Нещодавно українські лікарі запустили у мережі флешмоб #медреформа_президенту. За цим хештегом можна знайти історії про те, як запровадження змін в охороні здоров’я вплинуло на професійний розвиток лікарів, та чого вдалося досягти за цей час. Усе для того, аби показати владі, що зупиняти зміни не варто.Texty.org.ua розібралися, що змінилося в українській медицині від початку реформи, та чого українським пацієнтам очікувати далі.

1. Cімейні лікарі, терапевти та педіатри

Лікарі, до яких ми звертаємося найчастіше – а це терапевти та педіатри – мовою чиновників МОЗ називаються "первинна ланка". Саме з неї й почалася реформа. Суть змін у тому, що люди самі обирають лікаря і не обмежені місцем прописки та проживання. Від того, скільки лікар підписав угод, залежить його дохід, якщо він ФОП, і дохід медичного закладу, якщо лікар на зарплаті. Причому, підписувати договори можна і з державними установами, і з приватними.

Тепер зарплата лікаря рядової поліклініки залежить від керівника цієї установи. Деякі вже зараз радикально збільшили зарплати, деякі вкладають гроші у ремонт і обладнання. Власного лікаря можна вибрати з квітня 2018 року. Саме лікар первинної ланки проводить огляд пацієнтів і скеровує їх до вузькопрофільних спеціалістів. Допоможе обрати терапевта система eHealth [2]. Але багато пацієнтів користуються порадами знайомих.

Для того, щоб укласти договір, потрібно мати лише паспорт та ідентифікаційний код. Для дітей – свідоцтво про народження та документи одного з батьків. Відмовити у підписанні декларації лікар може, лише якщо вже набрав оптимальну кількість пацієнтів (для терапевта – 2000; педіатра – 900; сімейного лікаря – 1800); або якщо медичний заклад не підключений до системи “Електронне здоров’я”.

У цьому випадку радять зачекати або обрати іншого лікаря. Самі пацієнти можуть змінити лікаря, якщо їх не влаштовує якість наданих послуг.

Читайте також:  МОЗ оприлюднив перелік послуг гарантованого медреформою пакету первинної допомоги [3]

Достатньо укласти нову угоду, і система сама анулює попередню.

Угоду можна укладати і з лікарями приватної практики. У такому випадку послуги, які надає приватний лікар, будуть безкоштовними для пацієнта. За них платитиме держава. Лікарі-ФОПИ надають такі самі послуги, як їхні колеги у поліклініці: проводять обстеження, виписують рецепти на ліки, заповнюють листки тимчасової непрацездатності і здійснюють вакцинацію.

На відміну від спеціалістів поліклініки, лікар-ФОП сам розпоряджається своїми доходами і працює, як приватний підприємець. Якщо після підписання декларації лікар продовжує вимагати гроші за послуги, які мають бути безплатними, на нього можна поскаржитися на гарячу лінію 16-77.

Для лікарів первинної ланки запустили нову онлайн-платформу з базою оновлених протоколів докозової медицини Duodecim [4]. При цьому лікарі мають право самостійно визначати, якими користуватися: українськими чи закордонними.

Ліміту щодо часу укладання договору немає. Обов’язкові виклики додому скасовані, однак це питання має вирішуватись при підписанні декларації між лікарем і пацієнтом.

Значимо, що інститут сімейних лікарів не вдалося запровадити: виявилося, що таких фахівців, які можуть лікувати і дітей, і дорослих, в Україні вкрай мало. Не завжди приватні лікарні, які підписали договір з Національною службою здоров’я, роблять безкоштовну вакцинацію.

Та загалом реформа первинної ланки спрацювала вдало. 28 мільйонів пацієнтів підписали декларації.

Читайте також:   Диплом українського лікаря вже не продаватиметься. Наслідки [5]

З початком медичної реформи змінилася система фінансування медицини. І державні, і приватні лікарні, а також окремі лікарі-ФОПи, які бажають взяти участь у державній програмі, підписують угоду з Національною службою здоров’я України.

Цей орган створили весною 2018 року, і його основним принципом проголосили правило “гроші ходять за пацієнтом”. Тепер держава фінансує не медичний заклад, а виділяє фіксовану суму за кожного пацієнта.

При цьому, гроші виплачуються навіть тоді, коли особа, яка укладала договір, здорова. Середня виплата у первинній ланці в 2018 році на дорослого пацієнта складала близько 370 гривень на одного пацієнта, у 2019 — 450.

До цієї суми додається коефіцієнт за віком пацієнта. Для різних вікових груп цей коефіцієнт буде різним: для дітей від 0 до 5 років – 4; від 6 до 17 років – 2,2; для осіб віком понад 65 років – 2.

Пацієнтів, які поки не визначилися з лікарем, продовжує обслуговувати дільничий лікар, тариф за них до 1 червня 2019 року становив 240 гривень.

Та є випадки, коли лікарі первинної ланки не можуть допомогти і відправляють пацієнтів до «вузьких спеціалістів»: окулістів, хірургів тощо. Реформа їх оплати та інших умов роботи має стартувати у 2020 році.

Читайте також:  Супрун: Відсутність політичної волі перешкодила прийняттю медреформи [6]

3. Доступні й часто безплатні ліки

З 1 квітня 2019 Національна служба здоров’я України оновила роботу програми “Доступні ліки”. Українці можуть отримати ліки зі значною знижкою (частину вартості оплачує держава), або безкоштовні, у 6139 аптеках. Вартість найдешевшого препарату, який безкоштовно надає держава, складає 4 гривні 76 копійок, найдорожчого – 898 гривень 22 копійки. Детальний перелік доступних ліків та аптек, де їх можна отримати, дивіться на сайті МОЗ [7].

За умовами програми, хворі на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет 2 типу можуть отримати безплатно 64 лікарські засоби. Інші 194 надаються зі знижкою. За поясненням МОЗ, саме ці хвороби мають найбільший ризик летальності та суттєво погіршують якість життя хворих. Наприклад, смертність від серцево-судинних хвороб складає 65% від загальної смертності в Україні.

Ще одна зміна, яка діє з 1 квітня 2019 року – електронний рецепт. На цю систему повністю перевели програму “Доступні ліки”. Отримати такий рецепт можна лише у того лікаря, з яким особа уклала договір. Після призначення певних лікарських засобів їй на мобільний номер надсилають спеціальний код та номер рецепта. У будь-якій аптеці, яка підключена до програми, потрібно назвати номер рецепта, уточнити наявність потрібних ліків, і лише потім назвати код підтвердження. Якщо потрібних безплатних ліків у аптеці тимчасово немає – аптекар повинен надати перелік тих, які можна отримати з доплатою.

Читайте також:  Скільки лікарів звільнилося внаслідок медреформи – що відповіли в МОЗ [8]

4. “Нова” освіта лікарів

У 2018 році піднявся прохідний бал ЗНО на спеціальності “медицина”, “стоматологія” і “педіатрія”. Тепер він становить 150 балів із профільних предметів. Раніше для вступу потрібен був сертифікат ЗНО з хоча б мінімальною кількістю балів. З 2019 року для вступу на спеціальності сфери “Охорона здоров’я” додали третій конкурсний предмет – фізика чи математика на вибір.

У березні 2018 Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством освіти та науки ухвалило постанову про запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту в системі охорони здоров’я. Для студентів-медиків ввели обов’язковий тест IFOM за зразком американського оцінювання лікарів. Перездавати IFOM можна буде лише один раз.

Таким чином МОЗ зупиняє деградацію медичної освіти та навалу малокваліфіквонаих лікарів, котрих до початку реформи ставало все більше й більше. Зрозуміло, що це не подобається студентам, які планували весело провести час, а потім купити екзамени і диплом. Не подобається це й корумпованим викладачам. Але попри спротив, система впроваджується.

Читайте також:  Рада зі скандалом мінімальною кількістю голосів прийняла за основу закон про фінансові гарантії медпослуг [9]

5. Пілотні проекти

МОЗ запустило кілька пілотних проектів, які мають пошитися на всю Україну в 2020 році, якщо новий уряд продовжуватиме цю реформу.

У Полтавській області з 1 квітня 2019 року медичні заклади вторинної ланки перейшли на нову модель фінансування . Раніше лікарня отримувала фінансування з бюджету незалежно від кількості пацієнтів. Тепер оплачуватиметься кожна послуга окремо, також за системою “гроші йдуть за пацієнтом”. Порожні лікарняні ліжка оплачувати не будуть. Послуги лікарів-спеціалістів за направленням сімейного лікаря будуть безкоштовними. Їх перелік до 2020 року затвердить Верховна Рада України.

Медичні заклади укладатимуть договір з Національною службою здоров’я України. Договір укладатиметься із медичними закладами в електронній формі, проте, поки не в межах електронної системи охорони здоров'я. Усе тому, що вона поки повністю не готова. Поки що не визначений остаточний тариф, за яким фінансуватиметься вторинна ланка. Тому ставка за лікування одного хворого становить 1 тисячу 623 гривні.

У 2019 році у 5 регіонах (Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях) та місті Києві діє пілотний проект змін в екстреній медичній допомозі. Він розрахований на 5 років. На зміни виділили близько 922 мільйонів гривень. Бригади розділили на екстренні та невідкладні.

Cистема дозволить знаходити бригаду, яка зможе приїхати до хворого якнайшвидше, впродовж 5 хвилин. Окрім того, почалося навчання нових спеціалістів-парамедиків і перепідготовка водіїв швидкої допомоги. Тепер вони теж зобов’язані надавати першу медичну допомогу. Ще одна важлива зміна для лікарів цієї сфери – нові протоколи. З 5 червня 2019 року в Україні діють оновленні на базі доказової медицини правила надання екстренної медичної допомоги.

Ще одне нововедення – госпітальний округ. Він формуватиметься за принципом густоти та кількості населення, готовності медичних закладів та транспортного сполучення. До госпітальних округів приєднуватимуться заклади на певній території. Госпітальний округ має охоплювати принаймні 120 тисяч населення, його формуватиме місцева влада. Мало завантажені й погано оснащені заклади перепрофілюють, і на їх базі створять центри реабілітації чи хоспіси. Зараз визначено межі госпітальних округів у 19 областях.

З 1 вересня 2019 року на упаковки лікарських засобів будуть наносити спеціальне маркування. За допомогою смартфона пацієнти зможуть перевіряти їхню оригінальність. Після сканування на екрані з’являтиметься інформація про те, чи не є товар фальсифікованим, протермінованим чи завезеним із порушенням вимог.

На даний момент медична реформа на середині шляху. В наступному році, як уже згадувалося, має змінюватися система роботи і фінансування "вузьких спеціалістів" та лікарень. Це надзвичайно складне завдання, адже реформа знищить чимало корупційних схем. Без продовження реформи більшість того, що вже зроблено, ми втратимо.

—

Олена Лаущенко,  опубліковано у виданні ТЕКСТИ [10]

В тему:

• Супрун про «потуги» Богомолець і компанії її звільнити: "совєцький" фідбек [11]
• 73% українців готові офіційно витрачатися на своє лікування, — опитування [12]
• МОЗ оприлюднив покрокову інструкцію про те, як обирати сімейного лікаря [13]
• Комуналку за медзаклади має платити місцева влада - Супрун [14]