СФР: ще одні карателі для бізнесу чи борці з корупцією?

2.00

Нет

Поява служби фінансових розслідувань варта уваги.

Українська корупційна гідра здатна до мутацій, метаморфоз і пристосувань, зазначає видання Opinion [2]. Намагання якщо й не придушити її, то хоча б прищемити їй хвоста, марні. У корупції звинувачують навіть антикорупціонерів, а антикорупційні органи – у неспроможності добитися бодай якогось результату. Чи великі сподівання в українців на Службу фінансових розслідувань (СФР), створити яку обіцяє нова влада? Навряд чи, через невиправдані очікування вже наявних органів. Утім, поява такої Служби варта уваги.

Попит давній

СФР візьметься за економічні та фінансові злочини, і хтозна, може, і стане флагманом у боротьбі з корупцією. Адже там, де крутяться великі гроші, виникають спокуси їх незаконно привласнити. Команда президента Зеленського вкупі з експертами і новоспеченими парламентаріями розробляє модель Служби, про що заявив голова ДПС Сергій Верланов. Цей орган може отримати й іншу назву, але важлива не вивіска, а суть. Загалом, питання створення аналогічної структури має кількарічну історію.

«СФР – ідея не нова, але її затребуваність питання дискусійне, – наголосив Opinion Ігор Гужва, доктор економічних наук, експерт Центру розвитку ринкової економіки. – У результаті адмінреформ МВС, ДФС, СБУ, починаючи з 2014 року, з одного боку, відбувається певне дублювання функцій, а з іншого – є невизначеність щодо єдиного профільного органу державної влади, відповідального за фінансово-економічні злочини. Має бути не просто новий орган, а абсолютно нові державна політика й система, передусім, спрямовані на попередження економічних злочинів замість ручного управління купою окремих справ. Ця система має бути інтегрована до податкової та митної систем, що також мають бути переосмислені й перезавантажені організаційно і змістовно».

В тему: Яценюк поручил создать Службу финансовых расследований [3]

«Попит на таку службу з боку суспільства назріває давно, – запевнив Opinion Віталій Шапран, фінансовий експерт. – Хотів би звернути увагу на численні розслідування по фактах відмивання грошей [4], ухилення від сплати податків [5] і за мотивами позовів від ФГВФО (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Маємо ситуацію, коли силовики приймають заяви, а сліди цих справ губляться [6] на шляху від органів дізнання до судів, і більшість справ по суті розвалюється [7]. І тут може йтися не лише про корупцію, а і про звичайні схеми ухилення від сплати податків».

Отже, питання створення єдиного органу порушували ще до «епохи Зеленського». У березні 2017 року Кабмін ухвалив проєкт закону «Про Службу фінансових розслідувань». Президент і прем’єр визнали документ пріоритетним, його підтримали експерти, бізнес-асоціації, іноземні партнери. Створення СФР стало зобов’язанням України в рамках Меморандуму про співпрацю з МВФ.

Підпорядкування важливе

Нині економічні злочини розслідують близько 15 тис. осіб. За інформацією сайту Мінфіну [8], вони розпорошені в чотирьох органах: податковій міліції, департаментах захисту економіки Нацполіції та контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, слідчих органах прокуратури. Останні де-юре втратили ці повноваження, але продовжують здійснювати слідство. Результати діяльності такої армії антикорупціонерів невтішні. Чимало шкоди для підприємців, адже до бізнесу нерідко застосовується силовий підхід, стримується економічний розвиток держави, зокрема через нездатність розкривати складні схеми.

У 2018 році зареєстровано проєкт закону № 8157 [9] народної депутатки України восьмого скликання, очільниці Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ).

«Яким органом стане СФР, залежатиме від того, хто його створюватиме, з якою метою, в якому варіанті, – розповіла Opinion пані Южаніна. – Запропонований нами варіант у вигляді НБФБ продуманий і виважений з точки зору його функціональності. Він враховує недоліки роботи податкової міліції та інших правоохоронних органів у сфері протидії економічним злочинам, зокрема новостворених. Яким буде СФР у варіанті нової влади, можна буде сказати, побачивши текст відповідного проєкту закону. Зауважу, що серед радників нової влади є й експерти, які чули наші аргументи на користь створення НБФБ».

Кому ж має підпорядковуватися СФР? Належати до певного міністерства, силового відомства чи напряму керуватися прем’єр-міністром або президентом? Своє бачення функціонування Служби дає згадуваний Мінфін: СФР – єдиний ефективний правоохоронний орган, що виявлятиме, припинятиме, розкриватиме та провадитиме досудове розслідування злочинів, спрямованих проти інтересів держави у сфері фінансів і суміжних сферах. Також займатиметься аналітикою та надаватиме пропозиції Міністерству з формування державної політики для запобігання економічних злочинів.

«СФР має бути підпорядкована Мінфіну, – вважає Ігор Гужва, – і, як зазначалося вище, бути інтегрованою до діяльності митної та податкової служб. За низкою питань СФР має тісно співпрацювати із профільними правоохоронними та силовими органами».

«Можу говорити лише про НБФБ, – запевнила Ніна Южаніна. – Орган має бути підпорядкований, передусім, ВРУ і президенту, бо до його повноважень належать протидія злочинам, гарантування економічної безпеки країни та протидія злочинам не лише щодо несплати податків, а й розподілу бюджетних коштів. Тому такий орган не може бути підпорядкований КМУ або будь-якому міністерству, оскільки вони також є розпорядниками бюджетних коштів та можуть стати фігурантами справи, підслідності НБФБ. Співпраця з антикорупційними органами обов’язкова, це прописано в нашому законопроєкті. Вся інформація щодо корупційних злочинів повинна терміново передаватися за підслідністю НАБУ або ДБР».

Чи «беззуба» служба?

На сайті Мінфіну наголошено, що особливістю нової Служби стане зміна силового підходу на комплексний і аналітичний. Орган демілітаризують, сформують із нових людей, дадуть їм гідні зарплати. Віталій Шапран вважає, що в СФР мають працювати цивільні особи з глибоким знанням української специфіки операцій. А як щодо неможливості застосовувати силу?

«Державний орган, створений для протидії злочинності, не може бути позбавлений силового крила, інакше це буде мильна бульбашка, – переконана Ніна Южаніна. – Якщо є злочинність, то повинні бути й інструменти протидії. Якщо створять суто аналітичний орган без силового підрозділу, це збільшить корупцію та безкарність. Або ж, що ще гірше, ця функція залишиться в наявних правоохоронних органів».

Із появою СФР на захист зможуть розраховувати фінансова і банківська системи, зменшаться втрати бюджету, менше розкрадатимуть грошей та більше платитимуть податків. Поліпшиться бізнес-клімат, зрушиться з місця питання залучення інвестицій.

«Для інвестора ключовим питанням є не органи боротьби з економічною злочинністю, а наявність загальної економіко-правової екосистеми: дієві правоохоронні органи, судова система, медицина тощо, – повідомив Ігор Гужва. – Не останнє місце для інвестора – транспортна і промислова інфраструктури. Усім відомі українські так звані автодороги, складнощі та непередбачуваність із залізничними перевезеннями, відсутність сучасних дієвих терміналів, корумпована та забюрократизована ситуація з підключенням до інженерних мереж (електрика, вода, газ). Не менш важлива державна політика щодо податкових і митних стимулів для інвестора. Скоріш за все, для нової влади це не стане “сильним місцем”».

У багатьох країнах, що успішно розвиваються, для залучення інвестицій широко практикують надання податкових, митних, фінансових стимулів. Наприклад, у Туреччині для забезпечення конкурентних переваг для інвестора можуть звільнити від корпоративного, земельного й інших податків, надати знижку на компослуги (наприклад, інвестор сплачуватиме лише 20 % за воду / електроенергію / газ). При цьому держава вже інвестувала мільйони в дороги, порти, інженерні мережі, кадри.

«Зрозуміло, що на цьому фоні створення в Україні СФР навряд чи забезпечить додаткові конкурентні переваги для нашої країни, – продовжив пан Гужва. – Проте радив би новій владі замислитися про створення державної служби захисту інвестора, яка опікувала б новостворені підприємства від корупції, бюрократії, недобросовісної конкуренції та економічної злочинності».

Уникнути тиску на підприємців

Opinion поцікавився у фахівців, чи є ризик у тому, що новостворена СФР придушуватиме бізнес.

Сергій Доротич, голова ВГО «Союз захисту підприємництва»:

«Ризик завжди залишається. Важливо, щоб проєкт Положення був напрацьований за участі громадськості, а саме дорадчо-консультативних органів при Міністерстві фінансів, Державній фіскальній службі та Раді підприємців при КМУ. А після напрацювання був публічно обговорений на відкритому засіданні Ради підприємців при КМУ, як це було в 2014 році. Саме тоді громадськість вказала на небезпеки тодішнього законопроєкту й упередила зловживання».

Валерій Пекар, викладач kmbs (Києво-Могилянської бізнес-школи):

«Головне – не назва нової Служби, а її структура, завдання та підпорядкування. У руках політиків чи силовиків СФР все одно стане інструментом тиску. Тому найкращим було б урядове підпорядкування, але не в МВС. Інший важливий фактор – відсутність силових підрозділів, натомість штабно-аналітичний характер Служби. Також важливо внести відповідні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, інакше не запрацює».

Олена Щербан, юристка ГО «Центр протидії корупції»:

«Створення навіть ідеальної за всіма стандартами СФР за відсутності судової та прокурорської реформ навряд чи спрацює, тому ці процеси слід проводити паралельно. Потрібно передбачити прозорі, відкриті конкурси на посадовців. Також – ретельну процедуру внутрішнього контролю СФР, аби не було зловживань. І, звісно, ретельно відбирати прокурорів, які й здійснюватимуть нагляд за досудовим розслідуванням. Без реформування цих органів або передбачення якихось спецпідрозділів у прокуратурі, жодні запобіжники при створенні самої Служби не спрацюють».

В’ячеслав Биковець, гендиректор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:

«Питаннями економічних зловживань продовжують займатися і поліція, і СБУ, і податкова, і прокуратура. Давно йшлося про єдиний орган. На початку минулого року у ВРУ мав розглядатися відповідний закон, але цього не сталося. Звісно, логічно мати єдиний держорган, а не три-чотири, як нині. Вони один за одним ходять і, як казав прем’єр-міністр, “кошмарять” бізнес. Якщо все буде в рамках попереднього законопроєкту, підтриманого бізнесом і офісом бізнес-омбудсмена, розглянутого у Федерації роботодавців України, Комітеті малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті, у нашій Спілці, то це нормально. А огульно стверджувати, що душитимуть бізнес, не варто».

На цю тему: УБЭП еще Авакову послужит. Полицейские под прикрытием (расследование) [10]

Михайло Соколов, експерт з аграрних і митних питань:

«Створення єдиного органу для розслідувань економічних злочинів – давня вимога бізнесу. Суто математично: краще мати одного перевіряльника, ніж кількох. Ризик у застосовуванні СФР [11] негативних практик “попередників” є. Необхідні запобіжники також відомі: високі зарплати, набір нових людей, ефективний громадський і політичний контроль, неминучість покарання при виявленні зловживань. Крім того, для запуску такої структури потрібен сильний, незалежний і амбіційний лідер, особисто мотивований на визначний результат, зокрема для побудови власної політичної кар’єри. Тут прихований і головний конфлікт – в українській політичній традиції поява і ріст таких лідерів досі розглядалися як небажане явище. Причина проста, всі наші партії – проєкти з єдиним лідером на чолі. У цьому їхня сила і слабкість. Чи зможе Зеленський побудувати інший проєкт, із командою лідерів – побачимо».

—

Віктор Цвіліховський, опубліковано у виданні Opinion [2]

На цю тему: