Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ) відмовив у задоволенні 4 позовів, якими оскаржувалось рішення ЦВК про ліквідацію 5 виборчих дільниць на виборах Президента України на території Російської Федерації. Це рішення ЦВК було ухвалено 31 грудня 2018 року на підставі листа Міністерства закордонних справ України, направленого до Комісії. МЗС України обґрунтувало необхідність ліквідації виборчих дільниць наявністю істотних загроз та ризиків на території Російської Федерації для громадян України під час виборів Президента.

Про це повідомляє Громадянська мережа «ОПОРА» [2].

Після винесення рішень судом окремі з позивачів оскаржили їх у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду України. На рівні цього суду апеляція на рішення суду першої інстанції щодо ліквідації виборчих дільниць досі розглядається.

Нагадаємо, що після ліквідації виборчих дільниць на території Росії відповідні виборці були закріплені за виборчими дільницями у Фінляндській Республіці, Грузії та Республіці Казахстан. Після такого розподілення загальна кількість виборців у дільницях в Грузії, Казахстані та Фінляндії становить 34 201 особу.

Позивачі окремо зверталися до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до ЦВК про визнання протиправною та нечинною її Постанову щодо ліквідації виборчих дільниць на території Росії. За даними публічних повідомлень прес-служб політичних сил, позивачі були пов’язані з партіями “Опозиційний блок”, “Наші” та ініціативою “Опозиційна платформа – За життя” або підтримані ними.

За результатами розгляду 4 позовів Шостий апеляційний адміністративний суд встановив відсутність у позивачів порушеного права. Відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство виборець може оскаржити рішення виборчих комісій, якщо такі рішення безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Як зазначив суд, у матеріалах справи не підтверджено факти звернення виборців-позивачів із заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси на закордонних виборчих дільницях у Російській Федерації та/або вони не надали переконливих  доказів планів перебувати на території цієї іноземної держави у день голосування на виборах Президента України. Фактично відсутність порушення прав та інтересів безпосередньо позивача стала ключовим аргументом суддів для відмови у задоволені позовів. В одному з рішень зазначається, що позивач не надав доказів порушення його прав як виборця, а лише посилався на плани партії “Наші” висунути його кандидатом на пост Президента України (справа № 855/3/19).

У цьому контексті необхідно зазначити, що закордонні виборчі дільниці в Російській Федерації були ліквідовані у перший день виборчого процесу 31 грудня 2018 року, коли виборці отримали можливість подавати до органів ведення Реєстру виборців заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

Оприлюднені в Єдиному реєстрі судових рішень постанови дозволяють визначити основні позиції сторін та суду зі спірного питання.

Позивачі зазначали про дискримінацію виборців та обмеження їхніх прав за ознакою місця проживання. Позовні заяви містять посилання на факт ухвалення рішення про ліквідацію та зміну меж виборчих дільниць в умовах виборчого процесу, що на їхню думку порушує вимоги законодавства та стандарти виборів.

Вони також апелювали до збереження дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією та функціонування дипломатичних представництв України на території даної іноземної держави. Як зазначив один із позивачів, ЦВК не врахувала обставини “самоусунення” дипломатичних представництв України в Росії від забезпечення виборчих прав громадян.

Крім  встановлення необґрунтованості твердження про порушення прав та інтересів безпосередньо позивачів, одне судове рішення містить загальну оцінку аргументів позивачів. У справі № 855/4/19 у позиції суду зазначалось, що Порядок утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць, затверджений ЦВК у 2012 році, не визначає вичерпного переліку підстав для ліквідації виборчих дільниць. На думку суду, цей Порядок передбачає можливість ліквідації постійної виборчої дільниці через недоцільність її існуванняз будь-яких підстав. Також колегія суду вважає, що Постановою ЦВК було забезпечено справедливий баланс між безпекою та реалізацією конституційного виборчого права громадян України шляхом розширення меж трьох закордонних виборчих дільниць у Грузії,Республіці Казахстан, Фінляндській Республіці. У цьому ж рішенні  підкреслюється, що практика ЄСПЛ не підтверджує, що міжнародні та регіональні угоди вимагають від держав запровадження реалізації виборчого права для громадян за місцем свого проживання за кордоном (справа ЄСПЛ "Сітаропулос і Гікумопулос проти Греції").

Інші рішення не містять значної деталізації правових позицій суддів, крім визначення факту недоведеності порушення безпосередніх прав позивачів.

«Аргумент» [3]

В тему:

• Україна не дозволить росіянам голосувати у консульствах РФ (окрім дипломатів) [4]