Вибори до головного законодавчого органу Євросоюзу почалися 23 травня і тривали чотири дні. Головним сюрпризом за підсумками голосування став зовсім не результат, а висока явка. Близько 51 відсотка з 420 мільйонів європейських виборців віддали свої голоси. Це на вісім процентних пунктів більше ніж п'ять років тому.

Огляд експертних думок приводить DW.COM. [2]

Так, експерти схиляються до того, що протести на захист клімату, страйки школярів і необхідність захисту від євроскептичних правопопулістських партій мобілізували людей.

На думку комісарки ЄС з питань конкуренції Маргрет Вестагер, люди усвідомили, що вибори дають їм владу. "Цю владу треба використовувати", - наголосила в інтерв'ю DW Вестагер, яку фракція "Альянс лібералів і демократів за Європу" висуває на пост очільниці Єврокомісії. "На виборах представлені партії, які хочуть зруйнувати ЄС. Партії, які називають себе націоналістичними, але продають свою країну росіянам. Напевно, це змусило людей замислитись і цього разу таки піти на вибори", - вважає вона. 

Фракції "Альянс лібералів і демократів за Європу" та Зелені - "Європейський вільний альянс" домоглися помітних успіхів на цих виборах. У Німеччині Зелені з 20 відсотками взагалі взяли друге місце слідом за консервативним блоком ХДС/ХСС Анґели Меркель (Angela Merkel), випередивши Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). Це найкращий результат на загальнонімецьких виборах в історії партії. 

Головний кандидат Європейської народної партії (ЄНП) на виборах до Європарламенту німецький політик Манфред Вебер (Manfred Weber) після оприлюднення перших результатів нагадав про свої амбіції стати главою Єврокомісії: "Ми не домоглися класної перемоги, але ж ми таки формуємо найбільшу групу в Європарламенті".

Що стосується правопопулістських партій, в деяких країнах, як-от Італії або Франції, вони показали високий результат. Однак у цілому результат голосування для них виявився нижчим за прогнози. В цілому партії правого спрямування отримають близько 150 мандатів, проте вони розділені на три різні фракції.

Брюссельський аналітик Яніс Емануілідіс зазначає, що 80 відсотків місць в Європарламенті залишилося за проєвропейськими партіями. "Правопопулісти як група в результаті не настільки сильні, як дехто попереджав. Було зрозуміло, що у них не буде більшості, але все одно вони показали результат більш слабкий, ніж очікувалося", - пояснює він. На думку Емануілідіса, високі результати партії Марін Ле Пен у Франції стали персональною невдачею для президента країни Еммануеля Макрона. "Макрон намагався покласти на шальки терезів свою політичну вагу, щоб не допустити першості Марін Ле Пен. Однак йому це не вдалося", - констатує експерт.

У багатьох з 28-ми країн Євросоюзу великим центристським партіям не вдалося зберегти свої позиції. Водночас спостерігається посилення лібералів, Зелених, а також правих партій. Аналітики в Брюсселі говорять про подальшу фрагментацію Європарламенту.

"Тепер буде непросто, тому що ніхто не отримає достатньої більшості в Європарламенті без участі інших. Тож найближчими днями буде дуже цікаво, хто і з ким вестиме перемовини, щоб стати до дій", - заявила Маргрет Вестагер з огляду на розрізненість сил в новому Європарламенті.

В Австрії консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца значно додала, хоча цього понеділка йому може бути винесений вотум недовіри в парламенті. Праві популісти з Австрійської партії свободи (АПС) отримали на кілька відсотків менше, ніж передбачалося до скандалу з публікацією відео з Ібіци. На ньому демонструється, як уже відставлений з поста глави АПС Гайнц-Крістіан Штрахе у 2017 році обіцяв ніби племінниці російського олігарха держзамовлення в обмін на підтримку на виборах.

А в Німеччині успіху на виборах своєї пародійної партії під назвою "Партія" радіє сатирик Мартін Зоннеборн (Martin Sonneborn). Він отримав щонайменше два мандати в новому складі Європарламенту, хоча до цього часу не придумав жодної програми.

«Аргумент» [3]