"У багатьох склалося хибне враження про якусь особливу силу путінського режиму. Насправді ніякої сили немає. Є тихе боягузливе згасання. Є корумпована система управління у фінальній стадії бюрократичного маразму (коли всі ресурси йдуть на функціонування системи)".

Про це пише аналітик і публіцист Милин Дмитрий [2] в Facebook.

"Є тотально розбещені корупцією силовики, які зацікавлені більше боротьбою один з одним за доступ до грошових потоків бізнесу, ніж придушенням народу, який їх годує.

Є старий втомлений "лідер", що панічно боїться "обуха від лопати", давно не здатний керувати своїми друзями, що грабують країну, і вищими чиновниками, у яких інтереси особистого збагачення давно затьмарили все інше.

Є бюрократія середнього і нижчого рівня, на якій влада намагається показувати свою відсутню силу і боротьбу з корупцією, довівши їх життя до пекла і хаосу, блокуючого будь-яку творчу діяльність.

Є населення, яке стрімко зубожіє, яке вже проїло "жирок", накопичений в "ситі роки" і яке вже починає економити на їжі.

Є сумні пропагандисти, яким вже самим набридло кожен день брехати і розігрувати тупі ток-шоу для ідіотів "про агентів Держдепу" і "як там у них на Україні".

Є більшість населення, яке звикло паразитувати на бюджеті, не обтяжуючи себе продуктивною працею, і працююча меншість, поділена на тих, хто платить податки і тих, хто не платить ніяких податків, працюючи в тіньовій економіці.

Це не "апогей" режиму, це його захід. Нудний, вульгарний, сумовитий захід путінського "застою". Цей режим навіть "залити країну кров'ю", рятуючи себе, вже не може. Немає ні ресурсів, ні можливостей, та й бажання захищати ЦЕ ні у кого немає.

Всім все набридло ".

«Аргумент» [3]