Жовтневий районний суд Дніпропетровська засудив до 6 років позбавлення волі Катерину Прокопець із забороною керувати транспортним засобом на три роки.

Про це повідомляє «Судовий репортер [2]» із посиланням на текст вироку, проголошений 21 лютого.

18 жовтня 2009 о 3 годині ночі у селі Військове Дніпропетровської області 22-річна Катерина сіла за кермо автомобіля і, рухаючись по проїзній частині, коли дорогу начебто став перебігати невстановлений пішохід. Дівчина не зменшила швидкість, а змінила напрямок руху і зіткнулася з мікроавтобусом, який стояв на узбіччі і біля задньої частини якого перебували Радміла Тігієва і Артема Стороженко. Внаслідок зіткнення нерухомий раніше мікровтобус наїхав на молодих людей. 22-річна Тігієва від відкритої черепно-мозкової травми померла. Стороженко отримав тяжкі тілесні ушкодження, але залишився живим. Із вироку вбачається, що Прокопець, Тігієва і Стороженко товаришували і тієї ночі з компанією відпочивали в бані у Стороженка та вживали алкоголь.

В суді Прокопець вину не визнавала і заперечувала, що була в стані алкогольного сп’яніння, кажучи, що тільки близько 21 години випила бокал пива. Однак експертиза виявила в неї в крові алкоголь.

Під час розгляду справи в суді досліджувалася велика кількість судово-автотехнічних експертиз, які містили істотні суперечності щодо того, чи були в діях Прокопець порушення правил дорожнього руху. Суд пояснює це використанням показань різних свідків, в тому числі таких, що не допитувались судом, а також різних вихідних даних. Зокрема, в експертизах використовувались показання потерпілого Стороженка, який в суді відмовився давати показання із посиланням на ст.56 КПК про права потерпілого. Прокопець ще до вироку шкодувала йому шкоду. Однак через відмову від надання показань суд не зміг врахувати висновки експертів, які базувалися на показаннях Стороженка.

Показання інших свідків, які безпосередньо не були очевидцями ДТП, суд до уваги також брати не може. Був тільки один свідок, який стверджував, що бачив невстановленого пішохода, якого начебто намагалася об’їхати Прокопець. Суд ці показання прийняв, зазначивши, що не має підстав не вірити свідку.

У висновку комісійної судово-технічної експертизи зазначено, що Прокопець не мала технічної можливості, при своєчасному виявленні небезпеки, привести гальмівну систему автомобіля в дію. Експерти не змогли дати оцінку діям обвинуваченої на предмет порушення п.12.3 Правил дорожнього руху щодо швидкості, посилаючись на аварійну ситуацію.

Однак суд вважає, що смерть Тігієвої і тілесні ушкодження Стороженка є прямим наслідком перевищення швидкості обвинуваченою.

Суд зазначає, що Прокопець рухалась по широкій проїзній частині по відкритій місцевості і могла вчасно виявити небезпеку чи перешкоду для руху, тому мала б зменшити швидкість аж до повної зупинки автомобіля або безпечно об’їхати перешкоду.

Суд вважає, що вина є доведеною, але визнав за можливе призначити не покарання не в максимального розмірі 8 років позбавлення волі, а тільки 6. Враховано пом’якшуючі обставини – жінка притягується до кримінальної відповідальності вперше, відшкодувала шкоду одному із потерпілих, крім того вона має на утриманні малолітню дитину. Обтяжуючою обставиною є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З моменту трагічного ДТП пройшло більше 10 років. За інформацією [3] місцевих журналістів, справу неодноразово відправляли на дорозслідування, а у 2014 взагалі закрили за браком доказів. Пізніше провадження відновили. Але у жовтні 2019 сплинув 10-річний строк давності притягнення Прокопець до кримінальної відповідальності за такий злочин.

У дебатах адвокат просив винести виправдувальний вирок, водночас звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності на підставі спливу строку давності. Однак суд звернув увагу, що порядок звільнення за строками визначений КПК і там сказано, що це робиться за згодою підозрюваного чи обвинуваченого на стадії судового розгляду. Однак Прокопець протягом розгляду справи не висловлювала такого бажання, не давала згоди і не заявляла клопотань про звільнення її від відповідальності. Тому суд вважав, що не може застосувати положення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за строками давності.

Батькам загиблої дівчини стягується по 2,5 млн грн моральної шкоди.

Вирок ухвалив суддя Жовтневого райсуду Дніпропетровська Кирило Шелестов.

Вирок ще не набув законної сили і протягом 30 днів на нього може бути подана апеляція.

«Аргумент» [4]