Дніпро вже не гуде, а стогне і вмирає

2.00

Нет

Чи є шанс у ріки-легенди відродитися, і що для цього потрібно робити?

Збулася мрія чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше. Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити будь-хто. Правда, в зв’язку з похолоданням краще відкласти це заняття до весни.

Куди подівся оспіваний класиками «широкий і могутній» Дніпро? Третій рік поспіль природоохоронні громадські організації стурбовані, тим, що відбувається з головною рікою країни проводять прес-конференцію … прямо посеред Дніпра по коліно у воді. Щоб запрошені на неї державні службовці з відомств, від яких залежить життя і здоров’я річки не на «картинці», а на власні очі побачили її стан.

Роки йдуть … Але до сих пір немає Державної Програми з розчищення столичної акваторії Дніпра. Тому Асоціація рибалок України, ГО «Стоп корупції», Водно-моторний Клуб «Видубицький», Асоціація човнярів Київщини, ГО «Видибай – захист водойм і берегів», Водно-моторний Клуб «Фенікс», Громадське об’єднання Фонд «Наша Либідь», ГО «Україна. Воля. Життя», скликали прес-конференцію «Пішки по Дніпру. Хто вбиває головну річку України?», на яку запросили представників Мінприроди, Агентства водного господарства України, Держекоінспекції, Агентства рибного господарства України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експертів Національної екологічної Ради України. Громадськість б’є на сполох через жахливий стан головної водної артерії України.

Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Вчені, чиновники і громадськість в центрі Києва на Дніпровській Набережній біля пам’ятника «Засновникам Києва», прямо навпроти утворених наносами «островів» розповіли про причини такого стану головної водної артерії України, а так само представили шляхи вирішення проблеми, і бачення цивілізованої господарської діяльності на Дніпрі.

Острів через 10 років

Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. До слова, нові острови вже визирають з води між мостами Метро і Патона. Однією з причин обміління річки є втрата нею власної течії. Так само це відбилося і на якості річкової води. Дніпро перегородили греблями для отримання електроенергії. Найбільша річка Європи втратила власний перебіг і не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками і сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти …

Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Береги хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови … Дніпро позбавляють можливості само очистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, змінюючи русло Дніпра. Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім …» Він вже не реве, а стогне. Дніпро, як річка вмирає! Дніпро – крім широкої водної гладі, яка надихала поета Тараса Шевченка і художника-передвижника Миколи Ге, а також інших художників, письменників і артистів, на твори, складається і з сотень річок що в нього вливаються. Вони як вени повинні своїми водами давати життя Дніпру. Не має сенсу лікувати головну аорту – Дніпро при цьому забувши про малі річки, що наповнюють його.

А ось з ними справді біда. Ні хто не займається ними. Вони міліють і зникають. У них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. По дренажних каналах вони потрапляють в малі річки, в яких пестициди і інша хімія випалюють все живе. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні … Хотіли як краще, а вийшло як завжди … Основну шкоду Дніпру в столиці і області наносять земснаряди. В принципі вони повинні розчищати фарватер річки від піщаних наносів і поглиблювати замулені озера, даючи їм друге життя. Але все залежить від того, в чиїх руках вони знаходяться – каже Олександр Чистяков – Сьогодні їх використовує бізнес в своїх суто особистих цілях.

Начебто робиться добра справа, поглиблюється річка. Ось тільки «розчищення» відбувається тільки там, де є пісочний ресурс. А після таких піратських робіт залишаються понівечені природа і річки. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж. Головну річку України перетворюють в піщаний кар’єр. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси, а виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. В результаті між мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки мілко, що вже з води визирає “новий” острів “. І він, на жаль, не самотній …

Зовсім недавно всі хто прибував до Києва залізницею, а так само мільйони людей які щодня проїжджають по Південному мосту, могли бачити, як працюють земснаряди. Було це ні десь на околиці, а в центрі столиці, з видом на Києво-Печерську Лавру. Земснаряди, земснаряди, а Дніпро маленький такий! .. Ще одних «пісочних браконьєрів», які вирішили, що Дніпро їх власність і можна з ним робити, що хочеш, зупинено! Протягом довгих двох років точилася вперта боротьба по зупинці найбільш великих “намивателей” піску в Київській акваторії.

Нарешті земснаряди заарештовані. Порушено кримінальну справу проти ПАТ “Мостобуд”, яке незаконно (за фіктивними документами) видобувало пісок – каже керівник громадської організації «Стоп корупції» Богдан Хмельницький – І це було не ховаючись, на очах мільйонів киян і гостей столиці які щодня проїжджають по Південному мосту. Відбувалось колосальне злодійство крадіжки піску з річки Дніпро. Обсяги видобутого піску вражають, тільки на складі компанії заарештовано понад ДВОХ МІЛЬЙОНІВ тонн піску.

Розмах видобутку дозволяв оплачувати природоохоронні та правоохоронні структури, щоб ті “закривали очі” на це цинічне свавілля. Але завдяки послідовній, часом титанічній праці громадськості ця схема зруйнована. У цьому найактивнішу участь взяли: ГО “Стоп Корупція”, ГО “Демократичний Контроль”, ГО “Стоп нелегал”, ГО “Народне правосуддя”, ВГО “Асоціація рибалок України” та багато інших громадські об’єднання. Земснаряди, що незаконно видобували пісок біля Південного моста в столиці зупинено!

Але хоч і зупинений незаконний гідронамив та заарештовані земснаряди, але слідство не поспішає ставити остаточну крапку в цієї гучної справі … Чиновники блокують об’єктивне розслідування цинічного злочину перед найбільшою річкою Європи. Вони всіма силами намагаються затягнути процес, то їм цього не вистачає, то того. На цей раз слідство спробували зупинити, аргументуючи, що необхідно провести експертизу, а це нібито, довгий процес, який може затягнутися на місяці. Все робиться для того, щоб не було накладено арешт на пескосклад – дати можливість “бізнесу” вивести і розпродати пісок зі складу, щоб у нього були достатні фінанси для судових та інших витрат – з гіркотою говорить Роман Бочкала ГО «Стоп корупції».

Громадські організації в черговий раз продемонстрували, що питання можна і потрібно вирішувати швидко. Вони залучили до цього процесу Науково-дослідний інститут судових експертиз, вивізши його на місце злочину. Для об’єктивності та прозорості процесу були запрошені представники ЗМІ. Все виявилося набагато простіше, ніж стверджували чиновники і хоч, і зі скрипом, але шестерінки розслідування закрутилися знову. Мала, але все ж перемога громадськості! Дуже хочеться вірити, що на цей раз дійсно справу доведуть до кінця і суд винесе справедливий вирок «пісочним ділкам»!

В тему: Украина уже страдает от острой нехватки воды — министр [2]

Скільки коштує пограбувати річку

За неофіційними даними, сьогодні земснаряд можна орендувати за 40-50 грн. з кубометра піску. Ще зовсім недавно близько півтора десятків земснарядів працювало в столичній дніпровської акваторії і на внутрішніх озерах Києва. Ще тридцять в Київській обл., а якщо додати до цього понад 20 незаконних піщаних кар’єрів, то загальна картина виглядає гнітюче. За рік розкрадається пісок на сотні мільйонів гривень. Поміряли і жахнулися …

Каскад Дніпровських водосховищ – це найбільші внутрішні водойми України. Свого часу – близько півстоліття тому – їх створили, прагнучі досягти значних результатів в кількох сферах: виробництві електроенергії, поліпшення умов судноплавства, зарегулюванні стоку, рибне господарство та ін.

– Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017году виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися – розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України – З року в рік у всіх відповідних публікаціях і навіть Правилах експлуатації дніпровських водосховищ поміщають однакові відомості. Так, уже півстоліття площа Київського водосховища подають величиною 922 км2. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що частина акваторії втрачена.

Супутникові знімки дають підставу вважати, що в даний час розміри Київського водосховища суттєво зменшилися. Їх детальний аналіз дозволив встановити, що фактична площа дніпровських водосховищ зараз стала набагато менше, ніж вважається. Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське – 823,7 км2, Канівське – 513,7, Кременчуцьке – 2090,1, Дніпродзержинське – 526,1, Дніпровське – 300,0, Каховське – 2131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді.

Віктор Вишневський з болем констатує:

- Проблеми Дніпра стають все більш помітними і не бачити їх неможливо. Цих проблем чимало і їх загалом можна поділити на дві групи.

До першої групи належать ті, що зумовлені природними чинниками. Зокрема уже третій рік поспіль на Дніпрі спостерігається аномальне маловоддя. За даними спостережень, які виконуються з кінця XIX ст., таке поєднання маловодних років жодного разу не спостерігалося. Водночас ці роки були теплішими за норму. Тому й не дивно, що масовим явищем стало “цвітіння” води. За умов слабкої течії посилилося і заростання.

Друга група чинників зумовлена діяльністю людини. Цю групу можна у свою чергу поділити на дві: проблеми успадковані та сучасні. Більшість успадкованих проблем зумовлена створенням каскаду водосховищ. Значною мірою це було пов’язано з перебуванням України у складі найбільшої країни світу СРСР. Тож затоплення кількох сотень квадратних кілометрів всерйоз не розглядалося. Ігнорувалися інтереси й тисяч тих, хто мусив залишити домівку. Спорудження великих водосховищ спричинило низку негативних явищ і процесів: абразію берегів, заростання мілководь, “цвітіння” води.

Проблемами, що пов’язані із сучасною людською діяльністю, належать забруднення води, засмічення берегів, варварське використання рибних ресурсів, видобуток річкового алювію, забудова прибережних смуг. Загалом піску на Дніпрі багато і це справді дуже цінний ресурс. Жоден будинок без піску, який складовою бетону, не зведеш. Цей пісок можна видобувати там, де він накопичується і заважає судноплавству, а можна там, де вигідніше. Нині, коли на багатьох човнах стоять ехолоти, легко переконатися, що русло Дніпра являє собою або мілини, або глибоченні ями. На жаль, ці ями часто розташовані поряд з гідротехнічними спорудами і являють для них загрозу. Кілька десятиліть тому безконтрольний видобуток піску в межах міста призвів до аварії Паркового мосту. На певний час видобуток заборонили. Тепер він зі ще більшим розмахом відбувається біля Південного мосту – об’єкта стратегічного значення.

Як видно, проблем у Дніпра багато, а помітних дій державної влади з їх розв’язання не видно. Найважливішу роль тут має відігравати Міністерство екології та природних ресурсів. Але друга складова в назві згаданого відомства є головною і на порядок більш значимою, ніж перша. Розпоряджатися ресурсами, видаючи дозволи, незрівнянно простіше, а головне вигідніше, ніж ловити правопорушників і притягати їх до відповідальності. Коли ж згадуєш судову систему, то взагалі руки у більшості опускаються. Тим менш боротися за поліпшення стану природи потрібно та життєве необхідно.

Водна директива

Крок за кроком виповнюється мрія міських чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше. З літака на Дніпро боляче дивитися: річка роздроблена і поділена мілинами на окремі фрагменти. Восени вода природним шляхом прибуває в усі річки України, проте з Дніпром цього не сталося. Зараз він повністю розділений на окремі рукава. Прибуттю води заважає кілька причин.

– Головна причина такої ситуації – це не клімат, а зневоднення річки через хижацьке водокористування. Підприємства безконтрольно забирають з нього воду, а замість скидають неочищені стоки. Держава замість того, щоб боротися з забрудненням річки збирає статистичну інформацію з цього питання – каже голова Національної екологічної Ради України Тетяна Тимочко.

В Дніпро в 2017 році було скинуто близько 3 млрд кубометрів стоків, з яких майже половина неочищених або недостатньо очищених вод. Є й інша причина руйнування Дніпра – хімічне забруднення. З одного боку, це речовини, які скидають підприємства, з іншого боку – побутовий сектор, адже більшість людей користується в господарстві миючими засобами що містять фосфати, які не тільки шкодять здоров’ю, але і служать добривом для водоростей, які в результаті посилено розмножуються і швидко відмирають, провокуючи падіння рівня кисню у водному середовищі. Це призводить до загибелі риби та до загнивання води.

Однак є ще одна обставина, яка повинна бути під жорстким контролем, – це масова забудова прибережної смуги, яка призводить до зарегульованості стоку і зупиняє перебіг, від чого річка міліє. До зміни гідрологічного режиму течії Дніпра сприяє і хаотична робота земснарядів у всьому басейні річки – продовжує Тетяна Тимочко. Істотно допомогти у вирішенні проблеми обміління річки може зміна українського водного законодавства. Якщо ми зараз не зробимо рішучих кроків і не імплементуємо рамкову Водну директиву, яку нам ще два роки тому треба було імплементувати згідно з Угодою про Асоціацію, ми не зможемо врятувати українські річки.

В тему: Смерть на водопое [3]

Так ти чий будеш Дніпро?

Проблема річки Дніпро з точки зору екології – це проблема не міського, не загальнодержавного, а міжнародного значення, і тому ми не можемо не враховувати Водну рамкову директиву 2000/60/ЄС Європейського парламенту (ВРД ЄС), базовим принципом якої є визнання району річкового басейну основною гідрографічною одиницею управління водними ресурсами, яка не може обмежуватись адміністративними чи державними кордонами.

- Саме ВРД ЄС наполягає на системності і плануванні водної політики, а також користування принципом – «забруднювач платить» – каже Заступник Генерального директора КП «Плесо» Борисова Олександра За таким принципом Аеропорт «Жуляни», який в наступному році буде підтверджувати статус міжнародного, повинен був відшкодувати державі мільйонні збитки за те, що очисні споруди не функціонують на його території в повному обсязі, і величезний обсяг нафтопродуктів потрапляє у річку Нивку, а потім через річку Ірпінь – до річки Дніпро. Наказ Мінприроди № 389 від 20 липня 2009 року «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», майже не працює на практиці.

- Колектори з приймання дощової каналізації практично всі побудовані без очисних споруд, а більшість існуючих очисних споруд має непрацюючу, застарілу систему – продовжує Борисова – Всі малі річки міста чи безпосередньо, чи через річки другого порядку, чи через колектори – у різний спосіб – несуть свої води до Дніпра. Жахливо уявляти те, що існує багато несанкціонованих врізок, створених суб’єктами господарювання, коли в дощову каналізацію вливається так звана чорна (тобто фекальна) каналізація.

Рішенням Київської міської ради № 67/4539 від 24.01.2008 були оголошені правила приймання поверхневого стоку, а Розпорядженням КМДА № 39 від 19.01.2009 – затверджені правила приймання поверхневого стоку в київську міську дощову каналізацію, де, до речі, КП «Плесо» визначено відповідальним за впровадження цих Правил. Але це розпорядження так і залишилось лозунгом за відсутністю відповідної бази для його реалізації, фінансування, і, за великим рахунком, єдиної політичної волі. На сьогодні, на жаль, Національна програма оздоровлення басейну Дріпра існує тільки на папері. Без системного планування, без створення чітко визначеної водної політики, без посилення контролю і підвищення планки штрафних санкцій за екологічні правопорушення, а саме за скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, без будівництва і модернізації очисних споруд, ми не врятуємо унікальну долину Дніпра і не налагодимо здорове життя і гідний відпочинок у столиці.

Пішки по Дніпру

А поки йдуть дебати з чиновниками Дніпро гине. У нього немає часу чекати… Незаперечним доказом цього служать кілька острівців, які знаходиться прямо в центрі столиці. У двохстах метрах від берега за спиною скульптури «Засновники Києва» в річці глибина півметра. Ця мілину заросла ліліями і водоростями. Уже сьогодні на «нову землю» можна припливти на човні з шезлонгом і позасмагати. Досить незвичайне відчуття, коли стоїш посеред Дніпра по коліно у воді. Якщо так піде і далі, то по Дніпру можна буде ходити пішки, а не плавати на човнах. За кілька років сюди нанесе ще більше піску, тут почнуть рости кущі, а з часом і дерева. Ось так і з’являються нові острови.

– Мілководдя тут вже в цьому місці не перший рік. Від правого берега практично до фарватеру тягнуться дамби, що повинні направляти потоки води, щоб ті не розмивали берег. Вони споруджені ще в 1974 році. Раніше між цими чотирма дамбами було досить глибоко, але зараз ситуація змінилася. У цьому місці течія гальмується, і опади осідають на дно. Тому ця акваторія потребує постійного контролю і розчищення. З кожним роком це місце міліє – розповідає глава Водно-моторного Клубу «Видубецький» Володимир Стріла – Чи може там утворитися справжній повноцінний острів? Звичайно.

Все залежить від того, скільки води пройде, скільки опадів в ній буде. Цього ніхто не зможе прорахувати. Але років через п’ять, вісім, якщо нічого не робити, то на цьому місці можуть з’явитися повноцінні острова. Якщо будуть сильні паводки, то цей процес може прискоритися, так як в паводок несе більше піску. Поява ще однієї мілині біля самого берега навпроти пам’ятника «Засновникам Києва» досить казусна, так як вона з’явилася через те, що молодята кидають пляшки шампанського в воду вже десятки років. Шар пляшок на дні досяг півтора метрів.

Штраф у 136 гривень нікого не лякає

Численні мілини в столичній акваторії утворилися тому, що останні два десятиліття до Дніпра відносяться погано, його проблемами взагалі ні хто не займається. Перевіряючих структур багато, але немає Єдиного господаря у річки. А, як відомо розмита колективна відповідальність, гірше безвідповідальності … З початку року Держекоінспекцією було проведено понад 40 ресурсних перевірок води і нараховано близько п’яти тисяч гривень адміністративних штрафів – в той час як збитки, завдані державі, становлять від трьох до чотирьох мільйонів гривень! Безумовно, підприємці не бояться таких перевірок, оскільки адмінштрафи для них дуже низькі: згідно з українським законодавством, порушникам загрожує штраф в розмірі до 136 грн., що не відлякує порушників. Штраф набагато менше, ніж оформлення всіх дозволів, будівництво очисних споруд тощо. Треба міняти методики, тому що дуже низькі з точки зору покарання штрафи не відчуваються суб’єктом підприємництва. Необхідно боротися з отруєнням наших річок дуже жорстко: збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.

З одного боку – намив піску і, як наслідок зменшення швидкості течії Дніпра, а з іншого – безкарність для тих, хто отруює річку і мінімальні штрафи призводять до того, що головна водна артерія України скоро може стати «мертвими водами» країни. А хто, як не човнярі бачать щодня, що відбувається з Дніпром?..

– З природою, а особливо з водними ресурсами потрібно бути дуже обережними. Біля заводу Ковальської земснаряди відбирали пісок, в результаті природа «затягувала» вириті ними на дні глибокі котловани за рахунок острова Великий. Його береги осипалися, що призвело до того, що площа острова зменшилася на 27% – говорить голова громадської організації «Видибай – захист водойм і берегів» Віктор Вальченко – Біля заповідного острова Козачий незаконний видобуток піску спровокував зсув ґрунту, почалося руйнування берегової лінії. Боляче було дивитися на дерева, що лежать корінням догори. При будівництві Дарницького мосту спочатку намили острів для опор, тим самим звузивши в цьому місці річку, що загрожує розливами і підтопленням приватного сектора Осокорків при паводках. Всі ці «експерименти» призводять до того, що змінюється природна рівновага, одним із прикладів цього є поява нових островів.

