Сергій Стерненко: Я знаю, хто організував замах на мене, і чому вони не затримані

1.00

Нет

Як Олександр Подобєдов готує чергове вбивство під прикриттям одесської поліції.

У першій половині 2018 року на мене було скоєно три замовних напади. Як і у випадках із замахами на вбивство Катерини Гандзюк, Віталія Устименка, Михайла Кузаконя та Григорія Козьми, Олега Михайлика і багатьох інших, замовників досьогодні не затримано.

Оскільки підстав довіряти поліції у мене практично немає, я проводжу власне розслідування.

Робота в цьому напрямку дала вже певні результати. І частина з них стосується останнього замаху [2], під час котрого один з нападників отримав поранення, другий загинув, а я майже місяць вимушений був провести на лікарняному ліжку.

І поки мовчать ті, хто мав би давно довести слідство до логічного завершення, причетні до злочинів не просто лишаються на волі і отримують державну охорону, а й мають змогу продовжувати свою протизаконну діяльність.

Про одного з тих, хто, найімовірніше, давав безпосередню вказівку мене вбити, і піде далі мова.

Знайомтесь, це - Саша

Як прийнято писати в таких випадках, знайомтесь, це — Саша.

Прізвище — Подобєдов.

По-батькові — Олександрович.

Колаж з фото у відкритих джерелах, наданий автором

15.08.1991 року народження.

Мешкає у м. Чорноморськ, що на Одещині.

Саша — тітушковод середньої ланки. Цей висновок напрошується, якщо дослідити інформацію з відкритих джерел. Такий собі місцевий "Крисін", якщо ви розумієте, про що я.

Робота Саши, судячи з даних у ЗМІ, полягає в тому, що він знаходить та постачає тітушок, котрі за гроші беруться за брудну роботу. Окрім відповідних публікацій в медіа, про це також говорять мої джерела в його оточенні.

Наприклад, у 2017 році, як пишуть ЗМІ, він організовував молодиків [3] для участі в силових заходах на території СМТ Затока. Допомагав адвокату Погорілому [4] та займався рейдерством на замовлення одіозного Юрія Крука [5].

Попри молодий вік, у Саши вже є декілька елітних автомобілів — чорна та сіра BMW X5 (за словами співрозмовника з його оточення), а за даними МВС, він може пересуватись також на Land Rover та Porsche Cayenne.

На цю тему: Стерненко: Держава не надала мені ні охорони, ані права на володіння зброєю для самозахисту [6]

У квітні 2018, за місяць до останнього замаху на мене, місцезнаходження Подобєдова офіційно намагалась встановити поліція з дуже цікавого приводу. При переоформленні авто у відділку його заскочили на зміні ідентифікуючих номерів кузову автомобіля. В поліції навіть було орієнтування на нього приблизно на початку 2018 року.

Але підозрюваним він, судячи з усього, так і не став — в реєстрі судових рішень відсутні будь-які ухвали з вказанням номерних знаків авто ВТ9798ВТ.

В той же час, реєстр транспортних засобів через OpenDataBot видає два різних авто, зареєстрованих з цими номерними знаками.

Мої джерела в одеській поліції стверджують, що після низки проблем із законом Подобєдов став співпрацювати з МВС та братись за виконання завдань від окремих співробітників з ГУНП.

Таких, як він, дуже багато сьогодні в Україні. І він би не особливо цікавив мене, якби не один факт: цілком імовірно, що Олександр Подобєдов був організатором останнього, третього замаху на мене.

І як мені відомо, саме він особисто привозив під мій будинок Івана Кузнєцова — тітушку, що загинув після спроби позбавити мене життя.

Іван Кузнєцов

Роль у замовному замаху

Про роль Подобєдова в ту ніч мені повідомили адекватні співробітники поліції вже на наступний день після замаху.

Ще за деякий час на мене вийшов чоловік, що представився близьким знайомим Саши та розповів багато деталей про напад, котрих не могла знати стороння людина.

Згодом на Подобєдова мені вказали і інші люди.

Якщо узагальнити весь масив інформації, що я отримав, то виходить наступне:

24 травня за декілька годин до замаху Подобєдов привіз на автомобілі Ауді світлого кольору першого виконавця злочину Івана Кузнєцова, мешканця м. Чорноморськ. Подобєдов зустрівся зі своїм кумом Віталієм Посувайлом.

Віталій Посувайло

Посувайло, в свою чергу, привіз для інструктажу іншого співвиконавця — Олександра Ісайкула.

Олександр Ісайкул

До слова, зв‘язок Посувайла із Ісайкулом підтверджують і дані з Єдиного державного реєстру, згідно з яким вони є співзасновниками громадської організації "НСБ".

Джерела кажуть, що зустріч відбулась поблизу одеської ОДА, звідки виконавців довезли до мого будинку, де й висадили. Подобєдов сидів в автомобілі, а Посувайло вирушив у бік Французького бульвару, де очікував на спільників.

В час, коли я поїхав від кафе до свого будинку з Наталією Усатенко, Подобєдов покликав виконавців Кузнєцова та Ісайкула до авто і сказав, щоб ті були напоготові.

В момент, коли я з Наталею наближався до свого під‘їзду, Подобєдов блимнув фарами — дав сигнал, і Кузнєцов та Ісайкул побігли мені назустріч, після чого вчинили замах.

Те, що зловмисники діяли за сигналом, підтвердили також свідки, котрі розповіли про це моєму адвокату Вадиму Оксюті.

Схематично це виглядало приблизно так:

Непокаране зло

Джерело з оточення Подобєдова зазначило, що після невдалої спроби мого вбивства Подобєдов зустрічався із вдовою загиблого Кузнєцова та своїми друзями з одеського ГУНП, а згодом був викликаний на допит у справі нападу на мене, але підозрюваним він так і не став.

На моє питання про те, яким чином Подобєдов міг отримувати інформацію про мої переміщення, співбесідник відповів, що для цього використовували зовнішнє спостереження та якесь спеціальне обладнання.

Можливо, мова йшла про GPS-трекери [7], котрі у липні були виявлені на моєму автомобілі. Маркування "Вироблено в Україні" та інвентарні номери на пристроях можуть вказувати на те, що їх збирали спеціально для правоохоронних структур. Найімовірніше, для Нацполіції.

GPS-трекери. Фото надано автором

Увесь цей час я не був на сто відсотків впевненим, що інформація, котру отримав із різних джерел, є достовірною. Втім, вона видавалась схожою на правду та абсолютно логічною.

На цю тему: Останній замах на Стерненко в Одесі розслідуватиме київська поліція

Проте 27 жовтня я відвідував один з одеських кінотеатрів, і при виході з зали перегляду помітив, що за мною стежить якийсь чоловік. Я пішов йому назустріч, але він різко прискорив крок і попрямував до вбиральні. Коли ж він з неї вийшов, я впізнав в чоловікові того самого Олександра Подобєдова.

Сказати, що я був шокований — не сказати нічого. Спектр емоцій, що виникають в момент зустрічі із людиною, котра причетна до спроби позбавити тебе життя просто неможливо передати словами.

Фото від 27.10.18, час — 23:50. Кінотеатр "Сінема Сіті", Одеса, Семафорний пров., 4 к5. Оригінали будуть надані слідству. Інформацію також можна перевірити, отримавши записи з камер спостереження.

Після декількох спроб мене вбити я знаходжу лише одне пояснення, чому Подобєдов слідкував за мною — готується нова спроба вбивства. При чому тими ж людьми, що діяли і раніше.

Тими людьми, про котрих знає слідство, але котрі чомусь уникають покарання.

Відсутність підозр з боку МВС для Подобєдова, Посувайла та Ісайкула може бути пов‘язана із тим, що вказані особи співпрацюють із правоохоронцями по "чорним" замовленням, а їх арешт означав би викриття і інших співучасників в поліцейській формі (хоча, це лише припущення, бо ж ми живемо в правовій державі. Хіба у нас можливо таке, щоб поліція співпрацювала з бандитами?).

Або ж замовник замахів може бути настільки впливовим, що не дозволяє їх заарештувати. Відтак, я припускаю, що шукати його також потрібно серед представників влади.

Станом на кінець жовтня 2018 року у правоохоронців більш ніж достатньо доказів, щоб затримати згаданих в цій публікації осіб. І не тільки їх.

Але слідство чомусь зволікає, і тим самим дає зрозуміти всім потенційним і реальним замовникам, що в Україні можна замовляти вбивства з політичних мотивів. І за наявності зв‘язків у владних структурах тобі точно за це нічого не буде.

Втім, ті, хто так вважають, дуже сильно помиляються. Адже такий стан речей не може бути вічним, і громадянське суспільство ще скаже своє слово у відповідь. І це слово може виявитись дуже неприємним для тих, хто впевнений у власній безкарності.

Від редакції: Колонка - матеріал, що допускає суб'єктивний погляд на проблему чи ситуацію, її аналіз та авторські висновки. Редакція, втім, подбала, аби джерело даних щодо кожного наведеного факту було належно вказано. Інформація, яку автору надали його власні джерела, позначена у тексті відповідно.

—

Сергій Стерненко, юрист, активіст; опубліковано у колонці автора у виданні INSIDER [8]

На цю тему: