Регулятор відзначає, що обмеження, які досі зберігаються на валютному ринку, були введені до 2016 року, зазначає Радіо Свобода. [3]

Цьому передували, «накопичення суттєвих макроекономічних дисбалансів упродовж 2010‒2013 років, зокрема, через підтримку фіксованого курсу гривні за рахунок міжнародних резервів в умовах стрімкого зростання зовнішнього боргу і значного перевищення імпорту над експортом»; «анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту на Сході у 2014–2015 роках, що призвело до руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями і значних втрат ВВП»; «запровадження торговельних обмежень з боку РФ».

«Ці події стали причиною кількох хвиль значної девальвації гривні з одночасним підвищенням попиту на іноземну валюту і поглибленням її дефіциту впродовж 2014–2015 років. Для відновлення макрофінансової стабільності Національний банк розширив перелік заходів захисту на валютному ринку, спрямованих на запобігання відпливу капіталу, стабілізацію попиту на іноземну валюту і валютних надходжень. Запровадження цих заходів дало змогу відновити економічний розвиток держави. Упродовж 2016‒2018 років ВВП України стійко зростав. Споживча інфляція скоротилася з 43,3% на кінець 2015 року до 9,8% на кінець 2018 року. Міжнародні резерви за цей період суттєво зросли і утримуються на рівні понад 20 мільярдів доларів США», – вказує НБУ.

Українська гривня 7 травня продовжила посилення щодо долара США, офіційний курс НБУ на 10 травня став рекордним у 2019 році [4] – 26 гривень 25 копійок за долар. Це на шість копійок менше від рівня 26 гривень 31 копійка, встановленого 12 березня.

Національна валюта впритул наблизилася до річного максимуму. Наступні орієнтири – 26 гривень 23 копійки (це офіційний курс на 9 липня 2018 року), 26 гривень 19 копійок (25 червня 2018 року) та 26 гривень 11 копійок (21 травня 2018 року).

«Аргумент» [5]