Через непродуману, а іноді злочинну господарську діяльность змінюється екосистема найдавнішої річки Європи, нашого Дніпра. Не треба забувати, що сьогодні оточуюче нас природне середовище дуже залежне від людини. І все господарські дії необхідно приймати при збалансованому шанобливому ставленні до неї. Недалеко від вищезазначених островів, праворуч за течією і ближче до мосту Метро, теж є зарослі ліліями і навіть очеретами мілководдя. З води стирчать корчі, принесені паводком. Громадські природоохоронні організації висували пропозиції щодо розчищення цих мілин на засіданні комісії з екополітики Київради. Але рішення не було прийнято. До таких речей необхідно підходити зважено. Потрібно почекати висновків вчених і тільки після цього приймати рішення.

Безсумнівним є той факт, що давно пора навести порядок у видачі дозволів на гідронамиви. Державні структури повинні розробити програму по відновленню Дніпра. Для цього чиновникам потрібно почати сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, а так само залучати до своїх рішень науку. Громадськість вважає, що для поліпшення ситуації потрібно обмежити викид неочищених стічних вод в річки, зупинити незаконний видобуток річкового піску, заборонити будівництво на землях водного фонду.

В тему: Жидкое золото. Почему вода скоро станет дороже нефти [4]

Хліб або екологія

– Якщо зголоднілий злодюжка вкраде на ринку пиріжок, то він отримає за це три роки в’язниці. А тут на очах у всіх, прямо посеред дня, ні від кого ні ховаючись з Дніпра крадуть мільйони тонн піску. І за всі роки Незалежності прецедентів, що кого-то за це засудили, на практиці немає … – констатує Олександр Чистяков. Останнім часом, багато в чому нахабство господарів земснарядів пояснюється забороною на перевірки комерційних структур, який діє більше двох років. Перевірки можна робити тільки з дозволу Кабміну. Також за розпорядженням уряду було серйозно урізано фінансування природоохоронних структур і значно скорочена чисельність їх працівників. Кабмін фактично наклав заборону на охорону навколишнього середовища і контроль над використанням природних ресурсів.

– Вибір Кабміну – «хліб або екологія» – в своїй основі невірний. Не хочеться жити, хоч і в «золотому» замку, але на березі мертвої отруєної річки. Не можна жертвувати повітрям, водою, лісами і річками заради якихось економічних послаблень для великого бізнесу. Це шлях в нікуди. Сьогодні вже видно, куди це може завести. Той вал порушень, який почався, якщо не зупинити призведе через тяжкі наслідки до прямої загрози Екологічної Безпеки країни! Навколишнє природне середовище – це наше Життя. Руйнуючи природу, ми пиляємо сук, на якому сидимо. А зірвавшись, розіб’ємося насмерть – каже Олександр Чистяков – Не можна піднімати економіку, одночасно руйнуючи, калічачи і вбиваючи природу! Для того, щоб додати пенсіонеру пенсію на 10 гривень, не варто забирати у нього право дихати чистим повітрям. Шматок хліба, видобутий таким чином, не піде про запас, так як рот буде закритий протигазом. У всьому світі існує збалансований, цивілізований підхід до розумного і шанобливого співіснування прогресу і природи. Ніде економічної стабільності не досягали за рахунок вбивства колиски життя – природи. Навпаки, всі держави максимум зусиль і уваги приділяють екологічному добробуту своїх країн, розуміючи, що від цього залежить здоров’я нації.

За роки Незалежності в країні зникло більше 10 тис. водойм. Безгосподарність і непрофесіоналізм у використанні водних ресурсів призводить до їх масового забруднення. Українські медики стверджують, що різке зростання числа захворювань людей останнім часом безпосередньо пов’язане з якістю питної води.

Водна країна

В Україні величезні водні простори, але в Європі наша країна вважається маловодною. В чому причина? Площа наших прісних водойм становить 1 100 400 га. В цілому налічується 73 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ і 400 тис. ставків. Начебто чимало. У той же час на карті Європи наша країна відзначена як маловодна, тому що наші водні ресурси через забруднення не придатні до забору з них питної води.

