Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту осіб, підготувала аналіз Проєкту Закону “Про засади державної політики перехідного періоду” (№ 5844). Цей документ був ініційований Кабінетом Міністрів України і зареєстрований у Верховній Раді України 9 серпня 2021 року.

Відповідно до пояснювальної записки, законопроєкт розроблено з метою належного законодавчого врегулювання державної політики перехідного періоду – комплексу заходів із протидії збройній агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України та забезпечення її державного суверенітету, відновлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях, подолання наслідків збройної агресії РФ проти України, реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, розбудови сталого миру та неповторення окупації.

Правозахисники двічі подавали свої зауваження на всіх етапах проведення публічних консультацій щодо тексту законопроєкту його розробником — Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Ці зауваження частково були враховані під час підготовки законопроєкту, зазначає Центр прав людини Zmina [2]. 

Водночас урядовий законопроєкт про перехідне правосуддя містить низку положень, що здатні створити небезпеки та прогалини в чинному законодавстві, тому потребує суттєвого доопрацювання. Ухвалення цього законопроєкту може призвести до негативних наслідків, зокрема виникнення законодавчих колізій, невідповідності положенням Конституції України та міжнародним зобов’язанням, а також до суперечливого тлумачення і, відповідно, до різного правозастосування та порушення принципу правової визначеності. 

Проєкт закону має характер радше політичної декларації, ніж нормативно-правового акта з чіткими нормами правового регулювання, що ставить під сумнів можливість виконання його приписів у разі ухвалення.

До основних зауважень до тексту законопроєкту можна зарахувати такі:

• частина пропозицій щодо введення нових термінів у законодавство потребує перегляду й суттєвого доопрацювання з метою непорушення принципу правової визначеності й недопущення неправильного трактування та правозастосування;
• розширення повноважень Президента України в неконституційний спосіб;
• компоненти перехідного правосуддя виписані фрагментарно й не становлять цілісної системи;
• пропозиції із запровадження нових правових інститутів (наприклад, конвалідації) не містять навіть мінімального опису того, як вони будуть реалізовані, їхніх загальних принципів та механізмів;
• законопроєкт містить імперативні приписи стосовно явищ і процесів, щодо яких має відбутися широке суспільне обговорення та проведені діалоги, зокрема з мешканцями нині окупованих територій України (зокрема, щодо питань коммеморації) тощо.

Детальний аналіз основних зауважень до тексту проєкту закону – за посиланням українською [3] та англійською [4] мовами.

«Аргумент»  [5]