Треш телебачення-2020

1.00

Нет

Люди, які не дивляться телевізор (а їх зараз стає все більше) все одно хочуть знати, що там огидного всередині. Оглядач Ярослав Зубченко, приймає цю муку за нас усіх, та розповідає що стало геть гірше.

Пісня Олега Ляшка, собака луцького терориста, колгоспниця в міжнародній політиці, запах Сороса, зникнення Пальчевського та дівчина, яка не правильно зсувала ноги на токшоу.

2020 рік, яким його краще не запам’ятовувати.

Видання Time назвало [2] 2020 рік найгіршим в історії. І він справді скинув і на голови українських журналістів багато випробувань. Перші дні року зустріли нас катастрофою українського літака в Ірані, де ЗМІ чомусь шукали [3] американську ракету. А закінчується 2020-й стартом вакцинації від коронавірусу, коли ліки вибирають за менталітетом [4]. Десь між цим Україна пережила ще місцеві вибори, американські вибори, відкриття ринку землі, сотні карантинних скандалів, «луцького терориста». Та черговий рік війни з Росією. Телебачення впоралося з цим по-різному. Найбільший треш року ми зібрали в цьому матеріалі.

На цю тему: Скуповування телеканалів агентами Медведчука загрожує нацбезпеці - Медіарух [5]

Піар року — «Всеукраїнська школа онлайн»

«Всеукраїнська школа онлайн» мала всього лише допомогти школярам не відстати від навчальної програми під час карантину. Але перетворилася на головний піарний проєкт року. Влада посадила на уроки своїх знайомих [6]: від депутатів «Слуги народу» до Євгенія Кошового. А канали, які транслювали проєкт, заполонили заняття політичною рекламою. На каналах Медведчука одразу до та після школи розповідали про «ОПЗЖ». 5 канал прямо під час уроків перераховував [7] благодійність Порошенка. Також ЗМІ намагалися наростити за рахунок школи власні рейтинги: вони приваблювали дітлахів конкурсами. Так, на ZIK екраном бігали роботи, а на вже згаданому 5 каналі навчальний матеріал перекривали купюри.

Замовчування року — протести в Білорусі

Прохідний бар’єр на канали Медведчука настільки низький, що одного тижня [8] головною темою для цих ЗМІ став буквально похід прем’єра Олексія Гончарука на концерт. І все ж за перші п’ять днів виборчих протестів у Білорусі канал ZIK [9] випустив про сусідів усього один сюжет — дані офіційного екзитполу без жодної згадки про мітинги. Ведучі «112» [10] передавали прохання [11] «знайомих» не коментувати цю тему. А на NewsOne [12] заклики Зеленського до діалогу називали [13] втручанням у внутрішні справи Білорусі. Як радять у Росії, про демократичні протести — або погано, або нічого.

Розслідування року — стіл Зеленських

Бути журналістом означає шукати правду. Навіть коли це правда про баличок. Токшоу «Ехо України» на Прямому каналі цілу годину аналізувало [14] фотографію президента Зеленського з батьками, щоб дізнатися відповіді на головні запитання: «Що ми бачимо на столі?» та «Шо ж ти такий скупий, що ти нічого їм не привіз?». Крім того, на програмі вирішили, що фотографію могли викласти для західних лідерів. А стіл сім’ї Зеленських «суто візуально накритий у традиціях Донбасу».

Хайп року — «луцький терорист»

Терористи — це люди, яким за визначенням подобається увага. Тому українські ЗМІ вирішили не надихати злочинців і не робити з Максима Кривоша, який захопив автобус у Луцьку, зірку. Жартуємо, звісно. Теленовини [15] й розповідали про батьків зловмисника, й телефонували його дружині, й цитували його книжку, і дзвонили самому «терористу». «1+1», ми зараз не жартуємо, знайшов могилу собаки Кривоша. А також ЗМІ опитали на тему чоловіка всіх сусідів. Цитуючи канал ZIK, «Хто-хто, а сусіди явно іноді знають більше, ніж поліція. Особливо пенсійного віку і бабульки».

Сексизм року — Євгеній Червоненко

Чого тільки не розповідали про жінок цього року: від зайвих хромосом [16] до «продуктов производства» чоловіків [17]. І все ж ніхто так і не зміг обійти Євгена Червоненка. Сексист зі стажем зустрівся на телеканалі «112» із «слугою народу» Галиною Янченко. І зробив [18] одразу кілька заявок на перемогу в нашій номінації: «Не смей, девочка, болтать!» чи «Мне женщины рот не затыкали». Але найбільш сексистською фразою року, за версією «Детектора медіа», стала та, після якої Галина Янченко покинула [19] студію: «Ваш уровень — научиться правильно, сдвинув ноги, сидеть на токшоу, девушка».

Расизм року — Микола Вересень

Масові протести у США після вбивства Джорджа Флойда змусили й українські медіа поговорити на расову тематику. Дуже дарма. На телебаченні розповідали [20], що це «Сорос избрал именно чёрный цвет для революции». Та боялися [21], що далі на роялі заборонять чорні та білі клавіші. Але однозначну першість заслужив ведучий Прямого каналу Микола Вересень. Обговорюючи можливість расових протестів у нашій державі, він заявив [22], що «в Україні немає чорних». Заперечення існування людей — це стрьомно. Але ще гіршою ситуацію робить те, що на самому Прямому працювала темношкіра ведуча Кароліна Ашіон. Яка в рекламі своєї програми протиставляла [23] рідний канал усіляким расистам.

Пісня року — Олег Ляшко

Бачить Шустер, в ефірі українських токшоу відбувалося всяке. Але виконувати власні пісні українські політики ще, здається, не намагалися. Що ж, Олег Ляшко [24] став першопрохідцем і на прохання Савіка Шустера заспівав [25] в ефірі «Свободи слова» [26] свій хіт «Не відступай» [27]. На жаль, виборці не оцінили чи то пісню, чи то настільки безсовісний піар улюбленця Ахметова. Але вже через два дні співаку довелося відступити на виборах.

Підлизування року — «Гончаренко рулить»

Олексій Гончаренко [28] покликав Петра Порошенка на свою програму лише для того, аби посидіти з ним в одній машині. Принаймні саме таке враження складалося від поведінки нардепа-ведучого. Він називав [29] честю те, що начальник погодився бути поруч. Казав [30], що любить його родину. Співав [31] про Порошенка пісні. Хвалив [32] історичний масштаб вчинків колеги. А потім просто віддав [33] п’ятому президенту власну програму та машину. Якщо з політикою не складеться, Гончаренко завжди зможе влаштуватися на Прямий.

Рейтинг року — Петро Порошенко

За Петра Порошенка готові проголосувати 45 % опитаних, а за Володимира Зеленського — лише 11 %. Це не сон Олексія Гончаренка, а реальний рейтинг на 5 каналі [34]. Медіа показало таку соціологію, забувши візуально уточнити, що йдеться лише про симпатії у Львові. Навіщо загальнонаціональному каналу подавати потенційні результати загальнонаціональних виборів на прикладі одного міста? Ем… бо за Петра Порошенка там готові проголосувати 45 % опитаних, а за Володимира Зеленського — лише 11 %.

Зізнання року — В’ячеслав Піховшек

Молоді журналісти часто соромляться визнавати, що займаються заказухою. А от старі «солдати революції» такими речами пишаються. В’ячеслав Піховшек, спадковий медійник «регіоналів», у прямому ефірі NewsOne визнав [35]: «Я працюю над тим, щоб максимальні електоральні успіхи здобула "Опозиційна платформа — За життя"». Сподіваємося, гості та глядачі трьох програм, які Піховшек веде на NewsOne, про це чули.

Марафон року — «Тхне Соросом» на ZIK

Посланець сатани, втілення зла, чорт в овечій шкурі, батько революцій, руйнівник суспільств, спокусник людських душ, диявол — це далеко не повний список того, як називали Джорджа Сороса протягом одного дня [36] на каналі ZIK. Мільярдеру, крім стандартного використання України, приписували бажання знищити якісь «гендерні колективи», віру в єдиного бога та слов’янські зв’язки з «русским міром». Це вже не кажучи про пропаганду вільних шлюбів. До обговорення ворога Вільних народів долучили навіть пересічних перехожих, що подарувало нам цю цитату: «Сорос знаю, хто такий. Це американський мільярдер, по-моєму. Який хоче в нас землю всю скупить! А дулі йому, не хотів він той Сорос, нє?». Нещодавно ZIK випустив другу частину [37] свого творіння, цього разу з акцентом на соросят, які «готують попкорн та шибениці». Смачного.

Найгірший медіазахід року — річна пресконференція Зеленського

Сьогодні про це вже смішно говорити, але від президента, який прийшов у владу з медіа і виграв вибори за рахунок проривної для України інформаційної кампанії, природно, очікували хорошої комунікації. Натомість перша річна пресконференція Зеленського перетворилася на катастрофу [38]. Ціла купа поважних видань не пройшла акредитацію, зате пройшов «Шарій.нет». «Укрінформ» не отримав слова, натомість 25 % усіх запитань поставили проросійські медіа. І це вже не кажучи про те, як президент спілкувався із журналістами. Представника «Української правди» він покликав самого займатися кадровою політикою. Розслідувачу «Схем» закинув відсутність батьківського виховання. «Бігус.інфо» якось іронічно назвав «дуже незалежним». А з пропагандисткою NewsOne говорив цілих 17 хвилин, бо з усіх тільки їй залишили мікрофон. У якийсь момент Зеленський навіть запитав у працівниці Медведчука, кого б вона обрала — Порошенка чи Зеленського? А можна президента, який нормально спілкується із журналістами?

Улюбленець року — Ігор Палиця

Ще донедавна Ігор Палиця був просто маловідомим нардепом із групи «За майбутнє». Але тепер, завдяки доброті «1+1» [39], він став маловідомим нардепом-рекордсменом. Палиця відвідав 15 (!) випусків токшоу «Право на владу» поспіль: із 27 серпня по 3 грудня. Йому давали коментувати все: від медицини до протестів у Білорусі. Його просили [40] розповідати про власну благодійність. Він дистанційно був присутній в ефірі навіть тоді, коли хворів ковідом. І лише власний день народження 10 грудня перервав переможну серію бізнес-партнера [41] Коломойського.

Лузер року — Андрій Пальчевський

У першій половині цього року бізнесмен, шоумен та знавець вигаданих фактів Андрій Пальчевський з’являвся на каналах Медведчука практично щодня [42]. Кандидат у мери столиці зі звучної партії «Перемога» всього на 1 % відставав [43] від Віталія Кличка. Поки перед самими виборами його покровителі не передумали. Вигаданий рейтинг Пальчевського миттєво впав у чотири рази (!) [44]. А після 16 днів без телеефірів вчорашня студійна зірка почала записувати себе на телефон [45]. Тепер Пальчевський може розповідати про возз’єднання [46] з Росією лише безпритульним собакам [47].

Відкриття року — Ірина Паламар

Ірина Паламар вперше з’явилася на великому токшоу NewsOne у січні цього року, де розповіла, що збиття українського літака в Ірані — це частина боротьби між республіканцями та демократами за крісло президента США. Такими темпами вже в червні фанатка теорій змови заробила про себе окремий матеріал [48] від «Детектор медіа». Паламар заявляє [49], що це вона принесла слово «соросята» в ефір. Стверджує [50], що план «Ост» був гуманнішим за наш меморандум із МВФ. Називає [51] коронавірус «аферою». Розповідає [52] про підготовку українських дітей у «лагерях». Та каже [53], що в СРСР було краще, ніж у США. Усього цього вже достатньо, аби стати ідеальною коментаторкою для Медведчука. Але ще кілька очок у нашому топі Паламар забезпечила її біографія, про яку жінка чомусь ніколи не згадує в ефірі. За «громадською діячкою, головою ГО "Народний союз"» ховається засновниця та голова Асоціації тваринників України. Міжнародну політику оцінює людина, у якої в портфоліо [54] — «реконструкція м'ясо-молочного комплексу в смт Цибулів».

Захисник(ця) року — Наталія Мосейчук

Одне зголовних завдань ведучих олігархічних токшоу — захищати потрібних осіб від критики гостей. На Прямому вас можуть послати у сраку [55] за криве слово про Порошенка. На NewsOne вирізати [56] шматок програми з образами Медведчука. Але найкращим бодігардом року виявилася Наталія Мосейчук, модераторка «Права на владу». На одному [57] з її ефірів директор Інституту серця Борис Тодуров обурився зарплатою голови Нацслужби здоров’я, після чого критику нагадали про його власну декларацію. Мосейчук через це попросила [58] в Тодурова пробачення! Розповіла [59] хірургу, що в нього золоті руки! А в опонентів фігуранта [60] корупційних скандалів поцікавилася: «Скільки він має заробляти, якщо він тримає серце вашої мами в руках [...] Якщо, не дай Боже, з вашими родичами щось станеться, ви в кого захочете оперуватися? У Тодурова».

Найгірший(а) медійник(ця) року — Діана Панченко

Під час перегляду ефірів із Діаною Панченко вас ніколи не покидає одне запитання — коли Ольга Скабєєва нарешті подасть на неї до суду за порушення авторських прав? Ведуча NewsOne не лише така ж стервозна, вона ще й так само любить Росію. Аж до приниження [61] гостей токшоу, якщо вони не читали російську літературу. Чи відмови [62] називати війну в Україні війною, поки її такою не проголосить Верховна Рада. Також Панченко має доволі сильні україноненависницькі схильності. Наприклад, вона співчувала [63] людям, які слухали українське радіо. А довершує цю картину цілковите нехтування журналістськими стандартами. Якось ведуча заявила [64], що має право називати Сергія Стерненка вбивцею, бо він начебто транслював вбивство у прямому ефірі. Подібний набір якостей та частота появи Панченко на NewsOne без проблем лишають позаду всіх інших медійників.

Найгірший спікер року — Ренат Кузьмін

Учасник [65] політичного арешту Юрія Луценка та нардеп від «ОПЗЖ» міг виграти цю номінацію сотнею способів. Він заявляв [66], що парламент продав органи українців за кордон. І в оточенні президента є люди [67], пов’язані з торгівлею органами військових. Стверджував [68], що НАБУ займається шпигунством для іноземних спецслужб. Пропонував [69] убивати активістів. Виправдовував [70] врадіївських ґвалтівників, бо ті не вбили дівчину. Заперечував [71], що в Україні йде війна, адже події не схожі на фільми про Другу світову. Розповідав [72], що Зеленський хоче передати «112» Порошенкові, аби той влаштував [73] проти нього ж державний переворот. Переконував [74], що влада тисне на Конституційний Суд, аби той не повернув Януковичу звання президента. Анонсував [75] звернення у прокуратуру, якщо Україна не почне купувати російську вакцину. Називав [76] боротьбу з окупантами «репресіями». Кожна поява Кузьміна в ефірі цього року перетворювалася на покарання для глядачів. Єдиним способом осягнути цей треш було скористатися власними порадами путініста: «выйти за рамки собственного представления» та «отпустить сознание».

Фейк року — американські біолабораторії

Хоча брехні про розробку в Україні біологічної зброї вже більше десяти років, саме у 2020-му вона нарешті перетворилася на мем. Перша хвиля історій про таємні заклади з точно відомими адреса накотила на нашу державу навесні [77]. А друга трапилася восени [78]. Теорію змови підхопили навіть в ефірі «1+1» [79], де повідомили, що Міноборони США офіційно підтвердило, немов «под прикрытием исследований создает новые вирусы». Те, що Штати поширюють віруси Україною, додали «експерти». А перемогу в нашій номінації в цей пандемічний рік біолабораторіям забезпечили канали Медведчука. Там заявили [80], що коронавірус пішов саме з американських закладів в Україні.

Пропаганда року — «Війни немає. Ніякої»

Номінація із традиційно найвищою конкуренцію, адже пропагандисти продукують нових переможців для неї буквально щотижня. Цього року на телебаченні окуповані території називали [81] «та часть Донбасса, которая осталась непокоренной». Хвалили [82] Росію, бо без неї не було б обмінів. Пропонували [83] ігнорувати анексію Криму. Заявляли [84], що Кремль захистив Крим від української армії та вбивств як на Майдані. Але брехнею про громадянську війну вже важко когось здивувати. Тож нардеп «ОПЗЖ» Рінат Кузьмін на NewsOne вирішив заперечити [85] війну в принципі: «Они что, воюют там? [...] Есть линия разграничения. Тут стоят наши, там стоят не наши. Блокпосты с добровольцами в маскхалатах. Пропускают за деньги туда-сюда машины. Война у них». У 2020 році на фронті у бою загинули 49 українських захисників [86].

Найгірший ефір року — терорист на каналі «Наш»

На цю тему: ЗУПИНИТИ НАСТУП НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР. Відкрите звернення [87]

2020 рік подарував Україні багато поганих речей. І до сонму найгірших безперечно належить токшоу на каналі «Наш» 4 грудня, в яке включили представника терористів «ЛНР» Родіона Мірошника. Паскудним цього вечора було все [88]. Спроби ведучих легалізувати прямі перемовини з бойовиками. Заяви Мірошника, що «Донбасс не находится в составе Украины». Та пасивність українських гостей. Вони не лише не покинули студію, коли туди включили російську маріонетку. Нардеп від «Слуги народу» Олексій Мовчан ще й додумався запитати [89] в терориста, за що борються самопроголошені республіки. Що ж, раніше Кремль боровся за те, щоб Україна визнала громадянську війну. Але, здається, такими темпами росіянам уже час задумуватися над наступною метою.

—

Ярослав Зубченко [90], опубліковано у виданні Детектор медіа [91]

На цю тему: