19 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон, який, як передбачалося, забороняє всі види вирубки лісів у Карпатах, а також у національних природних парках та заказниках. І хоча другу норму екологічні активісти вітають, окремі положення документу викликали їхню критику. В організації «Екологія – Право – Людина» вказують на те, що положення, внесені до тексту вже до другого читання, можуть надати лісгоспам право проводити вирубки навіть там, де їх не було раніше.

Законопроєкт [2] з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» лежав у Верховній Раді понад два роки – його зареєстрували ще депутати 8-го скликання в липні 2017 року. 30 жовтня 2019-го вже новий парламент ухвалив його в другому читанні, зазначає Радіо Свобода [3].

Закон, за повідомленням ОП [4], повинен сприяти «збереженню лісів, попередженню суцільного вирубування ялицево-букових лісів Карпатського регіону, а також захисту Карпатського регіону від стихійних лих та природних катаклізмів». Втім, не всі профільні фахівці поділяють таку думку. З критикою змін виступила [5] організація «Екологія – Право – Людина».

Диявол у деталях

Побоювання активістів викликав не сам законопроєкт, а поправки, які внесли депутати вже під час розгляду його в другому читанні. Зокрема, виділяють поправки голови комітету екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка («Слуга народу») та його заступника Степана Івахіва (група «За майбутнє»).

Аналітик Петро Тєстов звертає увагу на такі зміни:

• зміна визначення «суцільна рубка»: тепер, щоб рубка вважалася не суцільною, достатньо розтягнути її в часі на кілька років;

• дозвіл на суцільні рубки у високогірних (вище за 1100 метрів), берегозахисних та селенебезпечних лісах у випадках пошкодження шкідниками, буреломів та вітровалів;

• зміна формулювань щодо використання техніки, яка, на думку активістів, може дозволити використовувати в горах трактори.

«Суцільні санітарні рубки, якщо відкрити, наприклад, санітарні правила в лісах України, призначаються якраз із цих причин: буреломи, шкідники, хвороби. Якщо подивитися всі ці суцільні санітарні рубки, які викликають таке незадоволення в суспільстві, ці вирубки в Карпатах, то на них завжди є причина офіційна, і ця причина буде: шкідники, хвороби, буреломи, вітровали. Тобто фактично це суто декларативна заборона, яка нічого не забороняє», – стверджує Тєстов.

Таким чином правки не лише не обмежують вирубку лісу у високогірних районах, а й можуть посилити її, вважає він. Адже в чинній редакції закону йдеться про мораторій на рубки головного користування (тобто невиснажливу і заплановану заготівлю деревини) високо в горах, на схилах, де без дерев можливі селі або лавини), а поправки, додає він, уточнюють: мораторій поширюється лише на суцільну рубку. 

«Це інша правка Бондаренка-Івахіва, де у визначенні суцільної рубки визначено спершу, що суцільна рубка – це коли деревина вирубується за один прийом, вони дописали: «Крім останнього заходу поступової рубки». Це значить, що просто не одразу зрубали суцільну ділянку, а її суцільно зрубали за два заходи з інтервалом у пару років. І такі рубки теж будуть тепер дозволені в лісах вищих за 1100, де раніше їх не було», – пояснює Тєстов.

Екоінспекція проти тракторів

Крім того, зміни є і в частині використання техніки. Якщо чинна редакція передбачає заготівлю та вивезення деревини з Карпатських лісів «тільки з використанням колісних та гужових засобів, повітряно-трелювальних установок, а також з відновленням системи вузькоколійок», то нова версія вже звучить так: «переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля».

Цю незначну зміну формулювання екоактивіст розцінює як «зелене світло» для важкої техніки.

«Раніше діяла заборона на використання гусеничних тракторів. Тобто було написано, що дозволяється заготівля лісу тільки з використанням такого, такого і такого. А тепер, виходить, написано «переважно». Ну, якщо в законі написано «переважно», це значить, що можна використовувати все, це слово ні про що», – констатує він. 

Тєстов додає: в теорії таку заборону на певні види техніки може прописати в своїх нормативах Державне агентство лісових ресурсів.

Протягом останніх років Державна екологічна інспекція через суд домагалася заборони лісовим господарствам використовувати гусеничні трактори для заготівлі лісу.

Наприклад, такий позов інспекції до Рахівського лісового дослідного господарства Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив [6] у 2016 році. Петро Тєсов побоюється, що зі змінами законодавства інспекція вже не зможе використовувати закон проти порушників у судах.

Водночас саме Держлісагентство відзначило [7] ухвалення законопроєкту в другому читанні ще наприкінці жовтня. У цьому органі його назвали «вдосконаленням законодавства щодо заборони суцільних рубок».

«Змінами передбачено, що на стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволятимуться лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів. На пологих і спадистих схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводитимуться лише поступові і вибіркові рубки», – відзначають у Держлісагентстві.

Документ підтримало [8] також і Міністерство енергетики та захисту довкілля.

Серед тих, хто поділив занепокоєння екоактивістів – народний депутат 8-го скликання Остап Єднак, який висловив думку, що члени профільного комітету мали «добрі наміри», але потрапили під «згубний вплив «експертів-лісівників».

Розкритикували закон і в українській організації Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Керівник практики «Ліси Всесвітнього фонду природи WWF Україна» Aндрій Плига погоджується з аналізом «ЕПЛ». За його словами, зміна формулювань у законодавстві призводить до того, що всі рубки, які формально не підпадають під нове визначення «суцільних», фактично дозволені у високогірних та лавинонебезпечних районах Карпат.

«Поступова рубка – це та сама суцільна рубка, але яка проводиться у декілька етапів. Не одноразово вирубуються всі дерева на ділянці, а в два, в три прийоми. І третій прийом – по суті, це і є та сама суцільна рубка, але яка відбувається з запізненням, коли вже сформувався, умовно кажучи, молодий ліс… Це ніби вважається більш екологічно обґрунтованою рубкою, яка не несе такої великої шкоди для довкілля, як однотермінова суцільна рубка, але якщо попередня версія закону взагалі забороняла такі рубки, то ця версія дозволяє. Тобто казати, що цей закон забороняє рубки в Карпатах – це казати біле на чорне. Це абсолютно не так», – стверджує експерт.

Відтак навіть якщо громадськість намагатиметься контролювати діяльність лісових господарств у високогірних районах, рубка лісу матиме законне виправдання, тож робити це буде складніше, додає він.

«На будь-яке зауваження, звернення громадськості, науковців, що високогірний ліс не можна рубати в силу різних причин, завжди буде аргумент з боку лісгоспів «а закон нам дозволяє», тому це потребуватиме додаткових зусиль, щоб відстояти свою думку і змусити лісові господарства не робити рубки в цих лісах», – каже Плига.

«Всі правки є обґрунтованими» – Бондаренко

Співавтор правок Олег Бондаренко в коментарі Радіо Свобода заперечив, що зміни в законі дозволять збільшити вирубку лісів.

«Я вважаю, що ці побоювання не мають під собою підстав. Всі правки до цього законопроєкту є обґрунтованими. Я вважаю, що активісти дещо... дещо передчасними є їхні заяви. Думаю, що якщо ми будемо комплексно розглядати питання, то насправді ці питання не мають під собою жодних підстав. Всі питання, спрямовані на вдосконалення питань стосовно суцільних або санітарних вирубок у карпатських лісах, є обґрунтованими», – запевнив він.

Бондаренко, зокрема, не погодився з тим, що правки нібито дозволять використовувати важку техніку під час заготівлі лісу.

«Я сподіваюся, що саме Міністерство з питань енергетики та охорони довкілля буде встановлювати вимоги до цих вирубок і саме воно повинне встановити вимоги до цих вирубок щодо охорони довкілля», – сказав народний депутат.

Він додав, що найближчим часом очікує публікації наукового обґрунтування закону від «профільних інститутів», але не уточнив, про які саме установи йдеться.

Експерти наголошують, що запит на зміни в законодавстві про вирубку лісу існує давно. У 2018 році Фонд дикої природи (WWF) в Україні оприлюднив [9] низку рекомендацій до уряду, де закликав, зокрема, визначити поняття «незаконна рубка», відокремити господарські функції Держлісагентства від контрольних та запровадити відповідальність за використання гусеничних тракторів або трелювання лісу річками.

Держлісагентство, зі свого боку, запровадило [10] онлайн-інструменти для виявлення незаконно зрубаних дерев: наприклад, новорічних ялинок.

За даними Держстату, площі висаджених дерев у декілька разів поступаються площам вирублених. Однак Андрій Плига пояснює, що жодна статистика не враховує тих ділянок, які залишені для природного відновлення лісу.

«Вважається, що природнє лісовідновлення краще, тому що ліс виростає стійкішим до шкідників, хвороб, витривалішим, резистентнішим. Проте природнє лісовідновлення можливе далеко не всюди. І коли йдеться про ділянки лісів, які відновлені за рахунок висадки дерев, то ці площі не враховують ділянки лісів, які відновлені природнім шляхом. Вони не йдуть у статистиці про посадку лісу», – каже він.

Експерт WWF Україна звертає увагу на ще один важливий момент: молоді дерева за екологічною цінністю не дорівнюють старим, а карпатські праліси, які досі займаються значні площі, у разі втрати буде неможливо або складно відновити.

«Це старі ліси, які сформувалися без впливу людської діяльності. Вони або ніколи не рубалися, або, швидше за все, були незначні рубки в минулому, які сильно не вплинули на розвиток лісу. І коли такий ліс вирубується і на його місці саджається новий ліс, або ліс відновлюється природним шляхом, то молодий ліс за своєю цінністю не може й близько зрівнятися із цінністю того старого лісу, який був зрубаний… Низку втрачених, вирубаних лісів ми вже або не зможемо відновити в силу складності їхньої природної структури, або це буде дуже складно зробити», – міркує фахівець.

Втім, у законі про мораторій на рубку сталися й позитивні зміни: наприклад, Тєсов вказує на заборону вирубок у національних та регіональних парках. Раніше, за його словами, у господарських зонах таких закладів дозволяли рубку дерев у віці понад 101 рік.

«Наприклад, у Цуманській пущі [11], в національному парку, робили такі рубки головного користування по 200-річних дубах, і це була легальна діяльність, це не виходило заборонити. Наша організація і я теж розцінюємо це як дуже позитивний крок, що обмежить ці рубки в національних і регіональних парках головного користування», – зазначає аналітик.

Зміни в законі набудуть чинності на наступний день після їх оприлюднення в офіційних виданнях України.

«Аргумент» [12]

На цю тему:

• Зеленський підписав зміни до закону про карпатські ліси, який спрощує вирубку - активісти [13]
• Вирубка лісів шкодить екології у 6 разів більше, ніж вважалося раніше - The Guardian [14]