Найрозшукувана людина у світі Ян Марсалек ховається в Росії

1.00

Нет

Можна з упевненістю припустити, що Ян Марсалек на даний момент є одним з найбільш розшукуваних людей на землі. Розслідування Bellingcat.

Компанія, якою він керував, німецька Wirecard, минулого місяця розвалився після того, як аудитори звернули увагу на “діру” у майже 2 мільярди євро в її балансі. “Дірка” була результатом визнання, що грошові кошти такої самої суми - яка, як вважалося, була на банківських рахунках компанії у Східній Азії - процесінговому хабі Wirecard - їх насправді не було. 40-річний громадянин Австрії Ян Марсалек, керівник відділу Wirecard з 2010 року, керував азіатськими операціями компанії.

На цю тему: Российский шпион и торговец оружием Виктор Бут строил в Латинской Америке... коммунизм [2]

18 червня 2020 року керівників компанії, включаючи Яна Марсалека, було звільнено. Він сказав своїм колегам, що їде на Філіппіни, щоб знайти зниклі мільярди і довести свою невинність. Пізніше того ж дня він також пропав безвісти. Хоча бронювання авіакомпаній та імміграційні записи показали, що він 23 червня прибув до Маніли та поїхав до Китаю, розслідування властей Філіппін встановило, що поїздка була фіктивною, а імміграційні записи були підроблені [3] від його імені. Відтоді Яна Марсалека розшукують німецькі та австрійські власті за звинуваченням у шахрайстві та розкраданні.

Bellingcat у співпраці зі своїми слідчими партнерами Der Spiegel та "Інсайдер" тепер встановили місце, до якого Марсалек потрапив лише за кілька годин після його звільнення - столицю Білорусі, Мінськ. Крім того, російські дані про імміграцію та дані, що зберігаються у ФСБ Росії, свідчать про те, що російська служба безпеки мала багаторічний інтерес до Марсалека, який використовував низку різних паспортів, у тому числі дипломатичний паспорт третьої країни - для відвідування Росії десятки разів за останні 15 років. Мінімум один раз - в 2017 році - російські спецслужби, швидше за все, мали тривалу взаємодію з Марсалеком в Москві.

Що відомо досі:

25 червня 2020 року гігантський технологічний гігант Німеччини, Wirecard, подав заяву про банкрутство, після того, як у його балансах було виявлено дірку [4] в 2 мільярди доларів [4]. Відкриття призвело до арешту та звинувачення генерального директора доктора Маркуса Брауна за звинуваченням у помилковому обліку та маніпуляціях на ринку. Падіння Wirecard відбулося після розслідувальної серії в The Financial Times [5], яка ставила під сумнів вражаючий підйом компанії та вказує на порушення бухгалтерського обліку та бізнесу в азіатських операціях. Другого керівника Wirecard, директора з технічної допомоги Яна Марсалека - відповідального за присутність компанії в Азії - ніде не було знайдено. На його арешт видано міжнародний ордер, але, як повідомляло FT [6], причини уникнення арешту можуть вийти далеко за рамки бухгалтерського скандалу.
Ян Марсалек зараз є особою, яка цікавить три західні спецслужби [6], через підозру у зв’язках з російською російською розвідкою.
З 2015 року він втілював проекти в Лівії, в тому числі інвестував у цементну компанію «Лівія», та співпрацював з російськими радниками та європейськими чиновниками для обговорення планів «гуманітарної реконструкції в Лівії» - насправді допомагав втілювати плани по створенню приватних військових компаній [7] для захисту комерційних інтересив в країні, яка веде війну. Радником Марсалека в лівійській ініціативі був росіянин Андрій Чупригін - російський експерт з арабського світу, якого західні спецслужби вважають колишнім старшим офіцером ГРУ, що підтримує тісні зв'язки з розвідувальною спільнотою.
Марсалек співпрацював з Австрійсько-російським товариством дружби. Організація отримала секретні документи від Марсалека, вирогідно, отриманих з міністерства внутрішніх справ Австрії і головної австрійської спецслужби - (BVT). Він також передав секретну інформацію [8] ультраправій Австрійській партії свободи.
У 2017 році Ян Марсалек також похвалився на приватній зустрічі про поїздку, яку він здійснив до руїн Пальміри, в Сирії, як гість російських військових незабаром після того, як ця територія вула відвойована у ІГІЛ. У 2018 році він також розголосив діловим партнерам у Лондоні чотири високочутливі класифіковані доповіді Організації із заборони хімічної зброї після отруєння Скрипалів у Солсбері. Він також стверджував, що має повну формулу військової отрути “Новічок”, яку ГРУ використовувала у справі "Скрипалів".

До Росії з любов'ю

Відповідно до даних про імміграцію, переглянутих Bellingcat, Марсалек був частим відвідувачем Росії, за останні 10 років було понад 60 поїздок в цю країну. Його досьє про імміграцію налічує 597 сторінок, що набагато більше, ніж будь-який довідник про іноземців, з яким ми стикалися за п’ять років розслідувань.

Його початкова поїздка була ще в 2004 році, але після шестирічного перериву він відновив відвідування країни в 2010 році, коли увійшов до правління Wirecard. Його поїздки прискорилися в 2014 році, коли він їздив до Москви 10 разів, зазвичай вилітаючи та виїжджаючи протягом дня. Наступного року він подорожував 7 разів, знову затримавшись менше ніж 24 години в Москві, за винятком однотижневого візиту в лютому 2015 року до Казані, столиці Республіки Татарстан.

У 2016 році поїздки Марсалека до Росії зросли, в цілому 16 рейсів. На відміну від попередніх років, коли він використовував комерційні рейси, у 2016 році і пізніше він літаів за допомогою чартерних бізнес-літаків. Місця призначення також різноманітні; з рейсами безпосередньо з різних столиць Європи та Азії до Петербурга, Нижнього Новгорода і, знову ж таки, Казані. Його найдовша подорож у 2016 році тривала 3 дні, найкоротшою була денна поїздка.

Одна особлива поїздка виділяється своєю незвичайністю: 29 вересня 2016 року Марсалек прилетів з Мюнхена до Москви о 1:55 ранку, того ж самого ранку вирушив до Афін о 7:58. Наступного дня він повернувся з Греції - цього разу до Петербурга, де пробув лише 5,5 годин, перш ніж вилетіти назад до Греції - але цього разу на острів відпочинок Санторіні.

Що б не привозив Марсалек до Росії у 2015 та 2016 роках, але, мабуть, його наздогнали у 2017 році. Після 4 поїздок на початку року - як зазвичай, не довше дня чи двох - топ-менеджер Wirecard повернувся з Мюнхена до Москви 9 вересеня 2017 року, але повернувся до Німеччини лише через тиждень. Насправді йому не дозволяли виїжджати навіть при спробі: імміграційні записи свідчать, що вранці 15 вересня о 8:05 його спроба виїхати з країни, використовуючи приватний бізнес-джет, була припинена прикордонною службою ФСБ. Незрозуміло, що спричинило затримання, але, здається, його спочатку заброньований реактивний літак повинен був бути відпущений без Марсалека.

О 17:35 того дня Марсалек все-таки покинув Росію, використовуючи інший приватний літак. Це був останній раз, коли босс Wirecard відвідав Росію. Або, принаймні, востаннє, використовуючи свій австрійський паспорт.

Людина з багатьма обличчями та паспортами

Російське імміграційне досьє Яна Марсалека - це найнезвичніше, що ми розглянули, і не просто через те, що воно містить сотні сторінок. Воно також містить незвичайний масив різних паспортів - усі прив’язані до однієї людини та до його візитів до Росії.

Марсалек їздив до Росії за 6 різними австрійськими паспортами - це незвично, якщо навіть якщо врахувати перебіг часу та факт, що Австрія дозволяє володіти кількома паспортами, забороняючи подвійне громадянство. Однак, крім паспортів рідної країни, він, схоже, літав і з іншими посвідчення особи. Зокрема, всі його поїздки за цими іншими документами були виведені з бази даних про перетин кордону - що відрізняється від бази даних міграційних досьє.

Три фотографії паспорта з австрійських паспортів Марсалека

Наприклад, файл міграції Марсалека містить посилання на додаткові 3 паспорти, видані на його ім’я неназваною країною, номери яких не містяться в базі даних про перетин кордону. Номери також не відповідають австрійським умовам нумерації паспортів (вони містять лише номери, тоді як австрійські номери паспортів починаються з літери).

Ще загадковішим є його використання дипломатичного паспорта, який знову видав неназваний штат. Цей дипломатичний паспорт - з номером DA0000051 - у міграційному файлі описується як "дипломатичний паспорт, виданий не громадянину". Мало країн - і жодна європейська держава - не видають дипломатичні паспорти не громадянам. У небагатьох країнах, де це застосовується, такі паспорти можуть бути законно видані почесним консулам цієї країни, або вони можуть бути незаконно продані. Нумерація цього конкретного паспорта також передбачає порівняно невеликий пул дипломатів.

Зокрема, у чаті в обміні з колишнім колегою через кілька днів після його зникнення, як повідомляв Handelsblatt [9], Марсалек зробив непрозору згадку про те, що є, можливо, почесним консулом. Повідомлялося, що він похвалився тим, що мав "паспорти різних країн".

Одне тверде підтвердження того, що дані про перетин кордону для Марсалека далеко не повні, походить, зокрема, від посилань у міграційній справі на дипломатичний паспорт. Дата видачі цього паспорта вказана як 20.12.2018, термін дії - п'ять років. Ця дата початку після будь-якої з поїздок, зазначених у прикордонному реєстрі.

Особа, яка цікавить ФСБ

Третя база даних, з якою ми консультувались, показує сліди особливого інтересу головної російської спецслужби, ФСБ, проявленого до Яна Марсалека. Це внутрішня база даних ФСБ, яка використовується для відстеження осіб, які цікавлять, насамперед для цілей правоохоронних органів. Вона містить основні дані, такі як право власності на автомобіль, житлові адреси, номери паспортів та дані про поїздку.

Зазвичай будь-який іноземець, який подорожує Росією, опиняється в цій базі даних, але просто з переліком поїздок до Росії - включаючи походження та місце призначення, часи прильоту/вильоту, номери рейсів та паспорта. У випадку Марсалека ці дані розширюються, включаючи ряд рейсів, які не мають стосунку до Росії. Насправді, починаючи з 2015 року, ФСБ, очевидно, відслідковувало та збирає в базі даних всі міжнародні поїздки Яна Марсалека (за вирахуванням його поїздок до ЄС, які, ймовірно, були або недосяжні до ФСБ, або їх було занадто багато, щоб їх відслідковувати).

Моніторинг поїздок включав часті рейси до Сінгапуру (одна з азійських штаб-квартир Wirecard була у цьому місті-штаті), Стамбул (можливо, як транзитний вузол) та Дубай - ще один центр бізнес-операцій для Wirecard.

Відомі міжнародні поїздки Яна Марсалека, зібрані з ФСБ та баз даних про перетин кордону

Мотивація інтересу ФСБ до подорожей Марсалека є незрозумілою. Почалося це в 2015 році, коли його поїздки до Росії прискорилися. Це може говорити про те, що тоді почалися робочі стосунки - і за ним стежили; або що його відслідковували як потенційного рекрута. В останньому сценарії його очевидне затримання в московському аеропорту у вересні 2017 року може стати переломним моментом, під час якого його, можливо, шантажували через компрометуючі матеріали чи стимулювали до співпраці. Третім поясненням моніторингу може бути попередня співпраця між ним та конкуруючою організацією - такою, як ГРУ [10] - міжнародна діяльність якої, можливо, була цікава ФСБ.

Якою б не була мотивація, очевидно, що для ФСБ [11] Марсалек був більш ніж звичайним діловим та випадковим відвідувачем. Раніше ми бачили глобальний моніторинг іноземців у цій базі даних лише в одному іншому випадку - фінансовому забезпеченні фінансового референдуму у Великобританії щодо референдуму про Brexit 2016 року.

Примітно, що ФСБ припинила відслідковувати рух Марсалека наприкінці 2018 року.

«Білорусь - легко кохати»

18 червня 2020 року Ян Марсалек з’ясував, що його «надзвичайно відсторонили [12] від правління Wirecard до 30 червня 2020 року». Через чотири дні він буде безповоротньо звільнений та названий офіційним підозрюваним із ордером [3] на арешт [3] німецької федеральної поліції.

Однак Марсалек не дочекався арешту. Дізнавшись про його звільнення, він зник з обличчя землі, залишивши низку помилкових відводів і підказок щодо того, де може він ховатися. Він купив квитки на літак і змусив когось на Філіппінах підробити імміграційні записи, щоб ввести в оману слідчих, що він нібито перебуває в Азії. У різних чатах після зникнення з друзями та колишніми колегами він натякав на те, що перебуває в східноазіатському часовому поясі або що він попиває коктейлі на сонячному острові. Однак саме одна відповідь на несподіване запитання призвела нас до його фактичного місця призначення - і до його ймовірного місця проживання сьогодні. У чаті з колишнім колегою, про який повідомляв Handelsblatt, його співчутливо запитали, чи перебуває він у «політично стабільному середовищі». Марсалек засміявся з цього питання, сказавши: "Не хвилюйтесь, ті самі люди були при владі останні 25 років".

Дуже мало юрисдикцій у всьому світі може похвалитися таким ступенем стабільності. (Росія не одна з них, оскільки Володимир Путін [13] прийшов до влади в 2000 році, тобто на 5 років менше його опису). І хоча багато хто кинувся шукати його сліди в Африці, Латинській Америці чи азіатських режимах з довголіттям, ми згадали про бастіон стабільності, що набагато ближче до дому Яна Марсалека. У Білорусі - всього за годину польоту від Німеччини - той самий президент Олександр Лукашенко [14] перебував при владі протягом останніх 25 років (адже за 2 дні виповнилося 26 років [15]).

