...Вихід з політичної кризи ніхто не хоче знаходити. Політики намагаються вирішувати свої корпоративні інтереси, спекулюючи на інтересах громадян. Яким бачиться вихід з політичної кризи і стабілізація суспільного ладу в Україні?

Альберт Ейнштейн казав, що “Серйозні проблеми не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми їх створили”. На жаль, рівень мислення залишився колишнім, тому в Україні навряд чи скоро буде знайдено вихід з політичної кризи.

Аналіз стану справ в Україні свідчить про те, що вихід з політичної кризи ніхто не хоче знаходити. Політики намагаються вирішувати свої корпоративні інтереси, спекулюючи на інтересах громадян. Тому має сенс розглянути три основні видимі причини політичної кризи. А саме:

1. Інститут Президента України.

Інститут Президента поляризує суспільство на дві частини. А враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, хто б не був Президентом, ліквідувати поляризацію суспільства не вдасться. Не дозволять.

2. Інститут Верховної Ради України.

Обставини ті ж.

3. Громадянське суспільство України.

Якщо громадянин не є членом якого-небудь альянсу (політична партія, союз, блок, співдружність, співтовариство, кооперація і т.д., і т.п.), то при захисті своїх зневажених прав і свобод розраховувати він може тільки на свої сили. Проте можливості пересічного громадянина в Україні практично дорівнюють нулю. Громадяни України є безправними.

Що потрібно? Ліквідувати джерела поляризації суспільства, а також захистити, зміцнити і посилити права і свободи простого громадянина.

Яким бачиться вихід з політичної кризи і стабілізація суспільного ладу в Україні? І чому саме суспільного ладу? Тому, що основоположним об'єктом повинен бути ГРОМАДЯНИН. Все інше в державі (Президент, парламент, Кабінет міністрів, прокуратура, міліція, суди, органи державного управління і всі інші) зобов'язані забезпечити правову та фізичну захищеність громадянина. Громадяни створюють державу, яка зобов'язана забезпечити захист громадянам. Немає сенсу пояснювати, що ж відбувається насправді.

Структура влади в Україні може виглядати таким чином (у загальних рисах):

1. Національні збори України (НСУ):

а) Президія Національних зборів - 26 чол. (по 1 від кожної області, автономної республіки Крим, міст Київ та Севастополь),

б) Національні збори - 204 чол. ( 26 чол. Президії + 178 мерів від міст республіканського (автономної республіки) і обласного значення). (контроль з боку Президії НСУ та громадських організацій України ( продумати принципи)

2. Верховна Рада України (ВРУ) - не більше 225 чол. (виборчі округи залишаються колишні).

3. Кабінет міністрів України (контроль з боку Президії НСУ і ЦБНКОУ).

4. Національний контрольний орган України (НКОУ):

   а ) Центральне бюро Національного контрольного органу (ЦБНКОУ) - 26 чол. (по 1 від кожної області, Автономної республіки Крим, міст Київ та Севастополь).

   б) Робоче бюро Національного контрольного органу (кількісний склад визначиться за потреби).

   в) Рахункова палата України.

   г) Вища кваліфікаційна комісія суддів і прокурорів.

   д) Спеціальне управління слідчих суддів.

   е) Контрольно-ревізійне управління.

   ж) Відділи внутрішньої безпеки КМУ, НССУ, ВСУ, ГПУ, СБУ, АКУ, АМУ та ін.

5. Національна судова система України (НССУ) (контроль з боку ЦБНКОУ).

6. Збройні сили України (контроль з боку Президії НСУ, ВРУ і ЦБНКОУ).

7. Генеральна прокуратура України (ГПУ) (контроль з боку Президії НСУ і ЦБНКОУ).

8. Служба безпеки України (СБУ) (контроль з боку Президії НСУ і ЦБНКОУ).

9. Антикорупційний комітет України (АКУ) (контроль з боку Президії НСУ і ЦБНКОУ).

10. Антимонопольний комітет України (АМУ) (контроль з боку Президії НСУ і ЦБНКОУ).

11. Муніципальна міліція.

Загальні припущення щодо функціонування державних органів управління, контролю і примусу.

Інститут Президента України і його підконтрольні структури, включаючи РНБО, а також Конституційний Суд України скасовуються.

Функції Президента України і РНБО переходять в структуру повноважень Національних зборів України. При НСУ створюються робочі ради по найважливіших напрямках функціонування держави і діяльності Кабінету Міністрів України. (Один із прикладів: НСУ проводить аналіз стану всіх сфер і галузей держави і суспільства, визначає пріоритети з їх відновлення і розвитку, створює відповідні робітничі ради і дає їм доручення для вироблення необхідних рекомендацій).

У робочих радах за завданням НСУ і під контролем НСУ також розробляються проекти законів України, які, після затвердження ВРУ, є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами України. Кабінет міністрів України є виконавчим органом НСУ і виконує його рішення, прийняті на підставі рекомендацій робочих рад НСУ (приклад: в галузі освіти робоча група НСУ, до якої входять представники Національної академії наук України (НАНУ), Академії педагогічних наук України, вищих, середніх і дошкільних навчальних закладів, громадських організацій і т.д. і т.п., а також громадяни, які небайдужі до історії та культури України, її майбутнього духовного здоров'я і т.д., розробляють концепцію розвитку вищої, середньої та дошкільної освіти, яка оформлюється у вигляді законів, інших нормативних актів і є обов'язковими для виконання міністерством освіти, підвідомчими йому структурами, а також всіма відомствами, сполученими з освітою).

Цей принцип формування стратегічного курсу управління поширюється і на всі інші галузі розвитку державності. Не повинно бути спостережуваного сьогодні самодурства міністра Табачника на систему освіти в Україні. Це також має відношення до систем охорони здоров'я, культури, науки, економіки, права тощо.

Тепер коротко і поверхнево - про принципи формування та функціонування деяких структур влади.

1) Принцип формування Президії Національної Ради України.

2) На референдумі (виборах) в кожній області, містах Києві та Севастополі проводиться конкурс з визначення декількох кандидатів, що мають відмінну кваліфікацію, знання і практику в галузі державного будівництва, юриспруденції, економіки та господарства (області орієнтовні, можливі варіанти). (Принципи відбору кандидатів необхідно буде розробити, щоб відібрати кращих з кращих). Після відбору кандидатів їх біографії та характеристики виносяться на загальне обговорення.

Після ознайомлення жителів області з кандидатами проводиться референдум (вибори) одного представника від області (міста) в Президію НСУ. Рада ж складається з 178 мерів міст республіканського та обласного підпорядкування плюс 26 членів Президії. Ніяких привілеїв, типу недоторканності, спеціального медичного обслуговування і т.д., і т.п. - не передбачено. Ніяких фінансових потоків через НСУ не протікає і нічого НСУ не розподіляє.

3) Принцип формування та функціонування Верховної Ради України.

Вибори за мажоритарним принципом 225 депутатів ВРУ. Відбір кандидатів і вибори за принципом відбору кандидатів до Президії НСУ. Принцип роботи ВРУ потрібно повернути до тих, який був у СРСР. Депутати займаються тільки законотворчою роботою, живуть за місцем реєстрації і виборного округу, працюють на своїй основній (до виборів) роботі і відряджаються в Київ по четвергах для затвердження проектів законів.

Знайомство і обговорення законів проводиться з виборцями за своїм місцем роботи і свого виборчого округу. (Зараз ХХІ століття, інформаційний вік, і пора навчитися кваліфіковано користуватися сучасними комп'ютерними технологіями. Шість днів на тиждень бути трутнями і сидіти на шиї громадян і займатися своїми особистими інтересами занадто дороге задоволення для країни.

Враховуючи, що захист особистої банківської інформації отримала високу ступінь, голосувати депутати могли б взагалі з власного помешкання). Як говорилося вище, закони розробляються за завданням Президії НСУ кваліфікованими фахівцями в галузі законотворчості (інакше навіщо у нас існує маса наукових інститутів, кафедр університетів, юридичних академій та інше, а закони наспіх штампують дилетанти з ВРУ, та їх не можна ані застосувати толком, ані застосовувати їх ніхто не хоче - з тієї причини, що ні в одному законі не прописані норми відповідальності за неправильне їх використання або взагалі невикористання за призначенням. Особливо суддями і прокурорами. Це одна з причин, чому закони в Україні НЕ ПРАЦЮЮТЬ.

4) Кабінет Міністрів України (поки тут не обговорюється).

5) Однією з найважливіших і головних структур влади в Україні повинен бути Національний контрольний орган України. Центральне бюро НКОУ обирається з 26 осіб, що проживають тільки в тих областях та містах Київ і Севастополь, за квотою яких вони обираються.

Самою важливою структурою в НКОУ має бути Управління по роботі із заявами, зверненнями та скаргами громадян, яке включає також і управління по захисту прав споживачів.

6) Ліквідуються МВС і всі міліцейські структури. Замість міліції та внутрішніх військ в кожній області, Києві та Севастополі створюються загони муніципальної міліції, підконтрольні місцевим органам самоврядування та місцевим управлінням Національного контрольного органу України...

І це - тільки початок “перезавантаження” країни, до якого треба послідовно готуватися, який потрібно “проробляти”, обговорювати. І, маючи план, рішуче діяти.

Сподіваюся, що мої зусилля виявляться корисними для загальної справи, і ми спільно знайдемо шляхи для пошуку можливостей широкого обговорення зміни парадигми функціонування влади в Україні.

—

Андрій Сєров, читач “Аргумента” [2]

В тему:

• План выхода из кризиса или семь поступков для блага Украины, - Огрызко [3]
• Совет Народного объединения «Майдан» о перспективах единения [4]
• Что такое Автомайдан: как активисты становятся лидерами [5]
• Миссия для Украины: нужен план развития страны, понятный каждому [6]
• Виктор Балога обратился к лидерам оппозиции с предложением как спасать страну [7]