Чому російська культура вбиває?

Є явища, які існують незалежно від нашого ставлення до них. Проте саме наше ставлення їх об’єктивізує і це називають фактами.

Російська Федерація напала на Україну. Російська Федерація завдяки військової операції окупувала Крим [2]. Російські військові зранку 27 лютого 2014 року захопили Раду Міністрів та Верховну Раду АР Криму, а ввечері повідомили, що нібито депутати кримського парламенту щось там прийняли.

Офіцери російських спеціальних служб в цивільному одязі під камерами російських так званих медіа проводили "мітинги" перед українськими військовими частинам в лютому-березні 2014 року.

В цей час інші російські військові без знаків розрізнення, використовуючи цей живий щит, здійснювали штурм українських військових частин.

Сьогодні в східній частині нашої Держави українській Армії протистоять збройні формування, офіцерський склад яких це кадрові військові – офіцери збройних Сил РФ, а велика частина рядових – громадяни РФ.

Ці збройні формування повністю управляються з Москви, отримують звідти фінансове забезпечення та зброю. Випускники військових закладів РФ приїздять в цю частину Україну, щоб вбивати українських військових та цивільне населення. Це елемент навчального процесу – захист диплома.

Це факти.

Справа літака МН-17 теж факт використання воєнної зброї Московією.

Але більшу небезпеку сьогодні несе інша – не так помітна, але більш руйнівна зброя – російська культура: мова, наративи, звички, традиції тощо.

Порушувати домовленості – це звичка московитів. Брехати, дурити та красти в партнерів – це їх традиції. Руйнувати все навколо – основний зміст їх існування.

Де присутня Московія, там руїна та смерть: Абхазія, Придністров'я, Крим, Донецька та Луганська області України, Чечня (під час першої та другої воєн), Сирія.

Російська культура сьогодні це вірус, що знищує все навколо себе. Це один з основних інструментів війни, яку веде Москва проти всього світу.

Путін разом із своїми посіпаками, використовуючи брехню, підлість та підкуп прийняв рішення про вчинення акту збройної агресії проти України, реалізував його та продовжує здійснювати акт агресії проти нашої Держави. Це настільки очевидний для нас, українців, факт, що інакше як "HUILO [3]" його ніхто і не називає.

Російська культура, це коли лист [4] на підтримку Путіна у зв’язку з розпочатою ним війною проти України підписує більше п’ятисот видатних діячів культури РФ.

Вони не лише розуміють, що політика Путіна несе смерть, а й пишаються цим.

На питання видання "Газета.ру" щодо цього листа на підтримку політики Путіна проти України міністр культури РФ В. Мединський відповів:

"Ви недооцінюєте інформованість наших діячів культури та ступінь їх політичної компетентності. Вони прекрасно розуміють, за що саме висловлюються – і додав – Діячі культури – лідери суспільної думки, користуються значною моральною вагою, впливом.

Саме тому наші опоненти теж звертаються до них, щоб підкріпити свою позицію думкою авторитетної людини. І є такі моменти в історії країни, коли їх думка надзвичайно важлива. Чим гостріше політичний момент, тим ця потреба відчутніше. "Поет в Росії – більше, ніж поет".

Проте об’єктивна реальність знімає цей пафос міністра культури Російської Федерації.

При критичному погляді уважний глядач помічає, що сьогодні російські діячі культури не більше як їхня національна лялька Пєтрушка, ротом якої через її зад говорить рука Путіна.

Російська культура багатогранна.

З одного боку – Сурганова, Валєрія, Газманов, Білан та інші, які незаконно виступали в Криму з концертами. З іншого – телеведучий Кисельов, що виливає роками своїм глядачам потоки брехні, маніпуляції та пропаганди.

Це актор Порєченков, що в Донецькому аеропорту начепив шолом "PRESS" на голову та з крупнокаліберного кулемета стріляє в українців.

Це так звані вчені Державного музею Ермітаж та Російської Академії Наук, що проводять незаконні археологічні розкопки в Криму, під час яких вже повністю знищено більше ста пам’яток археології України.

Це ректор театрального училища імені Щукіна Князев, який на питання журналіста щодо окупованого Криму намагається зламати камеру.

Це хор Данилового монастиря, що під соусом православ’я співає в Криму та по всьому світу "дєнь пабєди", "вставай, страна агромная".

А ще є всілякі Тімоті, Кріги, Федуки, Фараони, що відпрацьовують ті самі меседжі Путіна на російських підлітків та молодь. Кожен з них працює на своєму фронті – хтось з майбутнім "гарматним м’ясом" Російської Федерації, а хтось з їх батьками.

Це все і є російська культура – симбіоз брехні, пафосу, дрібного шахрайства з православним російським шовінізмом.

Російська культура сьогодні не просто толерує вчинення на окупованих територіях воєнних злочинів та інших порушень прав і свобод людини, а прямо закликає до цього.

Російська культура створює ілюзорну, паралельну реальність із спотвореною системою цінностей, переконань і поглядів щодо міжнародно визнаних цінностей миру та сталого розвитку суспільства.

Її представники використовують низьку критичність та навіюваність російського суспільства, маніпулюють ним в інтересах Путіна та інших членів вищого політичного керівництва Російської Федерації.

Ротом кисельових, пореченкових та інших облич російською культури Путін просуває свій руйнівний наратив – говорить про відсутність акту агресії проти України, нав’язує російському суспільству хибне переконання про правомірність окупації та спроби анексії Кримського півострову.

Він розпалює соціальну міждержавну та міжнаціональну ворожнечу, розвиває і посилює конфлікт між Російською Федерацією та Україною, пробуджує низинні інстинкти у громадян Росії, нав'язує їм сформовані та вигідні йому помилкові переконання і стереотипи.

Російська культура для Путіна сьогодні є важливим способом поширення в суспільстві хибного світогляду, тверджень та фейків. А російські діячі культури – лише інструмент впливу на суспільну думку на свою користь.

Використовуючи моральну нестійкість російського суспільства, така "культура" пробуджує низинні інстинкти у своїх громадян.

Внаслідок цього громадяни Російської Федерації у складі збройних сил, інших військових підрозділів та збройних формувань, незаконно перебувають на території України. Здійснюють обстріли позицій Збройних Сил України, ледь не щодня вбивають українських військових та цивільних осіб, знищують майно нашої Держави, порушують територіальну цілісність, суверенітет, демократичний конституційний лад…

Фактами є і те, що за мінімальними оцінками Російська Федерація принесла в Україну більше 42 тисячі людських втрат.

Злочин агресії Російської Федерації проти України триває, люди гинуть, а російський колективний Пєтрушка продовжує просувати свій вірус – культуру, що вбиває.

І це теж факти.

Але, як ми і говорили, лише наше ставлення до фактів надає їм певного значення. Наша реакція на них формує наше майбутнє з новими подібними фактами, або без них.

Засудження злочинної політики Російської Федерації або потурання їй – вибирати нам. Але саме цей вибір визначає хто ми і чого насправді прагнемо.

Якщо ми дійсно хочемо припинити війну, жертви та смерть, ми мусимо нейтралізувати агентів держави-агресора, зупинити джерела брехні та маніпуляцій. Виключити саму їх можливість спотворювати реальну дійсність, припинити існування джерел пропаганди війни під виглядом культурного обміну.

—

Сергій Мокренюк, представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК), опубліковано у виданні Українська правда [5]

В тему: