Києво-Святошинський суд допитує свідків у справі ексміністра закордонних справ Леоніда Кожари, звинуваченого в умисному вбивстві  колишнього члена правління телеканалу «Інтер» Сергія Старицького.

Про це повідомляє «Судовий репортер [2]».

8 червня у засідання з’явився для допиту старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Нацполіції. У 2019 році він виконував обов’язки заступника начальника поліції Чайківського відділу поліції. Чайки — село в Києво-Святошинському районі Київської області, де у приватному будинку з дружиною проживав ексміністр Кожара.

Свідок переповідає, що одного разу у вечірній час йому подзвонив співробітник і сказав, що на їй ділянці — труп.

На місце виїхала патрульна поліція, а також слідчо-оперативна група, співробітники обласного управління поліції.

Свідок розповів, що зайшов до будинку будинку і побачив вбитого.

– Головою до виходу з кухні на спині лежало тіло… Від виходу справа була кімната, вона була прикрита, там знаходився т.в.о. Начальника Чайківського відділення поліції, працівники патрульної поліції, громадянин і жінка. Громадянин сидів на дивані. Біля нього сиділа жінка… Проводили освідування… Я взяв телефон зафіксувать, які показники будуть на алкотестері… В цей момент громадянин Кожара сказав: «Я просто защищал свой дом»…

Представник потерпілих згодом поставив уточнююче питання, у зв’язку з чим Кожара сказав ту фразу, але свідок відповів, що слова прозвучали, коли патрульні запитали, чи буде Кожара проходити драгер. Після цих слів дружина Марина Козерод нахилилась до Кожари, щось йому шепнула і він перестав далі говорити і далі тільки тихенько про щось перемовлявся із дружиною.

Драгер показав у Кожари понад 2 проміле алкоголю.

Як каже свідок, Кожара був видимо п’яним, а дружина виглядала тверезою, спокійною, говорила чітко і розбірливо.

Працівник поліції помітив на кухноому столі велику кількість алкоголю. У протоколі обшуку — 6 пляшок. Найменування пляшок свідок не запам’ятав, кажучи, що сам не вживає, тому не розбирається у спиртному.

На момент приїзду свідка Кожара вже сидів у кайданках, які начебто наділи працівники патрульної поліції, приїхавши першими. Однак потім їх зняли.

Брат загиблого Святослав Алексюк запитав поліцейського, чому потім кайданки зняли і Кожара не був затриманий. Свідок відповів, що кайданки наділи патрульні не в його присутності і діяли по ситуації, однак точної відповіді він дати не може.

Вже зі спогадів іншого свідка — садівника і охоронця будинку Кожари — близько 4 ранку господарів повезли у поліцейський віділок. А о 8 ранку подружжя вернулося додому (Кожару не затримали, це зробили тільки через місяць).

Цей чоловік працював у домі Кожари близько 9 років. Він виконував функції садівника та охоронця і користувався довірою господарів.

21 лютого 2020-го була п’ятниця і Кожари очікували гостей, тому робітника, як зазвичай, відпустили раніше. Ввечері, близько 21.30, коли чоловік вже відпочивав вдома, йому зателефонувала господиня.

– Подзвонила Марина Борисівна і начала мені казать, що случився нещасний випадок, чи хтось застрелився, чи… Людина трошки нетвереза та й все… Вона каже: «Я не знаю, що робить».

Свідок до кінці не зрозумів що сталося, але порадив викликати поліцію і швидку. Марина Козерод попросила свідка приїхати і той почав збиратися.

Коли, садівник під’їхав до будинку, то побачив там поліцейських. Марина Козерод стояла на подвір’ї і начебто не могла відкрити правоохоронцям хвіртку. Будинок був на сигналізації. Свідок мав ключ і відключив сигналізацію та впустив поліцейських. Чому Козерод не змогла сама відкрити ворота, свідок не знає, каже, що ключі господарі, звичайно, мали. Припускає, що жінка могла розгубитися і забути, де ключі.

Садівник знає, що в Кожари був пневматичний пістолет і ще один вогнепальний (про останній він знав тільки зі слів господарів). Коли ексміністр ходив гуляти з собакою, то мав на поясі кобуру, але яка саме зброя була в кобурі, свідку не відомо. У присутності садівника господар не стріляв.

Як багато алкоголю вживали Кожари, свідок не бачив, бо в їх застіллях участі не брав і його на час прийому гостей відпускали додому. Садівник запевнив, що Козерод не пиячила, але іноді він зустрічав її із бокалом вина чи шампанського. На уточнююче запитання свідок підтвердив, що, на його думку, в той вечір Козерод була нетвереза.

Обвинувачений Кожара поставив садівнику єдине запитання.

– Ви казали, що Ви прибирали хату і на першому поверсі в туалеті знайшли блювотні маси… – сказав Кожара.

– Це не в 4 утра було. Уже в 8 утра, коли приїхали. Марина Борисовна подзвонила мені в 7 часов і сказала постирать калюжі, убрать… Калюжа була біля тіла… і калюжа була в ванній. А що там було – пятно, вода… – знизав плечима свідок, даючи зрозуміти, що не знав, що витирав

Речові докази з місця події (пляшки, склянки та ін.) слідчі вилучили ще вночі.

Тільки через місяць Кожарі повідомили про підозру в умисному вбивстві гостя на кухні власного будинку і взяли під варту.

21 лютого 2020 в будинку Кожари загинув від вогнепального поранення в голову колишній голова правління каналу «Інтер» Сергій Старицький. Стріляли з пістолета, зареєстрованого на Кожару.   Спочатку розслідувалась версія самогубства, але через понад місяць з моменту події, Леоніду Кожарі повідомили про підозру. Сам він причетності до злочину не визнає.

За версією обвинувачення, конфлікт виник, бо загиблий і підозрюваний були у стані сильного алкогольного сп’яніння.

Коли Кожарі обирали запобіжний захід, адвокат зачитав заяву-зізнання [3] від дружини Кожари, що трагедія сталася випадково, коли вона намагалася відібрати пістолет у п’яного Старицького.

Незадовго після цього дружині Кожари Марині Козерод повідомили підозру [4] у введенні в оману суду, тобто завідомо неправдивому показанні свідка зі штучним створенням доказів захисту. Тепер її також судять за цим обвинуваченням.

Леонід Кожара був міністром закордонних справ у 2012-2014 рр. – в часи президента Віктора Януковича. Його зняли з посади після втечі Януковича. У часи президента Кучми працював на керівних посадах Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації президента. Після Революції гідності на державну службу він більше не повертався.

«Аргумент» [5]