Згідно із законодавством, штрафи і суми збитку за порушення природоохоронного законодавства є несуттєвими для порушників. Без істотного підвищення розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства не змінити ситуацію і не врятувати навколишнє середовище. Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах розкрадає річку.

Від козацьких чайок до круїзних теплоходів

Зовсім недавно річка Дніпро була судноплавна. Але останнім часом великотоннажні судна вже давно забули шлях до Києва. Відразу після розвалу СРСР Україна володіла одним з найпотужніших річкових флотів серед усіх республік. Згідно з даними Держстату в 1991 році річковим транспортом перевезли близько 60,17 млн т вантажів і 18,29 млн пасажирів. Сьогодні ці показники настільки малі, що й казати про них нічого… Тут навіть українські аграрії не в допомогу. У заяві найбільшого аграрного холдингу «Нібулон» про зростання річкових вантажоперевезень йдеться в першу чергу про південь і центр України. Компанія вже провела днопоглиблювальні роботи на Південному Бузі та будує новий перевантажувальний термінал на березі Дніпра в селі Вітове Черкаської області. При цьому, зерно звідти піде на південь, для того, щоб потім відправиться до покупців по морю.

– Проект передбачає будівництво 24 барж змішаного (річка-море) плавання загальним дедвейтом 108 тис. т (перше судно вже спущене на воду), а також будівництво і покупку 14 морських і річкових буксирів, – зазначає прес служба компанії. Примітне, що коли було розвинене судноплавство в північній частині українського Дніпра, в той же Київ везли різні товари, і серед основних – гравій та пісок. Тепер останній нелегально видобувають в області, а значить, потреба у великих річкових поставках відпала. Тому й міліє, замулюється Дніпро.

ЄБРР і ЄІБ мають намір інвестувати до € 50 млн на розвиток річки Дніпро

– Нещодавно відбулося обговорення “Дніпро в європейському фарватері” організоване за підтримки посольства Королівства Нідерландів та Мінінфраструктури України. На ньому були обговорені варіанти розвитку річки як транспортної артерії – розповідає народний депутат Андрій Вадатурський, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, глава міжфракційного депутатського об’єднання “За розвиток річок України” – найбільша річка України зможе досягти міжнародних стандартів навігації за підтримки політики сусідства ЄС і реалізації Угоди про асоціацію. Розвиток сільськогосподарської сфери ставить нові виклики перед українською транспортною і логістичної мережею. Україна має унікальний ресурс, використання якого може дозволити Україні стати стратегічною частиною європейської економіки.

– Крім розвантаження автомобільних доріг і залізниці, розвиток внутрішнього водного транспорту сприятиме екологізації перевезень шляхом зменшення шкідливих викидів автомобільним транспортом – продовжує Андрій Вадатурський. Для визначення перспектив транспортного розвитку річки Дніпро Міністерство інфраструктури і Посольство Нідерландів почали реалізацію “Ініціативи розвитку Дніпра” у вересні 2016 року після того як Інженерний корпус армії США провів дослідження шлюзів. ЄІБ, ЄБРР та делегація ЄС приєдналися до цієї ініціативи, здійснивши попередні дослідження щодо можливостей залучення інвестицій. Також підтримка надається з боку Світового банку.

На думку ряду експертів, річка є невід’ємною частиною мультимодульної транспортної мережі України. Щоб підтримувати агробізнес і сприяти економічному зростанню, необхідно вдосконалити інфраструктуру і логістику. Річка дає можливість транспортувати вантажі дешево і екологічно безпечно. Визначивши чіткі правила, Україна може створити ринкові умови на річці, що призведе до вдосконалення її інфраструктури. Але це означає, що Україні спочатку потрібно інвестувати в саму річку, розчистивши її. І не тільки її фарватер, а прибрати всі мілини, що заважають повноцінному життю Дніпра.

