Суддя Шевченківського суду Тетяна Левицька подала заяву до Вищої ради правосуддя про втручання в її діяльність.

Повідомлення оприлюднили [2] на сайті ВРП 25 травня, зазначає Судовий репортер [3].

Суддя отримала копію позовної заяви і повістку про виклик до суду.

Позов подала адвокат Тетяна Охрімчук, яка стверджує, що суддя Левицька назвала її брехухою, говорила: «Ви лжоте», звинувачувала у фальсифікації документу, просила «закрити рота».

Адвокат хоче, щоб суддя спростувала поширену інформацію, шляхом озвучення вибачень на судовому засіданні у присутності осіб, які були в момент висловлювання цих образ.

У свою чергу, Левицька стверджує, що адвокат таким чином втрутилася у виконання її суддівських обов’язків, щоб перешкодити прийняттю рішень по кримінальній справі.

Суддя виклала свою версію подій. Інцидент стався із адвокатом, яка захищає Павла Бялая, котрого судять за співучасть у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія у період Революції гідності. Справу слухає суд присяжних під головуванням судді Левицької.

21 грудня 2019 року суд мав розглянути питання продовження Бялаю строку тримання під вартою. Але адвокати заявили відвід судді, а коли його не задовольнили, то оголосили собі самовідвід, посилаючись на неможливість надавати захист, коли суд обмежує їх у висловленні позиції. Суддя Левицька цей самовідвід не задовольнила. Тоді від своїх захисників відмовився сам Бялай і сказав, що його захищатиме адвокат Охрімчук, якої не було в засіданні.

На скриньку суду надійшла інформація, що напередодні засідання адвокат Охрімчук вже уклала договір із Бялаєм. Але Охрімчук надіслала клопотання про відкладення засідання, бо в цей день зайнята в іншому судовому засіданні і крім того їй не вистачає часу для ознайомлення із матеріалами справи. Але, як зазначає Левицька, адвокат не додала до клопотання жодного документу – ні ордеру, ні договору, ні свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Зважаючи на відмову Бялая від захисників і його заяву, що захист буде здійснювати Охрімчук, суд прийняв відмову від адвокатів. Того ж дня секретар судового засідання намагалася додзвонитися до нового адвоката за номерами телефону із реєстру адвокатів, але один телефон не відповідав, а згодом був виключений, а з іншого невідома особа жіночої статі відповіла, що це не Охрімчук.

За таких обставин суд ухвалив залучити адвоката із центру безоплатної правової допомоги і відклав засідання на 23 грудня.

23 грудня в суд прибуло двоє адвокатів – із центру БПП і Охрімчук. Остання клопотала про надання їй часу не ознайомлення з матеріалами справи і стверджувала, що підписала договір зі своїм клієнтом тільки в день засідання. На запитання судді, чому раніше йшлося про іншу дату договору, Охрімчук пояснила, що 20 грудня підписала договір з матір’ю обвинуваченого в його інтересах. Однак договору з матір’ю Бялая адвокат ні в засіданні, ні згодом так і не надала. Також суддя з’ясовувала, чому телефони Охрімчук не відповідали, що вона пояснила тим, що один із номерів телефону, що вказані у реєстрі адвокатів, начебто взагалі не її.

Під кінець засідання, коли розглядалося питання продовження тримання під вартою Бялая, адвокат Охрімчук почала плакати, кажучи, що це сльози боротьби за правосуддя і сказала, що їй потрібна швидка допомога. Секретар судового засідання хотіла викликати швидку, але інший адвокат сказав. що вони самі це зроблять.

У наступному засіданні 6 лютого 2020, коли мова пішла про продовження запобіжного заходу, адвокат Охрімчук взяла самовідвід. Бялай одразу ж відмовився від її послуг і суд ухвалив залучити адвоката із центру безоплатної правової допомоги.

Суддя Левицька стверджує, що повідомлення Охрімчук, що вона називала її брехухою і казала «закрити рота» є неправдивими і не відповідають дійсності. Суддя переконана, що це спростовується відео- та аудіозаписом судового засідання, які вона долучає до своєї заяви.

Левицька запевняє, що право на честь, гідність та ділову репутацію адвоката не порушувалось. Натомість суддя скаржиться на повторні безпідставні відводи у цій справі захисниками та обвинуваченим, неявки адвокатів до суду, що призводить до затягування розгляду і позбавляє можливості розглянути справу і встановити істину.

Крім того, Левицька вважає, що адвокат не може звертатися до неї з таким цивільним позовом, оскільки вона тут виступає як посадова, а не приватна особа.

«Аргумент» [4]