У п'ятницю, 13 квітня, Львів відвідав Голова НБУ Яків Смолій. Після виступу на відкритті міжнародної конференції в ЛНУ ім. Франка він зустрівся з журналістами для неформального спілкування.

ZAXID.NET [2] записав найважливіше з розмови з головним банкіром країни.

Очищення банківської системи

За чотири роки ми пройшли колосальний шлях до очищення банківської системи. З ринку довелося вивести половину банків. Серед причин втрата ліквідності, недостатній капітал, непрозора структура власності та операції, пов’язані з відмиванням коштів.

Наші рішення були безпрецедентними, але на сьогоднішній день всі банки на ринку відповідають вимогам НБУ. Минулого року всі виконали норматив статутного капіталу — 200 млн грн. НБУ володіє інформацією про власників кожного банку на українському ринку, знає структуру їхніх активів і пасивів.

Ті з банків, які перевищують норматив об'єму кредитного портфелю для пов'язаних осіб, підписали договір на три роки про зменшення такого портфелю. За виконанням угод ми уважно стежимо. Банківська система сьогодні жива, готова до кредитування бізнесу і надання всіх необхідних послуг.

Частка держави

Сьогодні дійсно існує проблема державного банківського сектора. У 2016 році після націоналізації «ПриватБанку» цей показник збільшився майже до 56%. Такі масштаби викликають стурбованість.

До того ж «Ощадбанк» і «УкрЕксімБанк» ще не мають наглядових рад. На жаль, депутати поки не розглянули закон про корпоративне управління в державних банках. Отож певні ризики існують, однак решта сектора працює в межах регулятивних норм.

У Львові Яків Смолій виступив на відкритті українсько-польської наукової конференції

Наслідки фінансової кризи

У 2015 році НБУ довелося ввести ряд адміністративних обмежень на валютному ринку. Ми визнаємо, що це були «драконівські» обмеження. Наприклад, купити валюту і перерахувати її по контракту було надто складно. Однак усі заходи були вимушеними задля зупинки панічних настроїв на ринку.

Впродовж трьох років Нацбанк зняв майже всі обмеження. Минулого року ми дали можливість фізичним особам інвестувати за кордон до $50 000 на рік без ліцензії. Ліцензування відбувається автоматично за фактом транзакції.

Цією можливістю скористалося вже багато громадян України. Йдеться про покупку нерухомості, цінних паперів, перерахування коштів на рахунок. Ми зняли обмеження на перерахування коштів на рахунки родичів.

У бізнесу з'явилася можливість виплачувати накопичені дивіденди за 2017 рік. Існує обмеження до $10 млн на місяць, але таких великих сум дивідендів зовсім небагато.

Вже кілька років Нацбанк працює з таким інструментом як інфляційне таргетування. Наша мета у 2020 році скоротити рівень інфляції до 5%. Щоправда, минулого року не вдалося втриматися в межах прогнозованого коридору — на це були об’єктивні причини.

Закон «Про валюту» і «нульова» декларація

На жаль, ми й сьогодні керуємося застарілим декретом 1993 року про систему валютного регулювання і контролю. На початку березня я презентував Національній раді реформ проект нового закону «Про валюту».

Президент подав цей закон у Верховну Раду як першочерговий, однак відбулися події, які відтермінували його розгляд. На профільному комітеті зареєстрували альтернативний законопроект і тепер розглядатимуть обидва документи перед їх поданням у парламент. Сподіваюся, за кілька місяців наш закон приймуть.

Закон «Про валюту» створює можливість вільного руху капіталу. Щоправда, він працюватиме лише за умови прийняття закону про обмін податковою інформацією, підписання відповідних двосторонніх угод із іншими державами і приєднання до так званого плану BEPS.

Інша важлива ініціатива НБУ — це разове декларування або ж «нульова» декларація. Чимало активів наших громадян з різних причин знаходяться за кордоном. Частина підприємців використовувала схеми трансферного ціноутворення, оптимізації податків.

Закон про разове декларування дозволить повернути ці кошти в правове поле і заплатити податки. Водночас НБУ не буде лояльно ставитися до коштів злочинного походження.

Структурні зміни в НБУ

У 2014 році штат НБУ становив 15 000 працівників. Ми провели оптимізацію, тож тепер у Нацбанку працює 5500 осіб. У тому числі 1300 працівників банкнотно-монетного двору.

Наша структура займалася низкою непрофільних активів. Ми поступово позбулися того, чим не повинен займатися Нацбанк: телебачення, бази відпочинку, фізкультурно-оздоровчі комплекси, навчальні заклади, які ми передали в підпорядкування МОН.

Перекази заробітчан

Минулого року наші громадяни переказали з-за кордону $9,3 млрд. Особливо зросла кількість валютних переказів з Польщі. Саме тому ми звернулися до наших колег з Центрального банку Польщі, щоб уточнити дані. Більшість наших громадян у Польщі працює легально, тож ми проаналізували дані їхніх зарплат.

На сьогодні бар'єрів для руху грошей не існує. Працюють банківські перекази і платіжні системи, а в прикордонних регіонах люди перевозять готівку. Закон дозволяє перевезти без декларування до 10 тис. євро. Щоправда, ці кошти йдуть на споживання і готівкові заощадження. Помітних внесків у банківську систему ми не спостерігаємо.

Важливо, що трудова міграція сприяє здорожчанню робочої сили в Україні. Наші роботодавці теж змушені піднімати заробітню плату, а це впливає на показники інфляції. Однак ми не маємо права закриватися від світу. Нацбанк виступає за свободу переміщення, працевлаштування і вільний рух капіталу.

«Нацбанк виступає за свободу переміщення, працевлаштування і вільний рух капіталу», - Яків Смолій

Курси валют

Нацбанк дотримується стратегії ринкового або вільного курсоутворення. Курс формують лише попит і пропозиція. При значних коливаннях НБУ проводить інтервенцію на покупку чи продаж. Нинішнє сальдо інтервенції становить $1 млрд 50 млн. Таку суму валюти Нацбанк викупив у експортерів і наших заробітчан.

Ситуація з курсом стабільна. Погляньмо хоча б на грудень 2017 року. Тоді курс сягав 28 грн за долар. Перед святами на руках у людей опинилося багато гривні, всі масово купували товари і валюту. Наприкінці січня бізнес активізував продаж валюти, тож курс долара знизився до 25,9 грн.

Як бачимо, ринок пристосувався. Навіть коливання на 50 копійок не викликає паніки. Загалом, ми рухаємося в курсовому коридорі 26 грн.

Зовнішній борг

Наступного тижня у складі української делегації я вирушаю до Вашингтона на весняні збори МВФ і Світового Банку. Серед іншого ми обговоримо умови майбутньої співпраці.
Ми маємо достатній об'єм золотовалютного фонду, щоб обслуговувати боргові зобов'язання.

Цього року ми повинні виплатити близько $6,5 млрд, наступного року таку ж суму, а 2020 року трохи меншу. Без допомоги зовнішніх донорів нам буде важко, але ситуація далеко не критична.

Електронна гривня і скорочення готівки

Нацбанк прагне запроваджувати нові технології розрахунків. Електронна гривня — це аналог готівки в електронних гаманцях. Зараз ми вивчаємо питання безпеки і захищеності цих гаманців.

Звісно, ці нововведення будуть зручними лише для міських користувачів із доступом до якісного інтернету. Існує також потенційна загроза для ліквідності банківської системи. Адже якщо платіжна система НБУ стане популярною і зручною, то гроші почнуть накопичуватися в ній в обхід банків. Ми проводимо консультації щодо цього питання.

Популяризація безготівкових розрахунків cashless – це ще одна ініціатива НБУ. На обслуговування обігу готівки ідуть чималі кошти: зберігання, сейфи, охорона, перевезення, вилучення зношених банкнот. До того ж, сьогодні в обігу поза банківською системою знаходиться 330 млрд грн. Запровадження cashless дозволить вивести з тіні значну частину цих коштів і скоротити видатки Нацбанку.

У Нацбанку хочуть перевести гривню в електронні гаманці

Російські банки

Російські банки в Україні зараз перебувають під санкціями РНБО. Вони не мають права відчужувати жодних активів на користь материнських структур. У таких обставинах російські банки втрачають стимул заробляти і залишатися на банківському ринку України.

Позиція Нацбанку полягає в тому, що російські банки повинні максимально звузити свою діяльність в Україні і вийти з нашого ринку. Один із таких прикладів — львівський «VS Банк», який був проданий групі «ТАС» Сергія Тігіпка. До цієї купівлі «VS Банк» належав «Сбербанку Росії» через посередництво австрійської структури.

Ще один російський банк «БМ Банк» прийняв рішення про самоліквідацію. «ВТБ Банк» згорнув свою мережу відділень. «Промінвестбанк» зменшив баланс у декілька разів, аналогічна ситуація зі «Сбербанком». Отож російські банки погоджуються на ті кроки, яких ми від них вимагаємо.

З іншого боку, мусимо пильнувати, щоб не створити ситуації, коли доведеться компенсовували цим банкам кошти із Фонду гарантування вкладів. Маємо знайти цивілізований вихід із ситуації. Найкраще, якби ці структури купив новий інвестор.

Криптовалюта

Особисто я не інвестував у криптовалюту. Криптовалюти мають дві складових. Одна з них – це технологія блокчейн. Вважаю, що це позитивне явище, яке можна застосовувати і поза межами ринку криптовалют.

Нацбанк висловився щодо використання криптовалют як фінансового активу. Ми не визнаємо їх платіжним засобом, оскільки емісійний центр відсутній, а курс надто волатильний. Якщо хтось бере на себе ризик таких інвестицій, то повинен їх ідентифікувати і легалізувати, сплатити податки. А регулятором могла б виступати біржа обміну криптовалют на фіатні гроші.

Усі фото з офіційної сторінки НБУ на Facebook

«Аргумент» [3]

---

В тему:

• Гонтарева: в Украине нет российских банков, а есть украинские банки с российским капиталом [4]
• НБУ требует защитить российские банки в Украине [5]
• Куда ведет Россию санкционная война Запада [6]