Про це повідомила Ірина Бекешкіна – директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, яка входить до ради Реанімаційного пакету реформ, презентуючи результати соціологічного опитування, проведеного фондом на замовлення Центру політико-правових реформ.

“Довіра до судів кардинально не змінилася з попередніми роками. Якщо порівняти з 2015 роком, баланс довіри дещо змінився в позитивний бік. Було мінус 72%, зараз — мінус 61%. Це дуже велика недовіра”, - підкреслила соціолог.

Водночас вона уточнила, що цього року трохи зросла довіра до Конституційного суду: було 12%, стало 23%. Але “це не та довіра, яка повинна втішати, тому що Конституційний суд — це суд, який повинен ставити крапки у всіх питаннях”, - наголосила Бекешкіна.

Також вона повідомила, що 57% опитаних заявили, що нічого або майже нічого не знають про судову реформу. Втім, цей показник практично не впливає на процент негативного ставлення до судової реформи, підкреслила Бекешкіна. “Більшість — 44% - вважають, що судову реформу треба починати з самого початку. Це майже половина населення”, - сказала вона.

Повністю або скоріше негативну оцінку судовій реформі дали 60% опитаних, позитивну — лише 13%. Такий негативний баланс пов’язаний з тим, що більшість — 52% - вважають, що судова реформа здійснюється в інтересах політиків та олігархів, тоді як з інтересами самих громадян цю реформу пов’язують лише 7% опитаних.

“Найбільш негативним в судовій реформі люди вважають корупцію — 62%, проблему залежності судів від політиків і олігархів назвали відповідно 49% і 50%. Третина вказали на наявність замовних судових рішень та низку моральність суддів”, - поінформувала директор Фонду “Демократичні ініціативи”.

63% громадян вважають, що посунути рівень довіри до судів у позитивний бік може притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності та очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. Бекешкіна зазначила, що на думку українців, у комісіях, які будуть розглядати склад майбутніх судів, мають бути представники громадських організацій.

“На мою думку, представники авторитетних антикорупційних органів, які вже давно працюють і визнані в Україні і за кордоном, повинні мати вирішальний голос у цих комісіях”, - підкреслила соціолог.

Бекешкіна також зазначила, що реформа правоохоронних органів, включаючи й суди й прокуратуру, належить по п’ятірки пріоритетів, які громадяни вважають найбільш важливими.

“І реформою номер один з цих п’яти, поза всяким сумнівом, визнається антикорупційна реформа, успіх якої багато в чому залежить від того, наскільки буде реформована судова система, тому що суди є останньою ланкою в реалізації антикорупційних заходів. Тому надзвичайно важливо, щоб судова реформа здійснювалася, щоб суди були справедливими і головне, щоб громадяни визнавали за судами цю місію”, - наголосила вона.

Опитування проведено на замовлення Центру політико-правових реформ спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України, крім Криму і окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Судей пора уже на мыло: почему в Украине "зависла" судебная реформа [3]
• Судебная «реформа»: от стадии профанации — к стадии проституции [4]
• Индульгенция для избранных. Почему «судебная реформа» Порошенко — миф [5]
• Відповідальні за розвал судової реформи: Вища кваліфікаційна комісія суддів [6]
• Судебная реформа: не надо из нас делать дураков [7]
• Генпрокурор Луценко помітив, що реформована Порошенко "судова система тяжко хвора» [8]
• Фемида приходит в сером [9]
• Не суждено. Почему украинцев будут и дальше судить подонки [10]