медичну експертну службу, адміністрацію медзакладу та правоохоронні органи про отриману згоду на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа.

Трансплант-координатор не може бути в складі консиліуму лікарів, який констатує смерть мозку людини, брати участь у вилученні анатомічного матеріалу та проведенні трансплантації, або представляти інтереси людини, яка отримає органи.

Трансплант-координатор має мати вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузі охорони здоров’я.

«Аргумент» [2]

В тему:

• Умереть в очереди [3]