Принципова мета судової реформи - зменшити політичний вплив на судову систему України - не досягнута, натомість реформа навіть привела до протилежного результату.
Про це свідчать результати опитування професійнго юридичногосередовища, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, передають Українські новини [2].
Тема дослідження - «Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018".
Так, 52,5% респондентів вважають, що мета зменшити політичний вплив не досягнута.
Ще 21% опитаних відповіли, що досягнутий прямо протилежний результат, і політичний вплив на діяльність судів збільшився.
"Тільки, 1,3% опитаних вірять, що відбулося зменшення політичного впливу на судову систему", - сказав на прес-конференції, представляючи результати опитування керівник центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.
Професійне середовище вважає, що жодна із задекларованих цілей судової реформи не досягнута в повному обсязі.
Лише 1,5% експертів вважають, що судова система очищена від нечесних суддів, тільки 2% експертів вважають, що проблема корупції в судах вирішена і лише 9,5% експертів вважають, що доступ до правосуддя покращився.
Професійне співтовариство вважає, що досягнуто єдиної мети судової реформи - виконання вимог міжнародних організацій.
Це єдиний пункт опитування, за яким експерти висловили оцінку - мета досягнута або досягнута частково відповіли 51,8% респондентів.
Згідно з цим же дослідженням, відповідальними за провал судової реформи професійне середовище визнає президента Петра Порошенка і заступника глави Адміністрації Олексія Філатова.
Реальними кураторами судової реформи фахова юридична спільнота вважає: Філатова - 24,5% опитаних; Порошенка - 24,3% відповідно; європейських донорів - 11,5%.
39,6% опитаних експертів вважають відповідальним за провал судової реформи Порошенка, 17,5% - Філатова, 6% - голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергія Козьякова.
Опитування проводилося 28 листопада - 6 грудня методом телефонного інтерв'ю.
У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.
Судова реформа в Україні почалася в 2014 році на вимогу Революції гідності. Розробкою проекту одночасно займалися, за підтримки міжнародних організацій, громадська організація "Реанімаційний пакет реформ" і Рада судової реформи при Адміністрації президента. Але з часом виняткова функція розробки проекту реформи перейшла до Ради судової реформи, яку очолював заступник голови АП Олексій Філатов.
У 2016 році Верховна Рада затвердила законопроект "Про судоустрій і статус суддів", розроблений нею.
З 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) почала кваліфікаційне оцінювання всіх суддів на відповідність критеріям професіоналізму та доброчесності. Були ліквідовані суди першої та другої інстанції, а замість них утворені нові. Замість вищих спеціалізованих судів і Верховного суду України створено нові Верховний суд з відповідними касаційними палатами.
Процедура кваліфікаційного оцінки, створення Верховного суду і багато інших пунктів згодом отримали численну критику з боку професійної спільноти.
В тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/novosti/obshchestvo
[2] https://ukranews.com/news/601432-polytycheskoe-vlyyanye-na-sudebnuyu-systemu-ukrayny-uvelychylos-735-oproshennykh-ehkspertov-po
[3] http://argumentua.com/stati/sudya-oksana-epel-bogatyi-no-malogramotnyi-sudya-uspeshno-stroit-kareru
[4] http://argumentua.com/novosti/vysshaya-kvalifikatsionnaya-komissiya-sudei-opredelila-pobeditelei-konkursa-v-novyi-verkhovn
[5] http://argumentua.com/novosti/k-lk-st-sudd-v-v-ukra-n-zmenshilasya-na-ponad-tretinu-za-35-roki
[6] http://argumentua.com/novosti/na-120-mest-v-verkhovnom-sude-pretenduyut-653-kandidata