Родичі українських бранців, ув’язнених у Росії та на окупованому проросійськими терористами Донбасі, на запрошення польських євродепутатів розкажуть у Європейському парламенті в Брюсселі про боротьбу за звільнення своїх рідних.

У понеділок ці люди зустрілися у посольстві Республіки Польща у Києві, яке організувало їхню подорож. До Брюсселя вони прибули з послом Польщі в Україні Яном Пєкло. «Ми не їдемо туди у пошуках жалості або співчуття. Хочемо конкретних дій від євродепутатів, аби наші рідні повернули свободу», - цитує їх слова Польське радіо. [2]

Серед тих, хто шукає своїх рідних, є син, який впродовж чотирьох років марно чекає на звістку про зниклу на Донбасі маму, є дружини полонених солдатів і батько викраденого в Білорусі та арештованого в Росії 19-річного Павла Гриба.

Мама Віталія Ковальчука з Вінниці зникла на Донбасі у перші місяці війни з проросійськими терористами у 2014 році. Віталій був тоді солдатом української армії, котрого взяли у полон проросійські бойовики. У їхній неволі він перебував 45 днів.

«Коли мене там тримали, мама поїхала на Донбас, аби знайти мене. Мене обміняли, а вона зникла. Від того часу ми не можемо встановити, де вона перебуває і хто її ув’язнив. Наприкінці 2014 року її прізвище ще було у списках полонених. Потім ми більше не отримували жодної інформацію про неї», - сказав Віталій.

Вікторія Пантюшенко з Білої Церкви шукає чоловіка Богдана, якого утримують в Донецьку понад три роки. Він потрапив у полон як офіцер бронетанкових військ. «Ми не маємо з ним жодних контактів, крім листів, які він передає Червоним хрестом раз на три місяці. Я борюся за його повернення так, як тільки можу. Наша влада каже, що ключі від визволення наших солдатів знаходяться в Кремлі. Тому ми їдемо в Європу, аби завдяки їй посилити тиск на Росію», - сказала вона.

Понад 450 днів на повернення чоловіка чекає Вікторія Ванчук з Хмельницького з двома дочками шкільного віку. «Сергій перебуває у неволі в ЛНР. Від 2017 року ми не мали жодного контакту з ним. Про те, що він живий, нам відомо тільки із записів з допитів, що сепаратисти розміщують в Інтернеті», - сказала вона.

Посол Польщі в Україні Ян Пєкло наголосив, що поїздка сімей українських полонених до Брюсселя має нагадати, що в країні, у якій він працює, триває війна, частиною якої є, зокрема, подібні трагедії.

«Їхні історії зворушливі і важливо, аби вони розказали про це у Європейському парламенті і в штаб-квартирі НАТО, куди їх теж запросили. Це щось, про що Європа повинна знати і ми не можемо забути про це, бо якщо забудемо, то на нас може спіткати доля, яка спіткала нас, Польщу, у 1939 році», - зауважив Пєкло.

Ініціаторкою поїздки є Моніка Андрушевська, польська журналістка, яка живе у Києві, співпрацівниця видання Tygodnik Powszechny, яка також допомагає тим, кого зачепила війна на сході України.

«Працюючи у зоні конфлікту, я зустрічаються з сім’ями солдатів, котрі потрапили у неволю; вони шукають будь-яких способів, аби звільнити своїх рідних. Я подумала, що польське посольство у Києві може допомогти у поширенні інформацію про них у Європі. Так виникла ідея цієї поїздки, яка, ймовірно, буде успішною», - додала вона.

Родини українських бранців до Брюсселя запросили євродепутати Права і справедливості Анна Фотиґа та Косма Злотовський. У середу, 2 травня, вони візьмуть участь у конференції «Людський кошт російської агресії в Україні. Свідчення про викрадення, катування та вбивства».

«Аргумент» [3]

 В тему:

• 64 громадянина України стали політв'язнями Кремля з моменту анексії Криму [4]