Олександр Тупицький, будучи суддею Конституційного суду, тричі відвідував Крим у 2016 та 2017 роках, тобто після після силового захоплення півострова.

Про це повідомляють журналісти програми «Схеми». Водночас сам Тупицький стверджує, що не відвідував окупований Крим.

За даними джерел «Схем» у прикордонній службі, Олександр Тупицький відвідував Крим після його окупації спершу у 2016 році: зокрема, 20 липня він перетнув український контрольний пункт в’їзду-виїзду «Чонгар» і залишив територію тим же шляхом майже через місяць, 28 серпня.  

Вдруге Тупицький відвідав півострів у 2017-му: заїхав через КПВВ «Чонгар» 7 квітня і повернувся на материкову частину 9 квітня.  

Згодом він відвідав Крим також 5 серпня 2017-го через «Чонгар» і залишив територію за два тижні – 22 серпня.  

На думку адвоката і колишнього члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, відвідування Криму після окупації без нагальної потреби є «порушенням етичних правил судді».

«Навіть була рекомендація відповідних судових органів і СБУ про те, що суддям не рекомендували їздити на ці території, тому що вони реально є носіями дуже важливої інформації. А якщо їх завербувати, то це є питання національної безпеки. Тому такі дії є ризикованими і, на моє переконання, неправомірними», – повідомив Маселко.

Адвокат також додав, що Громадська рада доброчесності (ГРД) неодноразово робила висновки, що відвідування окупованих територій чи Росії без крайньої необхідності є «порушенням правил доброчесності».

ГРД раніше публікувала негативні висновки стосовно окремих [2] суддів [3], які відвідували півострів. Зокрема, у раді звертали [4]увагу на те, що «судді, які відвідують, наприклад, окуповану території АР Крим, очевидно дотримуються там законів окупаційної влади та використовують окупаційну валюту. На думку Громадської ради доброчесності, така поведінка не є доброчесною. Це наша оцінка, і саме з точки зору незалежності. Такі судді ставлять під загрозу не лише свою особисту безпеку. Коли ми говоримо про суддів, які мають доступ до державної таємниці – вони ще ставлять під загрозу державну безпеку Україну».

Водночас Олександр Тупицький у коментарі «Схемам» повідомив, що не їздив до півострова: «В Криму Російською Федерацією порушена кримінальна справа. Якби я відвідував, напевно, були б проблеми».

При цьому раніше, під час брифінгу, Тупицький говорив, що нев’їзний до Криму лише з 2018 року – відколи потрапив під російські санкції.

Слідчі ДБР повідомили Тупицькому 28 грудня 2020 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень [5] проти правосуддя, передбачених частиною 2 статті 384, статті 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).

«Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить [6] про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Раніше «Схеми» також встановили [7], що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому 27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували [8] за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Президент Володимир Зеленський відсторонював Тупицького від посади судді КСУ, але терміни відсторонення закінчилися [9] наприкінці березня 2021-го. Зеленський також скасував указ про його призначення суддею КСУ, але скасування указу, відповідно до закону про КСУ, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.

«Аргумент» [10]