А на сьогодні величезний водний транспортний ресурс втрачений: скоротили всі наукові організації, які планували і розробляли проекти водних перевезень, розпроданий або порізаний на металобрухт річковий флот, крім невеликої кількості вцілілих «водних трамвайчиків». Тому, щоб здійснити Програму з відродження судноплавства на Дніпрі, необхідно виконати титанічну роботу. Згодом Дніпро може стати частиною Транс’європейської транспортної системи E40 – Рейн-Дунай-Чорне море, А7 - Дніпро-Прип’ять, Балтійське море. Цю ідею підтримує Європейська комісія.

Зерна від плевел

– Так само не потрібно забувати, що Каскад Дніпровських водосховищ – це великий рибогосподарський комплекс – говорить Олексій Черненко з Держрибагентства – На наш стіл промисловий вилов у внутрішніх водоймах дає більш 18 000 тонн риби. Забудова прибережної території, знищення природних нерестовищ, забруднення води – все це дуже сильно позначається на рибопродуктивності наших водойм. Не треба забувати, що вода – це рідне середовище для риби. У нездоровому середовищу не може вирости здорова риба. Вкрай необхідно, щоб ми не втратили рибогосподарські можливості наших великих водних просторів, почати ставитися до них дбайливо. Цвіте, міліє, заростає і гниє. Дніпро вже навіть не хворіє, він – вмирає, кажуть екологи. Щодня зростає рівень його забруднення. Річка втрачає здатність самоочищатися.

В тему: 60% рыбы в стране вылавливается без уплаты налогов и распространяется через легальные сети [5]

Що може врятувати найбільшу річку України?

Чи є шанс у Дніпра відродитися, і що для цього потрібно робити? Досвід Європи показує, що і забруднені річки здатні ожити, якщо за них взятися. Що ж потрібно зробити, щоб українці остаточно не втратили рибу і питну воду?

З одного боку – намив піску, а з іншого – безкарність для тих, хто отруює річку і мінімальні штрафи призводять до того, що головна водна артерія України скоро може стати «мертвими водами» країни.

Однак не хочеться закінчувати статтю на трагічній ноті. Люди багато можуть, якщо захочуть. Громадськість ініціює створення робочої групи зі створення Програми порятунку Дніпра і щодо цивілізованої господарської діяльності на головній річці країни. Дана прес конференція правдиво показала, в якому стані сьогодні перебуває Дніпро. Що важливо, громадські активісти не тільки констатують плачевний стан головної річки України, а й дають чіткі експертні рекомендації, як припинити варварське ставлення, яке межує зі злочином по відношенню до Дніпра, і почати відроджувати його колишню велич …

Ми - частина ЦІЛОГО

– Для того щоб зрозуміти всю гостроту проблеми, необхідно для себе з’ясувати, що все в цьому світі взаємопов’язано. І калюжа після дощу, і сільський ставок, і річка за вікном – це все частина світового океану! Всі надводні і підземні води – це єдине ціле! І спускаючи ставок, для того, щоб по-злодійськи вибрати з нього всю рибу, а потім, кидаючи водойму напризволяще – ви вбиваєте частинку Світового Океану – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Для чого це все говориться? Ми просто злочинно розпоряджаємося нашими природними багатствами. Україні давно вже потрібно було розробити НОВУ водну політику! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива. У той же час не покидає віра, що розум і щира любов до свого краю переможуть жадібність чиновників які намагаються нажитися на нашому здоров’ї, а воно безпосередньо залежить від майбутнього вітчизняних водойм. І настане час, коли прийде в кожен дім чиста, кришталева, здорова, жива вода!

А бувало

… «… Рідкісний птах долетить до середини Дніпра! Пишний! йому немає рівної річки в світі … Коли ж підуть горами по небу сині хмари, чорний ліс хитається до кореня, дуби тріщать і блискавка, зламуючись поміж хмарами, враз осяє цілий світ – страшний тоді Дніпро! Водяні горби гримлять, б’ючись об гори, і з блиском і стогоном відбігають назад, і плачуть, і голосять вдалині … Хто з козаків насмілився гуляти в човні в той час, коли розгнівався старий Дніпро? Видно, йому не відомо, що він ковтає, як мух, людей … »

—

Джерело: in-kyiv.com.ua [6]

В тему: