Міністерство освіти і науки України оприлюднило наказ про рішення щодо підготовки окремого тесту з української мови, а також тесту з української мови і літератури. Таким чином, випускники у 2021 році обратимуть, яке ЗНО з мови складати.

Тепер Український центр оцінювання якості освіти має впровадити у план проведення ЗНО окремий тест з української мови, йдеться у наказі МОН, передає Україна молода. [2]

Планується, що частина вступників зможе обрати для вступу результати нового тесту ЗНО лише з української мови. Натомість вступники, які планують навчатися на гуманітарних спеціальностях повинні складати тест з української мови і літератури.

Міносвіти вже доручив Українському центру оцінювання якості освіти укласти завдання для двох сертифікаційних робіт – з української мови, а також української мови і літератури. Обидва тести мають відповідати програмі ЗНО, яка затверджена МОН у червні 2018 року.

Згідно з графіком проведення ЗНО в 2021 році тестування з української мови та української мови і літератури відбудеться в один тестовий день – 1 червня 2021 року.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури матиме 24 завдання з літератури та 39 – з української мови з вибором відповіді та на встановлення відповідності, а також 4 завдання з української мови з наданням письмової відповіді).

Натомість сертифікаційна робота з української мови міститиме лише завдання з української мови (39 завдань з вибором відповіді або на встановлення відповідності та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді).

Додамо, що у завданнях ЗНО у 2021 році будуть використовуватися старі норми правопису (а не нові, які були прийняті у 2019 році).

 Водночас, дане нововведення, яке дозволяє майбутнім абітурієнтам не складати тести з української літератури, викликало палку дискусію в освітянських колах. Так, на переконання вченої ради Національного університету «Острозька академія» і всього професорсько-викладацького складу, сьогодні в Україні надзвичайно гострою є проблема формування єдиного громадянського суспільства. Саме тому для регіонів iз різним історичним досвідом глибоке вивчення письменницької спадщини могло б стати об’єднуючим фактором. 

«Українська література є фундаментальним засобом формування особистості громадянина з високим рівнем національної свідомості та культури, — наголосили викладачі у своєму листі до Міністерства освіти та науки.

«Аргумент» [3]