Старобільський суд Луганської області 18 березня допитав обвинуваченого Олександра Єфремова. Обвинувачений брав участь у засіданні по відеозв’язку з Дарницького суду Києва.

Про це повідомляє «Судовий репортер [2]» з посиланням на відеотрансляцію [3] засідання.

Єфремов обвинувачується в організації захоплення будівлі Луганської ОДА навесні 2014 року, в пособництві під час захоплення будівлі Управління СБУ в Луганській області, вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України. Також йому інкримінують сприяння створенню та діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» і державну зраду.

Екснардепа затримали в липні 2016 в аеропорту «Бориспіль», коли він намагався виїхати до Австрії, де проживає його син. 

Три роки колишній народний депутат утримувався під вартою. 22 липня 2019 випустив його із СІЗО.

***

Єфремов пригадав, що 18 лютого 2014 стався напад на центральний офіс «Партії регіонів», що завершилося підпалом. «Сожгли машины, котрые были в подвале и застрелили человека. Я как руководитель, которые отвечал, в том числе, и за роботу офиса партийного был глубоко погружен в те события, они, чесно говоря, были шокирующего характера». 20-го лютого планувалося пленарне засідання парламенту і близько 6 ранку Єфремову почали дзвонити депутати і запитувати, чи буде політрада фракції. Тим часом озброєні учасники Майдану рушили у бік комітетів Верховної Ради. Тому Єфремов прийняв рішення вивести із робочих місць працівників комітету. Також начальник МВС просив Єфремова допомогти працівникам «Беркуту», чий гуртожиток оточили протестувальники. «Помочь… выбраться из этого капкана и улететь на Луганск… Я этим вопросом занимался практически в пятницу, вечером, ночью… В субботу, 22 число, мне дали ответ, что «Беркут» вышел из общежития и при помощи бывшей опозиции, которая пришла тогда к власти, нам удалось этих ребят посадить в самолеты и благополучено отправить на город Луганск… В субботу ко мне зашли мои помощники и сказали, что мне немедленно нужно покинуть город Киев… потому что никто не дает гарантии как это может закончиться. Был организован мне самолет от Белой Церкви… 3,5 часа добирался в город Луганск… Я физически не мог знать, что происходит какое-то заседание. Голенко (голова Луганської облради – ред.) объявили о сборе депутатов областного и Луганского городского советов ближе под вечер 22-го числа, когда ему спецслужбы дали информацию, что готовится захват здания областного совета. Он тогда попросил депутатов собраться и защищать здание… Обо все этом я узнал уже по прилету в Луганск».

Суддя зазначив, що з відеоролику видно, що Єфремов брав участь у з’їзді і дуже змістовно говорив. Обвинуваченого запитали, чи приймав з’їзд у його присутності будь-яку резолюцію. Єфремов заперечив і розповідав, що всі тільки виступали і він доповідав про ситуацію в Києві, зокрема, що зміна президента суперечила Конституції і влада президента і прем’єр-міністра зосереджувалась в руках однієї особи – Олександра Турчинова. Єфремов зацитував Турчинова, який сам це визнавав і на прес-конференції називав себе першим диктатором України. Єфремов додав, що неодноразово спілкувався і мав зустрічі з Турчиновим і останній може надати матеріали з даного приводу.

Після 22 лютого 2014 (дата зміни президента) Єфремов, за його словами, мав зустріч із європейськими чиновниками – віце-президентом Єврокомісії, представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, послами європейських держав. 28 лютого Єфремова запросили на ділову зустріч до Франції і він літав до Біарріца.

2 березня 2014 голова Луганської облради Голенко зібрав позачергову сесію. Єфремов каже, що помічники радили йому не йти, але він не міг так зробити, перебуваючи в рідній області.

«У нас всегда перед сессией проходило заседание фракций. Ситуация во фракции [Партии Регионов] была довольно нервная: ряд депутатов срывались на крик, что мы отдали власть в Киеве и так далее и тому подобное. Состоялось несколько неприятных разговоров. После чего я не сел, где я обычно нахожусь, за стол президиума, а сел в сторонке на стул у стены. При обсуждении вопросов я единственное, в рамках реплики, что все решения, которые буду приниматься должны быть согласованы с юридическим отделом областного совета… Особо острых вопросов там не поднималось… Был ряд депутатов, которые настаивали откликнуться на призыв улицы и ужесточить формулировки, но этого сделано не было, поскольку большинство депутатов здравые люди, они понимали, то идти на обострении ситуации… было очень-очень опасно», – описував Єфремов.

Пізніше того дня була сесія депутатів облради і депутата від ПР Олександра Арапова відправили вийти у двір і зачитати заяву.

Під час перерви сесії Єфремов начебто вирішив покинути захід, з його слів, він традиційно не лишався на другу частину, але двері центрального входу були заблоковані. Поліція повідомила, що юрба людей з боку вулиці повністю блокувала двері. Тоді Єфремов спробував вийти через двір і там до нього підбігли громадяни, з якими в нього відбулася досить різка розмова. Відтак Єфремов вирішив вернутися назад у будівлю облради і розміститися в одному з кабінетів. Єфремову та його колегам принесли чай і вони сиділи та розмовляли.

Він заперечував, що був присутній на вулиці, коли на даху ОДА начебто встановили російський прапор, каже, що не бачив і не чув про це. Потім голова облради пішов виступати перед людьми у дворі і центральні двері відкрили, тоді Єфремов знову спробував покинути будівлю.

«Я с несколькими депутатами… У меня машина (там невозможно было припарковаться) стояла ближе к улице Советской… Я хотел с левой стороны по стенке здания пройти к своему автомобилю. Но настречу мне вышли тогда группа бабушек… Такого преклонного возраста и заангажированные особы. Начали предъявлять претензию, что я не защитил Януковича. Как потом я разобрался, это были заранее подготовленнные люди определенной командой… Когда Голенко выступал перед зданием с очередным заявленим, я в это время спорил с бабушками. Когда спор закончился, я смог выйти и пройти к своей машине и уехал с этого мероприятия», – розповідав Єфремов.

Відео з-під будівлі облради він називає змонтованим. Звертає увагу, що було дуже шумно, але як тільки він щось коментує, то шум затихає. На його думку, люди, які його знімали діяли за вказівкою зверху, аби щодня у ЗМІ виходив якийсь сфабрикований матеріал про Єфремова.

На відео, яке досліджував суд, видно особу, схожу на народного депутата Дунаєва, від якої звучить дата проведення референдуму.

Єфремов відповів, що не знає, що мав на увазі Дунаєв. Бо на той час Дунаєв уже начебто відокремився і перейшов у групу Тігіпка. «При одном разговоре в кабинете у Турчинова, когда я зашел и настаивал, что нужно реально вмешиваться и создавать переговорную группу по Луганску, причем акценитировал внимание, что не горел бы желанием принимать [участие] в этой группе, а надо выбрать более-менее нейтральных людей, он (Турчинов – ред) сказал, что у него уже есть документы. Я посмотрел – на столе уже лежал документ, подписан Дунаевым. Он ему сделал какие-то предложения, но, насколько я понимаю, от другой группы сделаны предложения. По всей видимости он старался урегулировать ситуацию, как он ее видел… Но я с ним не обсуждал, потому что динамика была такая, что не успевал вертеться, крутиться и отвечать на другие вопросы», – пригадував обвинувачений.

Єфремов каже, що більшість кабінетів обласної ради займали представники Партії регіонів, тому не було сенсу захоплювати будівлю. 9 березня він бачив по телебаченню, як керівники області поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку. Він висловлює здивування, що будівлю змогли захопили при великій кількості поліції.

У своїх вільних показання Єфремов повідомив, що 11 травня 2014 року у день так званого «референдуму» перебував у місті Луганську. Суддя попросив обвинуваченого розповісти про своє ставлення до цієї події.

Колишній нардеп каже, що для місцевого референдуму не існувало ніякого закону. Тому запевняє, що не звертав уваги на розмови про такий референдум, бо для нього не було законних підстав. Згідно з Конституцією, територіальні питання вирішуються тільки на всеукраїнському референдумі. «Ни наша политическая сила, ни мы никогда не подымали участие… о проведении местных референдумов, потому что это было безграмотно и глупо», – додає Єфремов.

З приводу «референдуму» про створення «ЛНР», то Єфремов переконує, що не відстежував його перебіг. Наступного дня, 12 травня, він мусив бути в Києві, тому поїхав до Донецька, щоб вилетіти до столиці. Однак пригадав, що дорогою бачив людей, які йшли на виборчі дільниці. Єфремов пояснив, що Партія Регіонів на рівні обласної організації прийняла рішення не втручатися, тому що не розуміють, що відбувається і хто це проводить.

Про захоплення приміщення СБУ Єфремов нібито дізнався лише через два дні після того, як це сталося. Пригадує, що на переговори про звільнення будівлі приїздили Парубій, Порошенко, Тимошенко. З його слів, всі хотіли піаритися на цій проблемі, тому він у це не вникав, думаючи, що при такій кількості залучених осіб ситуацію вдасться розрулити.

Суддя запитав про Валерія Болотова, який зіграв не останню роль у захопленні Луганської СБУ і потім став народним губернатором «ЛНР».

Єфремов категорично заперечив знайомство з Болотовим і спростовував інформацію, що цей чоловік був його водієм. Переконує, що прізвище Болотова вперше почув по телебаченні, коли його обрали народним губернатором «ЛНР».

З приводу «круглого столу» щодо України, який відбувся 21 травня 2014 року в Державній думі РФ, Єфремов повідомив, що не збирався на цей захід. Натомість виїхав до Москви на святкування 50-річчя свого товариша. Крім того, у Росії в Єфремова є родичі і він також мав з ними зустрітися. По приїзду йому подзвонив депутат Держдуми РФ Леонід Слуцький і сказав, що голова російського парламенту Сєргєй Наришкін хоче з ним побачитись. Єфремов погодився і приїхав у Держдуму, став пропонувати створення тристоронньої групи Україна-Росія-ЄС для вирішення проблеми на сході України. А потім Єфремова повели на круглий стіл і посадили в президію. Він запевняє, що спочатку навіть не знав, що це за захід, тому мусив нашвидкоруч накидати собі промову.

Наступне засідання у цій справі планується 1 квітня. Сторони ще мають долучати документи.