Проект про мрійників, які хотіли змінити світ – унікальна виставка «Бойчукізм. Проект «великого стилю» відкрили у Києві в «Мистецькому арсеналі». Серед представлених робіт є твори як самого Михайла Бойчука, так і його учнів-монументалістів. Тут зібрали понад 300 робіт митців.

Перші твори українських монументалістів з’явилися у 1919 році. Ними захоплювались і митці світового рівня, але донині збереглаcя незначна кількість їхніх творів.

​Розстріляний митець, який творив мистецьку моду

Художник Михайло Бойчук (1882– 1937)

Яскравий представник українського монументалізму Михайло Бойчук був харизматичною людиною, чиї роботи вирізнялися з-поміж інших особливим стилем.

Бойчук навчався у Відні, Мюнхені, закінчив Академію мистецтв, а згодом працював у Парижі. Пізніше був професором Київського художнього інституту.

Коли він створив власну мистецьку школу, то не тільки допомагав студентам у їхніх починаннях, а й допомагав із житлом. Під час навчання він наголошував на важливості індивідуалізму в роботах.

Своїм учням він показав велику власну колекцію художніх творів і техніку, якої в Радянському Союзі не знали.

Іван Падалка «Збирання помідорів», 1932 рік

Разом зі своїми учнями він хотів реформувати українське мистецтво. Звертався до історичної спадщини, яку в той час називали «куркульською», замість олії малював темперою, фарбою на основі яєчного жовтка.

В тему: Георгий Нарбут: «Я Московщину не люблю» [2]

Фахівці зазначають, що він мав взаємний вплив з іспанським муралістом Дієго Ріверою. Особливий погляд мав на мистецтво Ван Гога та модерністів. Його твори створювали тогочасну мистецьку моду. Їх можна назвати прообразами сучасних муралів.

Відвідувачі виставки «Бойчукізм. Проект «великого стилю»

​Розстріляли разом із талановитими учнями

В особовій справі Бойчука йдеться, що він ніколи не виступав проти влади, але був проти реалізму. Представники радянської влади вбачали у бойчукістах та їхній творчості загрозу режиму. На нього написали донос і арештували.

Михайла Бойчука звинуватили у буржуазному націоналізмі. Його розстріляли 13 липня 1937 року в Києві разом із талановитими учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром. Така ж доля спіткала більшість учнів Михайла Бойчука.

Практично всі картини Михайла Бойчука знищили. Залишились лише окремі твори, збережені у приватних колекціях. Велику частину його картин зберегла художниця Ярослава Музика. Після арешту за зв’язки з УПА [3], її чоловік замурував твори між стінами.

В тему: Архивы ЦРУ: как Красная армия искала схроны УПА [4]

Мозаїка «Святий Іоанн» – Іван Бойчук, 1910 рік

Із вцілілих фрагментів робіт бойчукістів українські митці зібрали експозицію, яка дозволяє скласти уявлення про український монументалізм.

Фотогалерея: «Бойчукізм. Проект «великого стилю» презентували у Києві

Про виклики роботи над проектом

Обговорення проекту почали наприкінці минулого року. Для команди під час роботи над проектом чи не найбільшим викликом було працювати з величезною кількістю музеїв, вищих навчальних закладів, приватних колекціонерів, архівів, галерей з багатьох міст України. Крім масиву творів, котрі потрібно було знайти, митцям, довелося опрацювати велику кількість робіт, які раніше ще не були досліджені.

В тему: Сьогодні, 27 жовтня, 80-ті роковини від початку розстрілів великих українців — «Розстріляного відродження» [5]

«Великим викликом було те, як показати монументальність бойчукізму, коли в нас збереглися лише невеликі твори», – розповідає директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта.

Виставок бойчукістів за всю історію було вкрай мало. Політична реабілітація цього мистецького напрямку, фактично, відбулася у 1967 році. Однак першу ретроспективну виставку «Бойчукісти. Бойчукізм» було організовано лише у 1991 році.

Іван Бойчук «Шевченківське свято», 1920

Поштовх для розвитку українського монументалізму

Теперішню виставку куратори проекту називають поштовхом для розвитку українського монументального мистецтва. Вона досліджує і показує еволюцію стилю впродовж майже 30 років.

«Ми не сподівались, що цей проект вдасться, тому що один з наших консультантів, коли я до нього звернулась, сказав: «Це не можливо, бо нема нічого». Виявилось, що є дуже багато. Закінчилось тим, що коли ми підійшли до монтажу експозиції, збудували конструкції, «Арсенал» видався замалим», – говорить кураторка виставки Ольга Мельник.

Одним із завдань проекту вона вбачає у зміщенні акценту зі слова «розстріляне» на «відродження» і називає його «великим вибухом», який вартий того, щоб про нього говорили з радістю, оптимізмом і пишалися тим, що в Україні є зразки мистецтва світового рівня.

В тему: Соловки. Уничтожение. Технология расстрелов. Полный список убийц (18+) [6]

«Бойчукізм реабілітації не потребує, як і не потребує його будь-який різновид мистецтва. Вся еволюція бойчукізму і вся його трагедія в цьому експозиційному комплексі», – зауважує Ольга Мельник.

Відвідувачам представили оригінал першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка з ілюстраціями художника Василя Седляра. Є на виставці і гончарний посуд, що створений за ескізами бойчукістів, і їхні мало відомі сценографічні роботи.

В тему: История «расстрелянного возрождения» для тех, кто не понимает декоммунизации [7]

Бойчукісти у цих формах зображали звичайну роботу селянина, робітника, крізь яку проглядає гармонія українського селянства.

В тему: Стена Памяти. Киев [8]

«Я думаю, що чимало українців, які відвідають виставку, відкриють тут себе. А наші закордонні глядачі подивляться, наскільки глибокий, наскільки талановитий український народ. Я дивовижним чином досліджую для себе психологію того, як, з одного боку, робота зображує, нібито, пролетаріат, а, насправді, глибину українського села, української ментальності», – відзначив міністр культури України Євген Нищук.

Виставка українських реформаторів мистецтва триватиме до 28 січня.

(Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED)

—

Антоніна Андрійчук,  опубліковано у на сайті Радіо Свобода [9]

---

В тему:

• Евгений Сверстюк и его константы [10]
• Юрий Шевелев: как изживали и как выжил украинский язык. Часть 5: от Постышева до Хрущева [11]
• Евгений Сверстюк — об агентуре в политике, фальшивых священниках и люстрации [12]
• Украинское общество глубже, сложнее и здоровее, чем проявления политической жизни — эксперты [13]