Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі колишнього народного депутата і екс-голови правління "Енергомережі" Дмитра Крючкова, підозрюваного в організації енергетичної схеми на понад 346 мільйонів гривень.

Про це повідомляє [2] Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Окрім Крючкова провадження стосується колишнього керівника "Запоріжжяобленерго" Ігоря Корніленко.

Іх підозрюють у заволодінні держкоштами в особливо великому розмірі, що нанесло підприємствам "Запоріжжяобленерго" та "Енергоринок" збитків у понад 346 млн грн.

Після того, як захист підозрюваних ознайомиться з матеріалами справи, її направлять до суду.

Водночас, прокуратура зазначає, що в межах іншого розслідування продовжують перевіряти заяви Крючкова "про причетність до його незаконної діяльності також вищих (на той час) посадових осіб держави". Йдеться про 5-го президента Петра Порошенка та близького до нього нардепа Ігоря Кононенка.

За даними слідства, наприкінці 2014 року – початку 2015 року Крючков та Корніленко, у порушення закону, забезпечили укладення п’яти договорів, згідно з якими "Запоріжжяобленерго" відступило на користь "Енергомережи" своє право на отримання платежів.

Ці кошти "Запоріжжяобленерго" мали заплатити три великих підприємства-боржники за постачання електроенергії. Йдеться про загальну суму у понад 346 мільйонів гривень.

Майже 197 мільйонів, перерахованих боржниками на рахунок "Енергомережі", Крючков нібито витратив на оплату отриманих послуг. Свої зобов’язання перед "Запоріжжяобленерго" фірма Крючкова виконала лише на 2 мільйони гривень і вже після початку розслідування.

Корніленка підозрюють у зловживанні службовим становищем. Покарання за його підозрою може сягати від 5 до 8 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років.

Крючкову інкримінують організацію злочину та заволодіння майном. Йому загрожує від 7 до 12 років тюрми з позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років та з конфіскацією майна.

Нагадаємо, що у червні 2016 року НАБУ оголосило Крючкова в розшук. На початку 2017 року Інтерпол оголосив його в міжнародний розшук.

У травні 2017 року суд заочно заарештував  Крючкова. У квітні 2018 року стало відомо, що Дмитра Крючкова затримали у Німеччині. У травні Крючков вийшов з німецької в'язниці під заставу.

28 березня 2019 року журналісти програми "Схеми" опублікували записи телефонних розмов Крючкова, братів Суркісів та найближчого соратника президента Петра Порошенка Ігоря Кононенка, які свідчать про причетність останнього до афер в енергетиці.

15 квітня 2019 року екс-нардеп Дмитро Крючков прилетів у київський аеропорт "Бориспіль", де його затримали детективи НАБУ.

Крючков стверджує, що найближче оточення екс-президента Петра Порошенка курувало оборудки в енергетичному комплексі та отримувало від цього значну частину прибутку. За цими заявами Крючкова правоохоронці почали розслідувати дії Порошенка.

17 квітня Солом’янський суд Києва взяв Крючкова під варту альтернативою застави у 7 мільйонів гривень.

Крючкова випустили із СІЗО під заставу. У серпні суд зняв з нього електронний браслет.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Крючков разом з Кононенком і Суркісами виводили кошти з державних обленерго, — ЗМІ [4]
• Розкрадання в українській енергетиці: тихцем зустрілися партнери Лужніковської ОПГ Суркіси і Луценко-прокурор [5]
• Братьев Суркисов вызвали на допрос в НАБУ [6]
• САП відкрила ряд проваджень, в тому числі проти Порошенка, після звернення Крючкова [7]
• Чому небезпечний для Порошенка свідок повертається в Україну прямо напередодні другого туру [8]