ВВС США перекинули в Європу шість ядерних бомбардувальників B-52 для навчань з «інтеграції в театрі військових дій і льотної підготовки» з регіональними союзниками і партнерами по НАТО.

Цей крок розцінюється, як потужний сигнал Росії, яка в ці дні відзначає п'ятиріччя військової анексії Криму, повідомляє Голос Америки. [2]

Оперативна авіагрупа, що складається з бомбардувальників B-52 Stratofortress, льотчиків і допоміжного обладнання з 2-го бомбардувального крила, що базується на базі ВПС Барксдейл в Луїзіані, прибула на базу Королівських ВПС Ферфорд в кінці минулого тижня і з тих пір бере участь в різних тренувальних завданнях по всій Європі, повідомили в ВПС США.

У понеділок чотири B-52 «виконали польоти в кілька місць в Європі, в тому числі до Норвезького моря, Балтійського моря/Естонії і до Середземного моряГреції», повідомили в ВВС.

Бомбардувальники B-52 з бази ВПС Андерсен на острові Гуам і з бази Ферфорд також провели «одночасні навчання з ознайомлення з театрами військових дій в Індо-Тихоокеанському регіоні та Європі», коли бомбардувальники «полетіли на північ, до району, розташованого на схід від Камчатського півострова» поблизу Росії.

«В цілому польоти з Індо-Тихоокеанського регіону і Європи продемонстрували прихильність США своїм союзникам і партнерам через глобальне розгортання військових сил», - йдеться в прес-релізі ВВС.

Бомбардувальники B-52 вперше надійшли на озброєння в 1950-і роки, в розпал «холодної війни», і спочатку створювалися як міжконтинентальні ядерні бомбардувальники з великою дальністю польоту, здатні завдати удару в глибинних районах Радянського Союзу.

Нова модифікація B-52 була введена в експлуатацію в 1962 році, і 48-метровий літак став символом «холодної війни».

Після завершення «холодної війни» літаки зазнали значних змін і були оснащені високоточними ракетами, сучасною електронікою і високотехнологічними датчиками.

Згідно з офіційною інформацією ВВС, кожен бомбардувальник може нести бомби, міни та ракети загальною масою близько 32 тонн.

Водночас, Москва продовжує нарощувати власну військову присутність в регіоні, змушуючи США робити те ж саме.

«Аргумент» [3]