Кібервійська, процес утворення яких розпочався у Польщі, протягом декількох років повинні налічувати щонайменше 1 тис. солдатів, здатних вести боротьбу у кіберпросторі.

Про це заявив у понеділок, 9 жовтня, у Кракові міністр національної безпеки Польщі Антоні Мацєревич, інформує Польське Радіо [2]. Він додав, що на їхнє утворення виділено 2 млрд злотих (465 млн євро).

Очільник оборонного відомства Польщі, виступаючи на ІІІ європейському форумі з кібербезпеки CEBERSEC, наголосив, що у сучасному світі кіберпростір є полем ведення воєнних дій «не менших, ніж на суші, морі, у повітрі та космосі».

Тому, за словами міністра, Польща прийняла рішення, зокрема, про утворення кібервійськ, збільшення повноважень Національного центру криптографії, створення бюро управління з організації кібернетичних військ та призначення представника Міністерства національної оборони з питань кібербезпеки.

«Усі ці рішення було підкріплено виділенням 2 млрд злотих на реалізацію завдання утворення кібервійськ», - додав міністр.
За словами Мацєревича, Міністерство національної оборони та інші відомства стають цілями атак «фабрик тролів» майже щодня. «У хід йдуть будь-які засоби, завдяки яким можна маніпулювати громадською думкою. З’являються нібито правдиві інтерв’ю, записи, навіть книжки, які потім поширюють як у країні, так і в цілому світі», - сказав Антоні Мацєревич.
«Ми дуже уважно та детально аналізуємо ці явища, особливо якщо вони спрямовані проти безпеки Польщі та наших союзників у НАТО. Завдяки цьому ми розвиваємо наші компетенції та здатність діяти у кіберпросторі. Адже розуміємо, яка велика відповідальність лежить на Польщі у зв’язку з її ключовою роллю на східному фланзі НАТО», - зазначив міністр оборони Польщі.

Серед прикладів кібератак міністр національної оборони Польщі назвав: зупинку Інтернет-сторінок парламенту, міністерств та банку в Естонії в 2007 році, хакерські атаки перед і під час саміту НАТО у Варшаві, дії російських хакерів проти електростанцій в американському штаті Вермонт та північнокорейської групи Lazarus, яка намагалася дестабілізувати світову фінансову систему. Згадав він також про вірус «Petya», що завдав удару по Україні та про дії російських хакерів під час нещодавнього референдуму в Каталонії.

«Ці всі приклади - це не індивідуальні дії комп’ютерних хакерів. Це дії, що вимагають складного процесу організації, активної підтримки держав, що стоять за такими атаками», - сказав Мацєревич. 

«Наш головний противник перетворив інформацію на одну зі своїй найважливіших зброй і кожного дня він намагається формувати наші думки та позиції згідно з власними потребами», - додав він.

Антоні Мацєревич нагадав, що 5 грудня 2016 року президент Росії Владімір Путін підписав нову безпекову доктрину, утворюючи інформаційні війська, а «інформація формально стала зброєю», хоча, як зауважив, «вона не завжди нею була».

Міністр Мацєревич відзначив, що нещодавно ми стали свідками того, як власне завдяки дезінформації росіяни намагалися вплинути на виборчі процеси у США, Франції, Німеччині та Каталонії.

«Кожна держава, яка хоче зберегти своє функціонування, відновити своє функціонування під час кризи або інформаційної атаки, мусить встановити суверенний контроль над телекомунікаційними мережами», - сказав Мацєревич. Він нагадав, що частина так званої критичної інфраструктури є «не тільки ціллю можливих атак», але вона залишається «нервовим ядром», що дозволить вистояти та повернути державі контроль над кібербезпекою».
Нагадаємо, сьогодні під час форуму CYBERSEC у Кракові 14 інформаційних центрів з 10 країн світу підписали міжнародний договір у галузі кібербезпеки.

«Аргумент» [3]

 В тему:

• Почему Польше удалось? Люстрация и общая декоммунизация как экономические факторы. Часть 2 [4]
•  МВД и СБУ написали первый в истории Украины закон о кибербезопасности [5]
• Россия разместит военную базу кибервойск на Крымском полуострове [6]