Озброївшись цією гіпотезою, ми розглянули записи про перетин кордону для Білорусі (технічно Білорусь та Росія мають спільний зовнішній кордон, подаючи записи в об’єднану базу даних). Ми знайшли один запис про Яна Марсалека: він був зареєстрований як той, хто в'їхав до Білорусі приватним літаком в перші хвилини 19 червня 2020 року. За даними прикордонних записів, він ніколи не виїжджав з країни після цього.

Цей конкретний прикордонний запис не вказує номер польоту та походження літака, що прибуває. Він просто зазначає "прибуття на приватному літаку одноразового використання". Це не дало нам сумніву щодо того, як і через яку країну Марсалек зміг би висадитися в Білорусі.

Щоб дізнатися це, ми перевірили кілька баз даних про прибуття та виїзд комерційних аеропортів, включаючи FlighRadar, Flighstats та FlightAware. В одній із баз даних були перелічені всі літаки - комерційні та приватні/чартерні - які прибули до аеропорту Мінськ у червні місяці. 18 червня 2020 року приземлився лише один приватний літак: о 19:10 за місцевим часом. Цей літак - його особа була заблокована на прохання оператора - прибув із столиці Естонії Таллінна. Через дві години після приземлення в Мінську - і, можна припустити, проходження прикордонних процедур - таємничий пасажир полетів до білоруського міста Вітебськ.

Використовуючи функцію повторного відтворення у FlightRadar, ми змогли простежити рейс, який прибув того вечора з Талліну, і встановили, що літак з такими ж характеристиками - приватний реактивний реактивний літак Embraer 650 Legacy - прибув до Таллінна - з австрійського міста Клагенфурт - о 16:19 за місцевим часом. Самолет вийшов із Клагенфурта о 13:16.

Якщо б він не застосував вертоліт, Марсалек, швидше за все, не зміг би вчасно доїхати до Клагенфурта для вильоту зі свого офісу в Ашхаймі, містечку поблизу Мюнхена, куди він вранці з'явився, щоб відвідати збори акціонерів і дізнатися, що він відстороняється.

Залежно від того, коли він покинув свій кабінет, він міг би здійснити рейс з Мюнхена через Франкфурт до Таллінна. Через півгодини після того, як Embraer вилетів до Балтії, рейс Lufthansa LH882 вилетів з Франкфурта в Таллінн. Він приземлився о 16:55, через 25 хвилин після приземлення приватного літака.

Менш ніж за 15 хвилин після приземлення LH882 приватний літак знову злетів із Таллінна, цього разу в напрямку Мінська. Поки у нас немає списку пасажирів LH882, але правдоподібно, що Марсалек прилетів цим рейсом, і, можливо, після приїзду його могли перевезти до приватного літака, що чекає.

Рейс Embraer з Клагенфурта в Таллін - зліворуч. Праворуч - рейс з Талліна до Мінська.

Однак, щоб це з'єднання стало можливим, Марсалек повинен був би покинути свій кабінет не пізніше 10:15, щоб встигнути до аеропорту в Мюнхені. Альтернативними способами встановити встигнути на рейс у Талліні були б інший приватний літак на Таллін і перехід на Embraer там, або використання зовсім іншого літака, який був якимось чином невидимий для комерційних агрегаторів даних аеропорту.

Ми визначили компанію, яка керує літаком Embraer - віденська лізингова компанія для чартерних літаків. Ми зв’язалися за номером телефону, який залишився контактним пунктом для цього конкретного літака, і людина, яка розмовляла англійською мовою зі східноєвропейським акцентом, сказала нам, що не знає містера Марсалека, і порадила нам звернутися до відділу продажу компанії для подальших питань.

На цю тему: РФ хочет обменять заложника Уилана на торговца оружием Бута и наркоторговца Ярошенко [16]

Зважаючи на те, що дані про імміграцію Яна Марсалека на Філіппіни були сфабриковані, було б законним питанням, чи існує ризик, що дані про перетин кордону з Білорусі та Росії також можуть бути підроблені, щоб створити подальший помилковий слід. Незважаючи на те, що це технічно можливо, ФСБ має повний контроль над російською прикордонною службою, а отже, над централізованою російсько-білоруською базою кордонів. Тому будь-яке маніпулювання даними повинно здійснюватися за бажанням або принаймні за згодою ФСБ. Якби це сталося, це вказувало б на пряму співпрацю Яна Марсалека з ФСБ - що, як не дивно, може бути ще більш цікавою історією, ніж потрапляння Марсалека до Білорусі.

—

Крісто Грозев, , опубліковано у виданнях Bellingcat та The Insider [17]

На цю тему: