Звернення Президента України Володимира Зеленського у День пам’яті жертв голодоморів знову викликало ряд питань, з приводу того, хто й навіщо пише йому такі недолугі промови.
В зверненні з нагоди вшанування жертв Голодомору Зеленський сказав:
"Як можна прагнути знищити цілий народ?
Чому?
І за що?
Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти".
Сотні досліджень написано на тему "чому і за що", сам концепт Голодомору як геноциду, умисного рукотворного голоду, дає відповідь на ці питання.
Ми якраз розуміємо чому і за що, конкретні мотиви: тому що існування українців як культурно і політично окремої нації становило загрозу існуванню тоталітарного сталінського режиму. Тому що українці в 1920-30-х мали інший цивілізаційний вибір, ніж визначений Сталіним для радянської імперії й чинили (часто збройний) опір його людожерським планам.
Відсутність відповіді на питання "чому і за що" - переводить Голодомор в розряд стихійного лиха, випадковості, року, знімає питання відповідальності з виконавців та ініціаторів геноциду. Коли є жертви, але немає виконавців - це вже просто голод, а не Голодомор. Коли виконавець невідомий або неназваний, неможливе покарання за злочин та його засудження.
Пам'ять про жертв Голодомору нерозривна з пам'яттю про його причини та виконавців. Тільки в такому разі можна гарантувати, що нічого подібного з нами більше ніколи не станеться.
"Ніколи знову" - це не висловлення надії на те, що трагедія не повториться, а маніфестація готовності всіма засобами їй запобігти.
—
Іван Козленко [2], опубліковано на сторінці автора у Фейсбук [3]
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/reportazh/foto-dnya
[2] https://www.facebook.com/ivan.kozlenko/posts/3873342579355965
[3] http://www.facebook.com/ivan.kozlenko/posts/3873342579355965