6 вересня Октябрський райсуд Полтави через відсутність складу злочину виправдав [2] п’ятьох осіб, яких обвинувачували у махінаціях із землею державного конярства у Миргородській громаді, які призвели до розкрадання 18 млн грн. на врожаях за 4 роки.

Про це пише Дарина Синицька у «Полтавщині [3]»

Події відбувалися у с. Дібрівка Миргородської громади, де розташована філія «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України». У 2014 р. підприємство підписало угоду із ТОВ «Агрогрупа Деметра» про спільний обробіток 4821 га землі заводу. Фактично це означало передачу в оренду, оплата за яку проводилася врожаєм з цієї землі. Це товариство — частина агрохолдингу «Деметра», який заснував Олександр Янукович — син екс-президента України, втікача Віктора Януковича.

Крім того, частину врожаю з цього спільного обробітку відвантажували на елеватор ТОВ «Батьківщина-Агро», власником якого є ТОВ «Деметра Агроінвест», зазначає видання Наші гроші [4].

Поліція запідозрила заниження вартості землі та привласнення вирощеного врожаю. За версією слідчих, суть махінації була у тому, щоби вирощувати на землях кінного заводу зерно на умовах співучасті, але занижувати обсяг врожаю та продавати його «на сторону» [5]. Згідно з матеріалами справи та даними Судової влади, основними учасниками схеми були п’ятеро осіб:

• Олександр Жердій — екс-керівник «Агрогрупа Деметра»;
• Микола Радченко — директор філії «Дібрівський кінний завод № 62»;
• Максим Радченко — директор ТОВ «Батьківщина-Агро», син Миколи Радченка;
• Віталій Огородній — тодішній керуючий структурним підрозділом ТОВ «Агрогрупа Деметра»,
• Юлія Огородня — бухгалтер-обліковець ТОВ «Агрогрупа Деметра», дружина Огороднього.

Жердій був організатором. Він розподілив ролі та розмір участі решти обвинувачених, визначав, скільки треба придбати насіння та пестицидів, яку техніку і скільки працівників залучити, а також — видавав решті учасників їхню частину коштів тощо.

У 2014 р. Микола Радченко від імені кінного заводу підписав з «Агрогрупа Деметра» договір про спільний обробіток 4821 га землі у с. Дібрівка до 2019 р. Керівник заводу вказав, що частка внеску його підприємства у спільний обробіток складає 15% від нормативної грошової оцінки, яка становила 124,1 млн грн., тобто 18,6 млн грн.

При цьому, оцінку ринкової вартості землі він не проводив. Слідчі звернулися до експертів і, згідно з висновком експертизи, ринкова вартість становила: у 2014 р. — 217-322 млн грн.; у 2015 р. — 608 млн грн.; у 2016 р. — 475 млн грн.; у 2017 р. — 543 млн грн.

На думку слідчих, керівник кінного заводу з самого початку занизив розміру прибутку, який філія мала отримати від спільного обробітку. В результаті це призвело до того, що за 4 роки «Агрогрупа Деметра» отримала зайвих 824,8 тис грн., які мали надійти «Дібрівському кінному заводу № 62».

Крім того, у 2014-2018 рр. частину зібраних на землях конярства зернових вивозили до елеваторів та складів «Батьківщина-Агро». Фактичні обсяги вирощеного та зібраного врожаю приховували. Для цього учасники схеми вказували у звітах лише частину врожаю й отриманого доходу. «Батьківщина-Агро» вказувало привезене зерно як власну продукцію. Прибуток розподіляли між учасниками групи.

Зокрема, у 2017 р. партнери виростили на землях конярства кукурудзу, сою та соняшник. Врожай мали доставити на елеватор ПП «Віктор і К» у Кіровоградській області. Замість цього частину вантажу привезли на склади ТОВ «Батьківщина-Агро» — без відповідних накладних. У березні 2018 р. приміщення «Батьківщини-Агро» обшукали та знайшли там 634 тонни сої, документів на які не було.

За підрахунками слідчих, такі маніпуляції призвели до того, що «Дібрівський кінний завод № 62» недоотримав ще 16,9 млн грн. Тобто загалом збитки державі в особі ДП «Кіннярство України» склали не менше 17,7 млн грн. Справу щодо таких махінацій відкрили у вересні 2016 року.

На суді фігуранти заперечили причетність до інкримінованих їм злочинів.

За два роки розглядів судді дійшли висновку, що в діях 5-х обвинувачених відсутній склад злочину.

По-перше, у претензіях щодо заниження прибутку кінного заводу прокуратура зазначає, що кінний завод не отримав дозволу на спільний обробіток землі з приватниками від Мінагрополітики, під порядкуванням якого перебуває ДП «Конярство України». Але насправді такі дозволи були.

По-друге, прокурор посилається на постанову Кабміну щодо розподілу прибутку між партнерами, яка набула чинності у квітні 2014 р. Тобто після підписання договору. При цьому, адвокати обвинувачених зазначали, що кінний завод не мав можливості змінювати умови договору через те, що це знову треба було погоджувати у міністерстві.

По-третє, обидві економічні експертизи, які мали довести різницю між наявним і відбитим у документах зерном, були проведені з порушеннями. Тому суд не врахував їх як належні докази.

По-четверте, жоден з 15-ти свідків, допитаних у суді, не зміг підтвердити, що хтось із п’ятьох обвинувачених проводив махінації із відвантаженням зерна, підробкою документів тощо.