Досвід сусідньої Польщі свідчить, що дешева робота сила може призвести до дефіциту працівників уже в найближчому майбутньому, і Україну така криза може спіткати вже в 2019-2020 роках.

Про це заявив експерт Продовольчої та сільськогосподарській організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO), Андрій Ярмак, коментуючи перспективи розвитку сектору ягідництва та садівництва, а також обмеження, що найближчим часом можуть стати проблемою і для українських садівників, повідомляє Укрінфом. [2]

«Спілкуючись із садівниками з Польщі, все частіше доводиться чути про те, що дешева робоча сила протягом тривалого часу була найбільшою проблемою садівництва цієї країни», — зазначив Ярмак.

При цьому, за його словами, Україна може зіткнутися з цією проблемою вже в 2019-2020 роках.

«Найбільшою загрозою реалізації цих планів (розвиток садівництва та ягідництва в Україні — ред.) я вважаю дефіцит робочої сили, що стане дуже відчутним вже в 2019-2020 роках. Можливо, вже зараз варто починати думати про закордонних сезонних працівників, якщо не планується механізувати процес збирання та планується вирощування на великих площах», — наголосив експерт.

На прикладі проблем садівництва у Польщі він продемонстрував, яким чином відбувається регіональний перерозподіл робочої сили внаслідок низької оплати праці.

«На першому етапі бурхливого розвитку садівництва в Польщі було багато поляків, які працювали практично за безцінь, якщо порівнювати з витратами на працю в країнах ЄС. Після того, як поляки отримали можливість працювати в ЄС, їх замінили українці. В 2007-2008 роках українців вже стало трохи бракувати, але наступні дві потужні фінансові кризи та війна в Україні, що призвели до падіння доходів громадян, знову підштовхнули наших гастарбейтерів до роботи в польських садах. Чому ж зараз українців знову стало бракувати? Адже рівень життя в Україні лишається невисоким. Безвіз дозволив нашим громадянам їздити на збирання врожаю до тих країн, де платять вдвічі і навіть втричі більше, ніж у Польщі, і при цьому забезпечують їм кращі умови для роботи, і — що теж важливо — краще ставлення до працівників», — пояснив експерт.

Він підкреслив, що польські садівники вже сьогодні не можуть знайти робочої сили, навіть альтернативної.

«Очікуючи на 2018 рік, коли після цьогорічного відпочинку дерева можуть дати рекордний врожай, польські садівники шукають альтернативу робочій силі з України, але не можуть їх знайти», — зазначив експерт.

На думку Ярмака, Україні, яка останніми роками почала робити ставку на розвиток сільського господарства, зокрема, фінансується рекордне зростання виробництва та експорту ягід, слід вже сьогодні врахувати ці помилки.

«Україна цілком може вийти в світові лідери за обсягами експорту малини за 7-10 років. Однак варто розуміти, що це стане можливим лише за певних умов», — зазначив він.

Зокрема, за словами експерта, Україні не слід будувати бізнес лише на дешевій робочій силі.

«Не варто потрапляти в ту саму пастку, що й Польща. Я впевнений, що вже за 2-3 роки робочої сили почне дуже бракувати, і питання буде зовсім не в ціні. Отже, найкращий шлях — це акцент на якості», — зазначив він.

Крім того, експерт радить не будувати бізнес із розрахунку на сторонню робочу силу.

Ще однією перевагою, за словами Ярмака, може стати регіональна концентрація виробництва.

«Регіональна концентрація виробництва малини та інших ягід дозволить зробити систему більш ефективною. Я бачу два основні центри розвитку виробництва ягід в Україні — Львівська та Волинська області, що знаходяться на кордоні з ЄС. Ці регіони можуть масово експортувати свіжу ягоду протягом всього сезону та ефективно розвивати заморозку. Я думаю, що тут дуже перспективним було б вирощування ягоди на невеликих площах присадибних ділянок сільським населенням. Площі до 1 і навіть 2 га можуть оброблятися та збиратися силами однієї родини. Отже, це дозволить не боятися дефіциту робочої сили», — підкреслив він.

«Аргумент» [3]

В тему:

• Московско-украинская война началась не в Крыму и даже не в Украине [4]
• Зарплаты украинцев в Польше выросли на треть [5]
• Бідні, бо ледачі. Є охочі заробити, нема бажаючих працювати [6]