Печерський районний суд Києва зняв арешт із майже 2,6 мільярда гривень державних коштів, які компанія «Київметробуд» отримала на будівництво метро до житлового масиву Виноградар у Києві. За версією правоохоронців, ці гроші використовували в шахрайських цілях.

Як довідалося видання «Слідство.Інфо» [2], таке рішення 29 липня ухвалив [3] суддя Сергій Вовк, скасувавши арешт коштів, накладений [4] у січні поточного року.

Зауважимо, що з проханням зняти арешт до суду звернувся адвокат «Київметробуду». При цьому ані він, ані прокурор на судове засідання не прийшли.

Суддя розглянув це питання без їхньої участі. Обґрунтовуючи своє рішення, Вовк зауважив, що у кримінальному провадженні підозр службовцям «Київметробуду» оголошено не було. Підстав для арешту коштів суддя не знайшов.

Як журналісти видання довідалися з судових документів, кошти «Київметробуду» перерахували на початку 2019 року — як передоплату. Згодом, як зауважує слідство, представники фірми поклали частину з них, а саме 1,7 мільярда гривень, на депозитні рахунки в «Укргазбанку» під відсотки. Про це йдеться [4] в ухвалі Печерського райсуду Києва від 20 січня.

Отримані в такий спосіб прибутки, на думку слідства, потрапляли на рахунки інших компаній і витрачалися на особисті цілі. Будівництва ж метро на Виноградар при цьому, за даними правоохоронців, майже не відбувалося. Станом на 20 листопада 2019 року, як з’ясували слідчі, роботи були виконані на 2,5%, хоч запланований показник — 25%.

Як ми розповідали раніше, восени 2018 року «Київметробуд» переміг у тендері щодо будівництва лінії столичного метро [5] на житловий масив Виноградар вартістю 5,9 мільярда гривень. Відповідно до договору, «Київський метрополітен» мав перерахувати 30% авансу від суми договору. Цю суму треба було використати за три місяці.

Водночас, 20 грудня 2018-го метрополітен додатковою угодою збільшив розмір авансу до 95% від усієї суми. Збільшився й термін, за який «Київметробуд» міг використати ці кошти — із трьох місяців до двох років. Підставою для такої угоди стала постанова [6]Кабміну, ухвалена двома днями раніше. Утім, за версією київської прокуратури, рішення могли пролобіювати за допомогою «корупційних зв’язків у Кабінеті міністрів».

Кримінальне провадження за цим фактом розпочали у травні 2019 року.

Зауважимо: суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк відомий тим, що у 2012 році засудив [7] політика Юрія Луценка до чотирьох років за ґратами через нібито незаконне святкування Дня міліції в Національному палаці «Україна». Згодом це рішення Європарламент назвав [8] таким, що не відповідає міжнародним стандартам справедливого, прозорого та незалежного судового процесу.

Також суддя Вовк головував у колегії суддів, яка засудила [9] до п’яти років колишнього виконувача обов’язків Міністра оборони Валерія Іващенка. Європейський парламент згодом визнав [8] Іващенка засудженим із політичних мотивів.

Сергія Вовка намагалися притягнути до кримінальної відповідальності й позбавляли [10] суддівської недоторканності. Зокрема, за версією [11] прокуратури Києва, у 2015 році суддя незаконно позбавив громадянина права власності на майно. Тоді суддю тимчасово відсторонили [12], однак у 2016 році він повернувся на роботу [13].

У серпні минулого року Вовк задовольнив позов колишнього заступника голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності й вирішив стягнути з держбюджету майже 7 мільйонів гривень [14] на його користь.

«Аргумент» [15]

В тему:

• Продажні судді поскаржилися у Вищу раду правосуддя на відомство, яке їх викрило [16]
• Высший совет правосудия выродился в ОПГ [17]
• Міністра Супрун відсторонив судья Сергій Каракашьян, по якому ридає тюрма [18]